1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 243/8830/19

провадження № 51-860км22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 вересня 2021 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510001094, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє:

- вироком Слов`янського міськрайонного суду від 26 травня 2020 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 вересня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком та покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2020 року ОСОБА_7 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців.

Строк покарання ОСОБА_7 визначено обчислювати з 01 вересня 2021 року та зараховано в строк відбуття покарання відбуту частину покарання з 21 грудня 2019 року по 31 серпня 2021 року.

Частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 та стягнуто з ОСОБА_7 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 1349 гривень 50 копійок і компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 гривень.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 02 червня 2019 року, приблизно 18:00, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом та метою, проник через вікно в кімнату зазначеного будинку, де викрав мобільний телефон марки "Samsung SM-J320H", чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 1349 гривень 50 копійок.

Крім цього, в період часу з 17:00 06 червня 2019 року по 09:00 08 червня 2019 року, ОСОБА_7, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3, діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом та метою, проник через отвір у стіні до гаража, де викрав перфоратор марки "Einhell Bavaria" та набір лерок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на суму 944 гривні 74 копійки.

Також, в період часу з 11 червня 2019 року по 18 червня 2019 року, ОСОБА_7, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4, діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом та метою, проник через вікно у приміщення будинку, де викрав піч з чавуну та швейну машинку, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальний збиток на суму 1403 гривні.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_6 посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого, просить скасувати оскаржувані судові рішення щодо ОСОБА_7 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи зазначені вимоги, вказує на те, що досліджені в судовому засіданні докази не доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину по епізоду викрадення її майна, а обвинувачений себе оговорив. На її думку, суд першої інстанції поклав в основу обвинувального вироку докази, які слід було визнати недопустимими.

Крім цього, потерпіла стверджує, що суд безпідставно не вирішив її клопотання про відвід прокурору, залишив без уваги обставини, що виключали участь у судовому засіданні секретаря судового засідання ОСОБА_11 та допитав свідка без перевірки особи останнього.

На зазначені недоліки апеляційний суд уваги не звернув, в порушення вимог статей 404, 419 КПК України не надав оцінки всім доводам її апеляційної скарги, не здійснив повторне дослідження доказів та постановив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

У поданій до Суду письмовій заяві потерпіла ОСОБА_6 підтримала вимоги своєї касаційної скарги.

Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу потерпілої необґрунтованою, просила залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.

Доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України по епізодам крадіжки майна у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у касаційній скарзі не оспорюється.

Що стосується епізоду за фактом крадіжки мобільного телефону, який належить потерпілій ОСОБА_8 слід вказати наступне.

Касаційний кримінальний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Тобто Верховний Суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на які є посилання в касаційній скарзі потерпілої, оскільки такі обставини, що були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до вимог ст. 438 КПК України у касаційному порядку не підлягають.

При розгляді касаційної скарги Суд виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

В свою чергу, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який, перевіряючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_6, не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути провадження та дати правильну правову оцінку вчиненому.

За фактичних обставин кримінального провадження, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у викраденні майна потерпілої ОСОБА_6 поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, колегія суддів касаційного кримінального суду вважає правильним і таким, що підтверджується сукупністю зібраних доказів, перевірених у судовому засіданні в установленому кримінальним процесуальним законом порядку та належно оцінених у судовому рішенні судом у їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Доводи потерпілої ОСОБА_6 про непричетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення належним чином перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано визнані такими, що суперечать дослідженим у судовому засіданні доказам.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході судового провадження ОСОБА_7 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, зокрема й по епізоду викрадення майна потерпілої ОСОБА_6 .

Місцевий суд врахувавши зазначену позицію засудженого, разом з тим належним чином проаналізував і оцінив показання потерпілої ОСОБА_6, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та експерта ОСОБА_18 .


................
Перейти до повного тексту