ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 504/4166/15-ц
провадження № 61-12974св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Южного міського суду Одеської області від 28 вересня 2021 року у складі судді Барановської З. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Князюка О. В., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 23 жовтня 2015 року у соціальній мережі "Одноклассники" у групі "пгт Черноморское (Чабанка) - земля обетованная", адміністратором і засновником якої є відповідачка ОСОБА_2, з`явилася інформація, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачки і її родини. Зокрема, що вона є наркоманкою, а її собака неодноразово завдавала тілесні ушкодження мешканцям смт Чорноморське. У зазначеній інформації присутня нецензурна лексика, спрямована на приниження честі та гідності її матері
ОСОБА_3 .
Посилаючись на те, що відповідальною за розміщення третіми особами інформації у "пгт Черноморское (Чабанка) - земля обетованная" в соціальній мережі "Одноклассники" є відповідачка, яка, побачивши розміщену стосовно позивачки недостовірну інформацію, її не спростувала і не видалила, залишивши на загальний огляд усім читачам, чим завдала їй ( ОСОБА_1 ) моральної шкоди, позивачка просила: зобов`язати ОСОБА_2 спростувати інформацію, розміщену в соціальній мережі "Одноклассники" у групі "пгт Черноморское (Чабанка) - земля обетованная"; зобов`язати відповідачку принести публічні вибачення в соціальній мережі "Одноклассники" у групі "пгт Черноморское (Чабанка) - земля обетованная" за розповсюдження недостовірної інформації стосовно неї та членів її родини; стягнути з відповідачки 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 28 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що позивачка не довела факту поширення ОСОБА_2 23 жовтня 2015 року на сайті "Одноклассники" у групі "пгт Черноморское (Чабанка) - земля обетованная" недостовірної інформації, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію.
Надані позивачкою докази, а саме скріншоти та фото у форматі "*.png" і "*.jpg" не відповідають вимогам частини першої статті 77, частини першої
статті 79 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки не містять відомостей щодо предмета доказування, а отже не є належними доказами на підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що відповідно
пункту 8.10 ліцензійної угоди ліцензіат, тобто зареєстрована особа на сайті
(в соціальній мережі), несе персональну відповідальність за протиправні дії, здійснені з використанням його акаунту, за розміщення контенту з його акаунту на власній сторінці або сторінках інших користувачів, ліцензіатів сайту, форумах, в коментарях чи інших розділах соціальної мережі/сайту.
Відповідно до наданих позивачем доказів, розміщена стосовно неї, як вона вважає, інформація опублікована від імені " ОСОБА_4". Водночас доказів того, що інформацію, яку просить спростувати позивачка, поширила саме ОСОБА_2, використовуючи нікнейм " ОСОБА_4", матеріали справи не містять.
Зміст опублікованих відомостей дає підстави для висновку про вираження власної суб`єктивної думки одним із учасників (відвідувачів) групи "пгт Черноморское (Чабанка) - земля обетованная" в соціальній мережі "Одноклассники", а отже є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що опублікована інформація стосується особи на прізвище " ОСОБА_5" (рос. - ОСОБА_6 ), у зв`язку з чим ототожнити особу позивачки та її матері можливо лише за схожістю прізвища, припускаючи помилку у його написанні та з урахуванням відомостей про відсутність серед численних користувачів групи "пгт Черноморское (Чабанка) - земля обетованная" в соціальній мережі "Одноклассники" або ж серед мешканців зазначеного населеного пункту іншої особи з прізвищем " ОСОБА_5" або особи з іншим схожим за написанням прізвищем. Проте таких відомостей позивачка не надала, відповідного клопотання не заявляла.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2022 року через підсистему "Електронний Суд" до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Южного міського суду Одеської області від 28 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на те, що суд апеляційної розглянув справу за її відсутності (пункт 5 частини першої
статті 411 ЦПК України); суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); суди необґрунтовано відхилили клопотання
про витребування доказів (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга обґрунтована тим, що вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивачки про витребування із соціальної мережі "Одноклассники" відомостей про ІР-адреси користувачів, які поширювали стосовно неї та членів її сім`ї недостовірну інформацію, без витребування яких неможливо встановити дійсні обставини справи.
Суди безпідставно не взяли до уваги надані нею електронні докази: скріншоти із сторінок у соціальній мережі "Одноклассники", у яких відображена поширена недостовірна інформація, а також листування з адміністрацією соціальної мережі "Одноклассники", посилаючись на статтю 100 ЦПК України, у редакції після 2017 року, водночас такі докази вона подавала під час дії попередньої редакції ЦПК України, які відповідали вимогам статті 65 ЦПК України.
Суди не надали оцінки ліцензійній угоді, умовами якої спростовуються твердження судів про те, що відповідачка не несе відповідальності у групі "пгт Черноморское (Чабанка) - земля обетованная" в соціальній мережі "Одноклассники", як її адміністратор.
Суд апеляційної інстанції, не маючи доказів того, що позивачка могла під час воєнного стану в Україні взяти участь у судовому засіданні, а також про її належне повідомлення про час та місце розгляду справи, безпідставно розглянув справу за її відсутності, чим порушив її право на доступ до правосуддя. Надіслання на електронну адресу відповідних процесуальних документів не дає підстав для висновку про її належне повідомлення, оскільки перебуваючи за кордоном,
у зв`язку з введенням воєнного стану, вона не мала доступу до електронної пошти.
Суд апеляційної інстанції помилково вважав фактичні твердження, які позивачка вважає недостовірними та такими, що принижують її честь, гідність та ділову репутацію, оціночними судженнями.
Суди допустили порушення строків розгляду справи, оскільки суд першої інстанції розглядав справу шість років, а суд апеляційної інстанції призначив справу лише через дев`ять місяців після відкриття апеляційного провадження.
Відзив на касаційну скаргу станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2022 року касаційна скарга ОСОБА_1 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявниці строк для сплати судового збору, надання доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови, а також доказів направлення касаційної скарги іншим учасникам справи.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Южного міського суду м. Одеси від 28 серпня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року. Відкрито касаційне провадження з підстав визначених пунктом 4 частини другої статті 389, пунктом 5 частини третьої, пунктами 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України; витребувано із Южного міського суду Одеської області матеріали справи № 504/4166/15-ц; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У березні 2023 року матеріали справи № 504/4166/15-ц надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення,
а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанційвстановили, що соціальна мережа "Одноклассники" - це російський веб-сайт, який належить Mail.ru Group.
Звертаючись до суду з позовом позивачка стверджувала, що 23 жовтня 2015 року, у групі "пгт Черноморское (Чабанка) - земля обетованная" в соціальній мережі "Одноклассники", адміністратором і засновником якої, є відповідач ОСОБА_2, з`явилася інформація, що порочить честь і гідність, а також ділову репутацію позивачки та її родини.
На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надала диск з файлами в форматі "*.png" і "*.jpg", серед яких є фото сторінки/скріншоти (з пристрою) у групі "пгт Черноморское (Чабанка) - земля обетованная" в соціальній мережі "Одноклассники", автором яких зазначена "ОСОБА_4".
Перша такого змісту: "Жильцы дома "Крокодил"! депутат вашего дома ОСОБА_6 не соответствует статусу депутата! Если вы отдадите свій голос за нее, то сделаете большую ошибку! Есть кандидаты более достойней! Уже несколько заявлений находится в милиции по поводу ее собаки! Такая порода собак очень опасна для населения! Члены ее семьи выгуливают собаку без намордника, без поводка, что приводит к травмированию людей и их питомцев! Люди неоднократно жалуются на такое поведение этой неадекватной семьи!! ОСОБА_1 по поводу дома не решает ничего!!!!! Пустое место.
Друга такого змісту: "Ну вот, это еще та суч…а, а дочура то вообще наркомания полнейшая! Да и собаку свою бойцовскую натравливает на других и при этом ничего не может сделать да и не хочет!! Собака просто хватает мертвой хваткой и не отпускает! Есть пострадавшие и заявы в милиции! Гнать таких нужно из городка!! Дурные те, кто проголосует за нее!!".
Розпорядженням виконувача обов`язків голови Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 березня 2021 року справу № 504/4166/15-ц направлено на розгляд до Южного міського суду Одеської області на підставі частини третьої статті 41 ЦПК України (після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша
статті 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 536/911/21 зазначено, що тлумачення статті 277 ЦК України дає підстави для висновку про те, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.
Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві
(стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки "інформації" чи "ідей", які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає "демократичного суспільства" (§ 188 рішення ЄСПЛ від 06 жовтня 2015 року у справі "KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE", заява № 30582/04).
Необхідно уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (§ 46 рішення ЄСПЛ
від 08 липня 1986 року у справі "LINGENS v. AUSTRIA", заява № 9815/82).
Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.