ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 161/7017/15-ц
провадження № 61-6791св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
учасники справи:
боржник - ОСОБА_1,
стягувач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 22 березня 2023 року
у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2022 року, постановлену за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Луцький міськрайонний суд Волинської області рішенням від 04 листопада 2016 рокупозов ПАТ "Укрсоцбанк" задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 2 801 92,68 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалою від 24 травня
2022 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2022 року за нововиявленими обставинами.
Заява обґрунтована тим, що борг за кредитним договором, який він мав перед стягувачем ПАТ "Укрсоцбанк", йому прощений у зв`язку із переходом права власності на іпотечне майно у позасудовому порядку до банку, про що йому стало відомо у вересні 2022 року з отриманого повідомлення Головного управління ДПС у Волинській області.
У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просив суд переглянути ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2022 року, якою йому відмовлено у задоволенні його заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх прийняття
Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалою від 31 жовтня 2022 року (у складі судді Філюк Т. М.) відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2022 року за нововиявленими обставинами, постановленої за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
у цивільній справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судове рішення мотивоване тим, що прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а тому процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
Волинський апеляційний суд постановою від 22 березня 2023 року (у складі колегії суддів Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2022 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2022 року за нововиявленими обставинами залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, тобто не є об`єктом перегляду у відповідний спосіб, тому не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив у відкриті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали суду у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме вказує, що постанова апеляційного суду, копія якої видана ОСОБА_1, не підписана жодним з суддів.
Касаційна скарга також мотивована тим, що в даному випадку порушено статтю 61 Конституції України, оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій по суті встановлюють застосування незаконного подвійного стягнення.
Крім того, вказує, що питання та обставини, які стали причиною подання заяви про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами є виключно правовою проблемою і передача справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду забезпечить унеможливлення порушення конституційних прав людини та основних конституційних принципів, тому заявник просить застосувати
статтю 403 ЦПК України.
Також заявник, заявляє, що суди безпідставно послалися на висновки, зроблені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі
№ 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18), від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19),
від 11 листопада 2020 року у справі № 461/11703/15-ц (провадження
№ 61-2382св20), оскільки викладені у них правові позиції не застосовні
до вказаної справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга подана до Верховного Суду ОСОБА_1 у травні
2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Справа № 161/7017/15-ц надійшла до Верховного Суду 12 липня 2023 року.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що згідно з рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 листопада 2016 року у справі № 161/7017/15-ц за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги банку задоволено. Стягнено
з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 2 801 925,68 грн та 42 028,88 грн судового збору. Судове рішення набрало законної сили 14 грудня 2016 року.
24 березня 2017 року, на виконання цього рішення, видано виконавчий лист № 161/7017/15-ц.
Після чого боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. За результатами апеляційного перегляду ухвали від 24 травня 2022 року, постановою Волинського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
При постановленні ухвали, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, а тому не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а, отже, процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи наступне.
Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.