ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 161/7017/15-ц
провадження № 61-6791св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
учасники справи:
боржник - ОСОБА_1,
стягувач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 22 березня 2023 року
у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд
за нововиявленими обставинами ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 листопада 2020 року, постановленої за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про заміну стягувача у виконавчому листі у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Луцький міськрайонний суд Волинської області рішенням від 04 листопада 2016 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 2 801 92,68 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
У вересні 2020 року АТ "Альфа-Банк" звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі у вищевказаній справі.
Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалою від 10 листопада 2020 року задовольнив заяву АТ "Альфа-Банк" про заміну стягувача
у виконавчому листі у цивільній справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк"
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами.
Заява обґрунтована тим, що борг за кредитним договором, який він мав перед стягувачем ПАТ "Укрсоцбанк", йому прощений у зв`язку із переходом права власності на іпотечне майно у позасудовому порядку до банку, про що йому стало відомо у вересні 2022 року з отриманого повідомлення Головного управління ДПС у Волинській області.
У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просив суд переглянути ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 листопада 2020 року, якою замінено стягувача ПАТ "Укрсоцбанк" на АТ "Альфа-Банк".
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх прийняття
Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалою від 31 жовтня
2022 року (у складі судді Черняка В. В.) відмовив у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 10 листопада 2020 року про заміну стягувача у справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, не спростовують факти, покладені в основу ухвали суду, а лише свідчать про його незгоду з судовим рішенням, що не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
Волинський апеляційний суд постановою від 22 березня 2023 року (у складі колегії суддів Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2022 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 листопада 2020 року за нововиявленими обставинами в даній справі змінив, виклав мотивувальну частину ухвали суду в редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Судове рішення мотивоване тим, що ухвала суду першої інстанції про заміну сторони у виконавчому провадженні не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, тобто не є об`єктом перегляду у відповідний спосіб, тому не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
Прийняття судом до розгляду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а тому процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
Суд не звернув уваги на зазначене та у відкритті провадження у справі про перегляд ухвали про заміну стягувача у виконавчому листі за нововиявленими обставинами за заявою боржника ОСОБА_1 відмовив з інших підстав, а саме давши оцінку безпосередньо самим обставинам, які боржник ОСОБА_1 вважав нововиявленими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме вказує, що в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, а також, що судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункти 2, 3, 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Зазначає також, що судові рішення судів попередніх інстанцій по суті встановлюють застосування незаконного подвійного стягнення, що є порушенням статті 61 Конституції України.
Крім того, заявник вказує, що питання та обставини, які стали причиною подання заяви про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами є виключно правовою проблемою і передача справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду забезпечить унеможливлення порушення конституційних прав людини та основних конституційних принципів, тому заявник просить застосувати
статтю 403 ЦПК України.
Також заявник, заявляє, що суди безпідставно послалися на висновки, зроблені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі
№ 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18), від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19),
від 11 листопада 2020 року у справі № 461/11703/15-ц (провадження
№ 61-2382св20), оскільки викладені у них правові позиції не застосовні
до вказаної справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга подана до Верховного Суду ОСОБА_1 у травні
2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Справа № 161/7017/15-ц надійшла до Верховного Суду 12 липня 2023 року.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що згідно з рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2016 року у справі № 161/7017/15-ц за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги банку задоволено. Стягнено
з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 2 801 925,68 грн та 42 028,88 грн судового збору. Вказане рішення набрало законної сили 14 грудня 2016 року.
24 березня 2017 року, на виконання цього судового рішення, видано виконавчий лист № 161/7017/15-ц.
09 вересня 2020 року АТ "Альфа-Банк" звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у вищезазначеному виконавчому листі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 10 листопада 2020 року заяву АТ "Альфа-Банк" про заміну стягувача задоволено. Замінено стягувача ПАТ "Укрсоцбанк" на АТ "Альфа-Банк"
у виконавчому листі з примусового виконання рішення суду
від 04 листопада 2016 року у цивільній справі № 161/7017/15-ц за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ухвалюючи судове рішення, місцевий суд виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, не спростовують факти, покладені в основу ухвали суду, а лише свідчать про його незгоду з судовим рішенням, що не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
Змінюючи судове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що ухвала суду першої інстанції про заміну сторони у виконавчому листі не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, тобто не є об`єктом перегляду у відповідний спосіб, а, отже, не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
Прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а тому процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
Суд не звернув уваги на зазначене та у відкритті провадження у справі про перегляд ухвали про заміну стягувача у виконавчому листі за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 відмовив з інших підстав, надавши оцінку обставинам, які боржник ОСОБА_1 вважав нововиявленими.
У зв`язку з чим мотивувальна частина зазначеної ухвали суду першої інстанції підлягала зміні.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції в незміненій частині та суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.