Постанова
Іменем України
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 285/2808/22
провадження № 61-4830св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Пророка В. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, яка перейменована на Звягельську міську раду Житомирської області, як орган опіки та піклування,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області як органу опіки та піклування на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 березня 2023 року в складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Галацевич О. М., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, яка перейменована на Звягельську міську раду Житомирської області, як орган опіки та піклування (далі - орган опіки та піклування) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування заявлених вимог орган опіки та піклування зазначив, що ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітніх ОСОБА_5, 2016 року народження, та ОСОБА_6, 2008 року народження. ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_6 . Батько ОСОБА_7 записаний за заявою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України. Відповідачі покладених законом батьківських обов`язків, щодо виховання, піклування та розвитку дітей не виконують. Діти перебувають на обліку в службі у справах дітей, як діти, що проживають в сім`ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах, у зв`язку з тим, що батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свідомо нехтують своїми батьківськими обов`язками.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 12 жовтня 2017 відповідачів попереджено про необхідність змінення ставлення до виховання дітей. ОСОБА_6 більшість часу проживає з бабою ОСОБА_10 та дідом ОСОБА_11, а ОСОБА_7 часто проживає з бабою ОСОБА_12 та дідом ОСОБА_13 . Незважаючи на те, що ОСОБА_8 проживає у двоповерховому будинку зі всіма зручностями, діти з нею не проживають. Відповідачка зловживає спиртними напоями. Відповідачі не виконують своїх батьківських обов`язків щодо дітей, не піклуються про їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечують необхідного утримання.
Враховуючи, що відповідачі повністю самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків, позивач просив позбавити їх батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_5, 2016 року народження, ОСОБА_6, 2008 року народження, та стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 1400,00 грн щомісяця на кожну дитину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2022 року позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_8 батьківських прав стосовно дітей: ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 1 400 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 липня 2022 року до досягнення ними повноліття.
Рішення у частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо виховання малолітніх дітей, не цікавляться їхнім життям та розвитком, не беруть участі у їх вихованні, навчанні. Також не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, своєю поведінкою не сприяють засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі, не створюють умов для отримання ними освіти.
Батькам дітей надавалася можливість реалізувати свій батьківський потенціал стосовно дітей, рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2017 року в справі № 285/2452/17 органу опіки та піклування було відмовлено в задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_16 та ОСОБА_2 батьківських прав. Їх попереджено про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.
Разом із тим, відповідачі не змінили свого ставлення до виховання дітей, самоусунулися від виконання батьківських обов`язків, не вчинили жодних дій, направлених на повернення дітей додому та влаштування на роботу, допускали фізичне насильство стосовно дітей.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2022 року скасованов частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав та стягнення з неї аліментів і ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Попереджено ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і покладено на орган опіки та піклування за місцем проживання дітей ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не надав суду достатніх доказів на підтвердження підстав, передбачених статтею 164 СК України. Застосування до ОСОБА_1 такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав в цьому випадку є виправданим та відповідає найкращим інтересам її дітей.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження умисного, винного та свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків. Така інформація не міститься і в показах свідків, допитаних судом першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
30 березня 2023 року орган опіки та піклування, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у вищевказаній справі, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 01 березня 2023 року та залишити в силі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19, від 04 вересня 2019 року у справі № 211/559/16-ц, від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/17, від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19.
Вказує, що ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції фрагментарно та односторонньо підійшов до оцінки доказів, які містяться в матеріалах справи, проігнорувавши при цьому інтереси дітей. Апеляційний суд не взяв до уваги пояснення третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які впродовж всього життя дітей опікуються ними, а також пояснень свідків, що надавалися в суді першої інстанції.
Під час ухвалення рішення суд не взяв до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї, як це передбачено пунктом 4 статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та не надав належної оцінки інформації про те, що ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку, у зв`язку із психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дітей, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2017 року в справі № 285/2452/17, яким її було попереджено про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, нею виконано не було, її ставлення до виконання батьківських обов`язків не змінилося.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У червні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Щербяк Ю. В., подала відзив на касаційну скаргу, в якому просили її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. У відзиві, зокрема, вказано, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і за наявності вини у діях батьків. У справі, яка переглядається, усі надані ОСОБА_1 докази свідчать, що вона вживає всі можливі засоби, щоб її сім`я проживала у повному складі, а діти були усім забезпечені.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_8 є матір`ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_6 . Батько ОСОБА_7 записаний за заявою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України
ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку у зв`язку із психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин, а саме алкоголю.
ОСОБА_17 із 16 жовтня 2015 року, а ОСОБА_5 з 01 березня 2017 року перебувають на обліку в службі у справах дітей, як діти, що проживають у сім`ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2017 року в справі № 285/2452/17 ОСОБА_16 та ОСОБА_2 попереджено про необхідність зміни ставлення до виховання своїх дітей. Контроль за виконанням ними батьківських обов`язків покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області.
20 травня 2022 року ОСОБА_2 подав заяву на ім`я начальника служби у справах дітей про те, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав стосовно сина ОСОБА_6 (том 1, а. с. 66).
На час пред`явлення цього позову (липень 2022 року) ОСОБА_8, проживала за адресою: АДРЕСА_1, перебувала на обліку управління соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради і отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям.
За довідкою реабілітаційного центру "12+" від 16 травня 2022 року ОСОБА_1 із 01 березня 2022 року проходить соціально-психологічну реабілітацію в центрі, який розташований в с. Броники Рівненського району Рівненської області, орієнтовний час закінчення строку реабілітації 01 жовтня 2022 року. Реабілітація завершена в серпні 2022 року.
У період реабілітації ОСОБА_1, з нею у центрі проживала її дочка ОСОБА_7 . Відповідно до інформації, наданої службовою у справах дітей Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області 12 серпня 2022 року, умови проживання в реабілітаційному центрі хороші, ОСОБА_1 разом із донькою мають окрему кімнату з санвузлом, у ОСОБА_7 є своє спальне місце. Дитина чиста, доглянута, охайно одягнута, забезпечена всім необхідним. Під час спілкування з працівниками служби у справах дітей дівчинка була спокійна, життєрадісна, активно демонстрували свої іграшки. Зі слів мами, ОСОБА_7 отримує консультацію психолога двічі на тиждень у місті Рівне. У вільний час вони мають можливість гуляти на дитячих майданчиках та за межами центру (том 1, а. с. 200).
07 червня 2022 року ОСОБА_1 направила до Служби у справах дітей Новоград-Волинської міської ради заяву, в якій повідомила, що вона перебуває на стаціонарному лікуванні у вказаному центрі, прикладає зусилля, щоб виправитись і добросовісно виконувати батьківські обов`язки. З урахуванням того, що вона немає можливості з`явитися на засідання комісії, призначене на 09 червня 2022 року, на якому буде розглядатися питання про позбавлення її батьківських прав, просила його відкласти (том 1, а. с.67,68).
Таке прохання не було взято до уваги і засідання комісії з питань захисту прав дитини 09 червня 2022 року було проведено без участі ОСОБА_1 (том 1, а. с.19-20).
Рішенням Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 22 червня 2022 року № 454 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (том 1, а. с.10-15).
ОСОБА_1 зареєстрована разом із дітьми у місті Рівне за адресою: АДРЕСА_2 (вона та ОСОБА_7 з 04 жовтня 2022 року, ОСОБА_6 із 14 листопада 2022 року), проте проживають вони за адресою: АДРЕСА_3 .
Службою у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради обстежені умови проживання ОСОБА_1, ОСОБА_17, ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 і визначені як позитивні (том, 2 а. с. 27).
Згідно з характеристиками від 04 жовтня 2022 року, 09 лютого 2023 року ОСОБА_17 та ОСОБА_5 з 14 вересня 2022 року навчаються у Рівненському ліцеї № 8, мати контактує із вчителями і цікавиться навчанням дітей.
У психолого-педагогічному висновку за результатами обстеження ОСОБА_5 від 16 лютого 2023 року, складеному практичним психологом Рівненського ліцею № 8 Рівненської міської ради, зазначено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_18 проживають разом з мамою і вітчимом. Глафіра відчуває себе з ними комфортно.
ОСОБА_16 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (том 2, а. с. 139).
Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав, ОСОБА_1 є власницею будинку АДРЕСА_4 .
Опитаний в судовому засіданні суду апеляційної інстанції у присутності педагога ОСОБА_17 пояснив, що заперечує проти позбавлення матері батьківських прав, бажає проживати з нею і з сестрою.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.
Частиною першою статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство
і батьківство охороняються державою.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Частинами першою-четвертою статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.