ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 168/243/16-к
провадження № 51-1671 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
виправданого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 10 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030190000234, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 02 вересня 2022 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та виправдано в зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 10 березня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що 10 серпня 2015 року близько 20:20 год., керуючи автомобілем "Опель-Вектра", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись дорогою на вул. Радянська в с.Текля в напрямку с.Глухи Ковельського (раніше Старовижівського району) Волинської області, діючи з необережності порушив вимоги пунктів 1.10,2.3 б), 2.3 д), 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, зокрема: не стежив за дорожньою обстановкою; не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху; побачивши мотоцикл марки "Минск", що виїхав з другорядної дороги, з метою уникнення зіткнення, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з мотоциклом марки "Минск" під керуванням ОСОБА_8, внаслідок чого пасажиру мотоцикла ОСОБА_9 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді в зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи вимоги скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції не дав належних відповідей на доводи апеляційної скарги прокурора, якими він обґрунтовував винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та які, на думку прокурора, свідчать про необхідність ухвалення обвинувального, а не виправдувального вироку в цій справі. Прокурор не погоджується з оцінкою судом доказів, посилається на неповноту судового розгляду. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Прокурор, який брав участь в суді касаційної інстанції, підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Виправданий ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 під час касаційного розгляду, посилаючись на відсутність підстав для задоволення касаційних вимог прокурора, просили оскаржувану ухвалу залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України колегія суддів вважає безпідставними.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, убачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 404 КПК України апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
За вимогами ст. 419 КПК України, в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляційної скарги та докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких її визнано необґрунтованою.
Зважаючи на законодавчі приписи, а також положення ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення, в ухвалі має бути зазначено підстави з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
За результатом апеляційного розгляду судом встановлено, що ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно з яким сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, ретельно перевірив представлені сторонами докази, у тому числі й ті, на підставі яких було пред`явлено обвинувачення ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не буде доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Так, виправдовуючи ОСОБА_6, суд першої інстанції оцінив досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку та дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що саме через дії ОСОБА_6 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 .