ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 191/4322/21
провадження № 51-1884км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041390000277, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки. Звільнено від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 2 роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає ряд обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Прийнято рішення щодо розподілу процесуальних витрат та долі речових доказів.
ОСОБА_6 засуджено за те, що він 26 травня 2021 року о 13:10, керуючи технічно справним автомобілем марки "MERCEDES-BENZ" ML 55 AMG, д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Ватутіна, м. Синельникове, Дніпропетровської області, зі сторони вул. Зої Космодем`янської в напрямку вул. Гагаріна проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, рухаючись в умовах достатньої видимості, наближаючись до перехрестя вул. Ватутіна та вул. Ярослава Мудрого, змінив напрямок руху вліво, де на смузі зустрічного руху допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7, який перетинав проїзну частину справа на ліво по ходу руху автомобіля.
Порушення ОСОБА_6 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою (далі - ДТП), внаслідок якої ОСОБА_7 отримав сумісну тупу травму тіла, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2023 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить змінити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і не застосовувати до нього додаткове покарання.
Аргументуючи свою позицію зазначає, що поза увагою судів залишилися його характеризуючі дані, обставини, що пом`якшують покарання, а також факт його залучення до волонтерської діяльності.
Позиції інших учасників судового провадження
У письмовій заяві, поданій до Суду, потерпілий ОСОБА_7 підтримав вимоги касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 та просив не застосовувати до останнього додаткове покарання.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просила залишити без задоволення касаційну скаргу засудженого.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 3 частини 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 414 цього Кодексу.
Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України у касаційній скарзі засудженого не оспорюються, а тому у касаційному порядку не перевіряються.
Що стосується доводів про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість у частині призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки, то вони, на переконання Суду, є обґрунтованими з огляду на таке.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.
Санкція ч. 2 ст. 286 КК України надає суду можливість як призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Указане положення закону України про кримінальну відповідальність має альтернативний характер застосування і це питання, як визначив законодавець, суд вирішує на власний розсуд ("судова дискреція") залежно від конкретних обставин кримінального провадження, характеру допущених особою порушень вимог Правил дорожнього руху, їх наслідків, тощо.