ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 209/2875/21
провадження № 61-1798св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа - Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року в складі судді Шендрик К. Л. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року в складі колегії суддів: Барильської А. П., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), третя особа - Первинна профспілкова організація співробітників АТ КБ "ПриватБанк", про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплаченої премії.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 24 жовтня 2005 року вона працювала в АТ КБ "ПриватБанк", а з 16 травня 2017 року на посаді керівника структурного підрозділу АТ КБ "ПриватБанк" - Департаменту торгового фінансування, у Напрямку корпоративного бізнесу.
Рішенням Наглядової ради банку (протокол № 9/21 від 12 лютого 2021 року, протокол № 17/21 від 25 березня 2021 року) затверджено зміни до організаційної структури Дирекції по роботі з бізнес-клієнтами, до якого входив очолюваний нею Департамент. Відповідно до цих змін Дирекція малого та середнього бізнесу була перейменована в Дирекцію по роботі з бізнес-клієнтами, а очолюваний нею Департамент був ліквідований. У зв`язку з ліквідацією підрозділів вирішено скоротити посади 262 штатні одиниці з дотриманням 2-х місячного строку попередження працівників, що займають такі посади.
28 квітня 2021 року в системі електронного документообігу "ПриватДок" вона отримала повідомлення № Е.28.0.0.0/3-6819262 "Про зміни в організації виробництва і праці та наступне можливе вивільнення працівників" та ознайомилась із ним, підписавши його за допомогою кваліфікованого електронного підпису. До повідомлення було додано два файли: 1) файл "Наказ AT КБ "ПриватБанк" Е.17. U.0.0/4-6744266 від 07 квітня 2021 року" та 2) файл "Список вакантних посад AT КБ "ПриватБанк" станом на 21 квітня 2021 року" у форматі xls, який не був підписаний кваліфікованим електронним підписом автора повідомлення і не давав їй змогу обрати вакантну посаду з урахуванням професійного рівня та спеціалізації. Звертає увагу, що список вакантних посад був неактуальний, оскільки персональне повідомлення було датоване 28 квітня 2021року, а список вакантних посад був сформований станом на 21 квітня 2021року. Файл зі списком, як і персональне попередження, не був підписаний кваліфікованим електронним підписом автора повідомлення та/або уповноваженої особи, у зв`язку з чим, такий файл не є документом в розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Список містив більше 700 посад, що унеможливило пошук посади, яка б відповідала її кваліфікації та освітньому рівню, зокрема, їй не вдалося у цьому списку знайти посаду керівника Управління документарного бізнесу та торгового фінансування. 30 квітня 2021 року видано наказ № E.17.U.0.0/4-6802287 "Про впровадження змін в організації виробництва і праці та в штатному розкладі банку", яким були скасовані посади, зазначені у переліку станом на 21 квітня 2021 року.
08 червня 2021 року в системі електронного документообігу "ПриватДок" вона отримала друге персональне повідомлення № Е.28.0.0.0/3-6936254 від 08 червня 2021 року "Про зміни в організації виробництва і праці та наступне можливе вивільнення працівників", до якого було долучено файл "Список вакантних посад станом на 04 червня 2021 року" в форматі xls, який також не був підписаний кваліфікованим електронним підписом автора повідомлення та уповноваженої особи і не давав їй змогу обрати вакантну посаду з урахуванням професійного рівня та спеціалізації. Вказаний "перелік" являв собою документ у форматі xls, який за своєю структурою та змістом є багатовіконним (багатовкладковим) документом із хаотичною навігацією. Запропонований відповідачем значний перелік вакантних посад (понад 1350) не містив необхідної інформації щодо освіти, кваліфікації та досвіду, які є необхідними для працевлаштування.
Обов`язок роботодавця сприяти працевлаштуванню працівника на тому ж підприємстві означає надання працівнику інформації про вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Оскільки вона не мала доступу до посадових інструкцій та їй не був відомий зміст кваліфікаційних вимог до відповідних посад і їх визначити за короткий проміжок часу не вдавалося можливим, враховуючи їх кількість та заплутаність наданого переліку, вважає, що відповідач не виконав свого обов`язку, передбаченого статтею 49 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Наказом від 01 липня 2021 року № 3.DN-УB-2021-6949397-п вона була звільнена з займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України). Підставою для звільнення зазначено наказ АT КБ "Приватбанк" №E.17.U.0.0/4-6744266 від 07 квітня 2021року, персональне попередження про зміни в організації виробництва і праці та наступне можливе вивільнення працівників № Е.28.0.0.0/3-6819262 від 28 квітня 2021 року, повторне персональне попередження № Е.28.0.0.0/3-6936254 від 08 червня 2021 року.
Зазначає, що відповідач мав можливість перевести її на іншу роботу, вона не відмовлялася від переведення, до того ж функції очолюваного нею та ліквідованого Департаменту торгового фінансування були покладені на Управління документарного бізнесу та торгового фінансування, відповідач мав можливість перевести її на посаду керівника цього управління, однак цього не зробив і відповідної вакантної посади не запропонував.
Враховуючи наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивачка просила:
визнати незаконним та скасувати наказ АТ КБ "ПриватБанк" від 01 липня 2021 року № Э.DN-УB-2021-6949397-п про її звільнення;
поновити її на роботі в АТ КБ "ПриватБанк" на посаді керівника Департаменту торгового фінансування Головного офісу;
стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 липня 2021 року та по час ухвалення рішення з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 3 094,26 грн;
стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на її користь невиплачену премію у розмірі 69 310,21 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ АТ КБ "ПриватБанк" від 01 липня 2021 року № Э.DN-УB-2021-6949397-п про звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в АТ КБ "ПриватБанк" на посаді керівника Департаменту торгового фінансування Головного офісу.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 667 993,20 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 допущено до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що відповідачем при звільнені позивачки не було дотримано передбаченого КЗпП України порядку звільнення, оскільки список вакантних посад, розміщений на сайті privatbank.ua/work, не є належним виконанням вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України з огляду на те, що такий список був доступний абсолютно всім і ним міг скористатися як внутрішній, так і зовнішній кандидат, а відтак це не може вважатися пропозицією працівникові, якого скорочують, обрати актуальну посаду відповідно до своєї спеціальності, кваліфікації та досвіду. Крім того, із вказаного списку неможливо встановити, які саме вакансії на той період були вакантними, чи мала позивачка доступ до цього інтернет ресурсу та чи мала змогу ознайомитися із переліком усіх вакансій.
Встановивши, що відповідач не дотримався порядку звільнення позивачки з роботи, суди дійшли висновку про наявність підстав для скасування наказу про звільнення позивачки, поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
06 лютого 2023 року АТ КБ "ПриватБанк", засобами поштового зв`язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у цій справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 49-2 КЗпП України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 641/5023/17, від 09 вересня 2021 року у справі № 640/11863/19, від 31 травня 2021 року у справі № 640/13168/20.
Зазначає, що розміщення вакантних посад на офіційних сайтах підприємств, установ, організацій, які є роботодавцями, є належною формою ознайомлення працівників з переліком пропонованих посад.
Крім того, під час вирішення питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період більше одного року не зменшено суму стягнення, що суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 524/6117/17, від 26 листопада 2020 року у справі № 234/15372/17, від 02 липня 2020 року у справі № 766/6227/17, від 31 травня 2021 року у справі № 234/15371/17.
Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період більше одного року, суди належним чином не дослідили матеріали справи на предмет вчинення з боку позивачки та її представника дій, спрямованих на затягування розгляду справи. Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями представника позивачки, натомість з боку відповідача було забезпечено явку на кожне судове засідання у режимі відеоконференції.
02 березня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_2, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у цій справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що присуджений до стягнення, визначивши розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 774 944,61 грн, скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови позивачці у стягненні премії та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.
У касаційній скарзі заявниця посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що:
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) у подібних правовідносинах (включення премії, нарахованої за період, що передує періоду, в якому обчислюється середній заробіток - до середнього заробітку цього періоду);
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 103 КЗпП України та статей 22, 29 "Закону України "Про оплату праці", зокрема в частині правомірності скасування самої системи преміювання без попереднього повідомлення працівника та щодо застосування цих же норм права у правовідносинах, за яких роботодавець, скасувавши систему преміювання, продовжує встановлювати працівнику передбачені вже скасованою системою преміювання показники ефективності (КРІ), що використовуються лише для визначення розміру премії.
Доводи відзивів на касаційні скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, подала відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", в якому просила її залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
У квітні 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просило її залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк", витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 із 24 жовтня 2005 року по 01 липня 2021 року працювала в АТ КБ "ПриватБанк".
Наказом від 07 квітня 2021 року № Е.17.U.0.0./4-6744266, згідно з рішенням Наглядової ради (протокол № 9/21 від 12 лютого 2021 року, протокол № 17/21 від 25 березня 2021 року), затверджені зміни до організаційної структури Дирекції по роботі з бізнес-клієнтами та у зв`язку з ліквідацією підрозділу у складі Дирекції по роботі з бізнес-клієнтами, у тому числі, Департаменту торгового фінансування та змінами в організації виробництва вирішено скоротити посади з дотриманням 2-х місячного строку попередження працівників (том 2, а. с. 8-11).
28 квітня 2021 року ОСОБА_1 через систему "ПриватДок" отримала повідомлення Е.28.0.0.0/3-6819262 про зміни в організації виробництва і праці та наступне можливе вивільнення працівників, затверджене та підписане КЕП ОСОБА_3, з додатками "наказ № Е.17.U.0.0/4-6744266 від 07.04.2021 року АТ КБ "ПриватБанк" та "Список вакантних посад станом на 21.04.2021 року" (том 1, а. с. 156-157, том 2, а. с. 15-16).
Згідно з довідкою від 10 вересня 2021 року № 20.1.0.0.0/7-210701/9133 ОСОБА_1 30 квітня 2021 року засвідчила кваліфікованим електронним підписом своє ознайомлення з документом під назвою "Про зміни в організації виробництва і праці та наступне можливе вивільнення працівників із долученими документами: наказом № Е.17.U.0.0./4-6744266 від 07.04.2021 року з додатками та списком вакантних посад АТ КБ "ПриватБанк", станом на 21 квітня 2021 року (том 2, а. с. 54).
08 червня 2021 року ОСОБА_1 через систему "ПриватДок" отримала повідомлення Е.28.0.0.0/3-6936254 про зміни в організації виробництва і праці та наступне можливе вивільнення працівників з додатком: список вакантних посад, станом на 04 червня 2021 рік, що підтверджується довідками. У зазначеному повідомленні було вказано, що ознайомитись з актуальним списком вакантних посад можливо за посиланням: privatbank.ua/work (том 1, а. с. 148, том 2, а. с. 53).
Згідно з довідкою від 10 вересня 2021 року № 20.1.0.0.0/7-210701/9134 ОСОБА_1 11 червня 2021 року засвідчила кваліфікованим електронним підписом своє ознайомлення з документом під назвою "Про зміни в організації виробництва і праці та наступне можливе вивільнення працівників" із долученим документом "Список вакантних посад станом на 04 червня 2021 року" (том 2, а. с. 55).
Наказом від 01 липня 2021 року № Э.DN-УB-2021-6949397 ОСОБА_1 звільнена з посади директора Департаменту, посадова підгрупа - керівник Департаменту торгового фінансування Головного офісу Приватбанку на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (том 2, а. с.141-142; том 3, а. с. 53).
Актом від 01 липня 2021 року засвідчено, що позивачка відмовилася від підпису на підтвердження ознайомлення з наказом про звільнення та неподання заяви про переведення (том 2, а. с. 143; том 3 а. с. 54).
01 липня 2021 року ОСОБА_1 отримала трудову книжку та копію наказу про звільнення, що засвідчила своїм підписом(том 2, а. с. 144).
При звільненні з позивачкою повністю проведено розрахунок ( том 3, а. с. 153).
Пунктом 2.4. Наказу № 3.28.0.0.0/1-7168241 від 30 вересня 2020 року внесено зміни в накази, якими регламентовано порядок виплати змінної винагороди за кількома групами преміювання, в тому числі за 2-ою групою преміювання, встановлену ОСОБА_1, та скасовано наказ № PR-2014-6535408 від 17 лютого 2014 року з 01 січня 2021 року в цілому (том 3, а. с. 169-175).
Згідно з довідкою про заробітну плату і доходи заробітна плата ОСОБА_1 за травень 2021 року склала - 37 566,21 грн, за червень 2021 року - 36 127,12 грн, з 01 травня по 30 червня 2021 року позивачкою фактично відпрацьовано 38 робочих днів.
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивачки за період з 01 травня по 30 червня 2021 року складає 2 377,20 грн.
При цьому сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 667 993,20 грн (кількість днів вимушеного прогулу з 01 липня 2021 року по 05 серпня 2022 року - день ухвалення рішення судом, становить 281 робочий день * 2 377,20 грн - середньоденна заробітна плата).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо дотримання відповідачем при звільненні позивачки положень статті 49-2 КЗпП України
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
Згідно з частиною першою статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише за відсутності такої роботи - інша наявна робота.