ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 623/1971/20
провадження № 51-1930 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 26 квітня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 12020220320000058 за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 27 п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 26 квітня 2021 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України - на строк 8 років з конфіскацією всього особистого майна;
- за ч. 5 ст. 27 п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - на строк 10 років з конфіскацією всього особистого майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього особистого майна.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника залишені без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_7 18 січня 2020 року, приблизно о 01:00 год., за попередньою змовою із ОСОБА_8 (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження у зв`язку зі смертю останнього), діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, проникли до будинку ОСОБА_9, де вчинили напад на останнього. В ході нападу ОСОБА_8, з метою позбавити ОСОБА_9 можливості чинити опір та покликати на допомогу, наніс потерпілому множинні удари кулаком та дерев`яним бильцем від крісла в обличчя, чим спричинив легкі тілесні ушкодження, а також удари ногами по тулубу, чим спричинив тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Після чого ОСОБА_8 зв`язав ОСОБА_9 руки та ноги, а також із метою заподіяння смерті останньому, закрив дихальні отвори, чим спричинив механічну асфіксію, яка ускладнилася наявністю перелому кісток носу з щільним заповненням згустками крові порожнини носа, від чого настала смерть потерпілого.
В той час, коли ОСОБА_8 наносив потерпілому тілесні ушкодження, ОСОБА_7 знаходився біля потерпілого та спостерігав за тим, щоб він не покликав на допомогу, після чого заволодів його грошима в сумі 12 000 грн., а потім нападники зникли з місця вчинення злочину, розпорядившись грішми на власний розсуд.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судовий розгляд проведено не повно, з обвинувальним ухилом, вина його підзахисного у вчиненні інкримінованих злочинів не доведена, а висновки судово-медичної експертизи суперечать протоколу огляду трупа. Стверджує, що кваліфікація дій ОСОБА_7 є неправильною, оскільки останній був упевнений, що ОСОБА_8 намагався отримати від потерпілого борг, а тому в діях ОСОБА_7 є лише склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України (примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань). Суд апеляційної інстанції не дав відповідей на усі доводи апеляційних скарг, а тому ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений та його захисник у судовому засіданні підтримали скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Мотиви суду
У касаційній скарзі захисник оскаржує висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7, висловлює доводи щодо оскарження фактичних обставин справи та надання власної оцінки доказам, що, виходячи з вимог ст.ст. 433, 438 КПК України, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Натомість, вказані обставини перевірялись апеляційним судом.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскаржувані судові рішення відповідають наведеним вимогам закону.
Під час перегляду судових рішень судом касаційної інстанції у межах передбачених законом повноважень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено. Ці висновки підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.
Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.