ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 305/461/20
провадження № 61-9845 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Українська залізниця",
відповідачі: Ясінянська селищна рада Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_1,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 29 березня 2022 року
у складі судді Ємчука В. Е. та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 18 травня 2023 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі -
АТ "Укрзалізниця", товариство) звернулося до суду з позовом до Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області (далі - Лазещинська СР), правонаступником якої є Ясінянська селищна рада Рахівського району Закарпатської області (далі - Ясінянська СР), ОСОБА_1, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру
у Закарпатській області), про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договору купівлі-продажу
та державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки,
в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просило суд:
- визнати незаконним і скасувати рішення Лазещинської СР (без номера) у частині передання у власність земельної ділянки, площею 0,6658 га, з кадастровим номером 2123684501:01:001:0054, розташованої у АДРЕСА_1, яка накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0289 га;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13 лютого
2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 760 приватним нотаріусом Рахівського нотаріального округу Маріною А. С.;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (площею 0,6658 га) серії ЯЕ № 445003, виданий 18 червня 2008 року ОСОБА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку (площею 0,6658 га) у державному реєстрі прав;
- зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь АТ "Українська залізниця" земельну ділянку, площею 0,0289 га, що накладається на смугу відведення залізниці, як землі смуги відведення залізниці.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що з метою оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування землями смуги відведення залізниці на замовлення Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" (далі - ДТГО "Львівська залізниця") у 2015 році була розроблена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ДТГО "Львівська залізниця" під існуючими об`єктами залізничного транспорту за напрямком Івано-Франківськ - Рахів від 99 км+030 м до 103 км+067 м в адміністративних межах Лазещинської СР.
У результаті проведеної інвентаризації смуги відведення виявлено, що земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі державного акта
на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 445003, виданого 18 червня 2008 року, знаходиться на 102 км пк4-5 на відстані 22 м від осі колії та частково, площею 0,0289 га, накладається на смугу відведення залізниці. На земельній ділянці, розміри якої визначені планом смуги відведення земель лінії Хриплин - Держкордон Львівської залізниці у 1994 році, розташована головна колія
Делятин - Держкордон інвентарний № 4, що перебуває на балансі залізниці.
До земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі під державними залізницями (частина четверта статті 84
ЗК України).
На адвокатський запит АТ "Укрзалізниця" Лазещинська СР не повідомила,
на підставі якого рішення та кому вперше була передана вказана земельна ділянка у власність. Проте відповідне рішення органу місцевого самоврядування
є незаконним і підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з перевищенням повноважень, порушенням норм земельного законодавства та прав залізниці
на користування спірною земельною ділянкою, яке виникло задовго до реєстрації права власності на неї та не припинялося у встановленому законом порядку.
Із цих підстав позивач просив визнати недійсними й договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки та державний акт на право власності на земельну ділянку.
Посилаючись на відповідні положення ЦК України, ЗК України, законів України: Про транспорт", "Про залізничний транспорт", а також правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо ефективного способу захисту у спірних правовідносинах, АТ "Укрзалізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" просило суд задовольнити уточнені (змінені) позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 29 березня
2022 року у задоволенні позову АТ "Укрзалізниця" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Лазещинська СР не приймала жодного рішення щодо передання земельної ділянки (площею 0,6658 га,
з кадастровим номером 2123684501:01:001:0054) у власність ОСОБА_1, відтак відсутній акт індивідуальної дії (рішення) органу місцевого самоврядування, який просить визнати незаконним і скасувати позивач. Разом із цим, рішенням Лазещинської СР від 22 грудня 2005 року, яке позивач не оспорює, ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку (площею 0,8661 га, кадастровий номер 2123684501:01:001:0016), розташовану в селі Лазещина, 1087, частину якої (площею 0,200 га) у 2008 році й було відчужено на підставі договору купівлі продажу від 13 лютого 2008 року, який позивач просить визнати недійсним.
Указане спростовує доводи АТ "Укрзалізниці" щодо належності спірної земельної ділянки ОСОБА_1 на підставі правовстановлюючих документів, які є предметом даного позову. Фактично позивач бездоказово презюмував виникнення
в останнього порушеного права щодо земельної ділянки та припустився логічної помилки, коли в обґрунтування свого позову використав концепцію негативного доказу, яка сама по собі порушує принцип диспозитивності цивільного судочинства. Тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 18 травня 2023 року апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" залишено без задоволення. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 29 березня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився із висновком районного суду, так як суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню при вирішенні спору, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову АТ "Укрзалізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця".
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, які по суті зводяться до питання способу судового захисту порушеного права, суд апеляційної інстанції вказав, що у спірних правовідносинах установлено та позивачем не спростовано, що Лазещинська СР не приймала рішення про передання ОСОБА_1 земельної ділянки
(площею 0,6658 га), а оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки (площею 0,6658 га) на користь ОСОБА_1 не посвідчувався. Змінюючи позовні вимоги, товариство заявило вимогу про повернення спірної земельної ділянки,
що за своїм правовим змістом є вимогою негаторного характеру, на яку
не поширюється строк позовної давності, але потребується оспорення відповідного рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, договору та іншого правочину, у той час, як в апеляційній скарзі АТ "Укрзалізниця" вже просить задовольнити вимогу про витребування спірної земельної ділянки, тобто віндикаційну вимогу, на яку поширюється позовна давність, але не потребується оспорення усього ланцюга правових підстав
і правочинів, а це різні правовідносини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2023 року до Верховного Суду,
АТ "Укрзалізниця", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Рахівського районного суду Закарпатської області
від 29 березня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 18 травня 2023 року, й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права
без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу № 305/461/20 з Рахівського районного суду Закарпатської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "Укрзалізниця", яка за своїм змістом є ідентичною апеляційній скарзі, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні позову, фактично позбавивши права на захист землекористування залізниці. Судами не надано належної оцінки щодо позовної вимоги про витребування від ОСОБА_1 спірної земельної ділянки як одного
зі способів захисту, який у цьому випадку є ефективним і може застосовуватися
як самостійна вимога чи поєднана з іншими.
За висновком Великої Палати Верховного Суду зайняття земельної ділянки, заборону на що встановлено в силу вимог закону, має розглядатися
як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави
чи відповідної територіальної громади; у такому разі позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі
№ 504/2864/13-ц, провадження № 14-452цс18, від 07 квітня 2020 року у справі
№ 372/1684/14-ц, провадження № 14-740цс19.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ "Укрзалізниця" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів
та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права
із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.