ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 428/2072/21
провадження № 61-1354св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області як орган опіки та піклування,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Старовойтова Олександра Вікторовича на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 жовтня 2021 року, ухвалене у складі судді Бароніна Д. Б., та постанову Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Луганської В. М., Назарової М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Старовойтов О. В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання незаконним утримування малолітніх дітей на території України та зобов`язання повернути дітей до Туніської Республіки.
Позовна заява мотивована тим, що він є громадянином Тунісу, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після укладення шлюбу 23 травня 2016 року сторони почали проживати за адресою: АДРЕСА_1, разом з батьками позивача. Оскільки відповідачка постійно проживала у Тунісі, вона отримала посвідку про постійне проживання у Туніській Республіці за адресою: АДРЕСА_1, у якому проживала відповідачка з дітьми та батьки позивача, наразі належить позивачу.
Сторони мають дітей: дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для того, щоб утримувати свою сім`ю, позивач працевлаштувався та наразі працює в Компанії "Аль-Хавар", яка знаходиться у Катарі. Позивач у вільний від роботи час приїздив у Туніс до відповідачки та дітей.
Відповідачка є громадянкою України, яка з 01 жовтня 2020 року зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 серпня 2018 року у справі № 428/8086/18 визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_3 .
03 жовтня 2018 року відповідачку на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 серпня 2018 року знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
25 січня 2019 року відповідачка разом з дітьми приїхала відвідати позивача у Катар. Під час вищевказаного візиту відповідачка попросила його надати згоду для її виїзду разом з дітьми до України з метою відвідування близьких та рідних, на що позивач погодився і склав відповідну згоду. Позивач надав відповідачці згоду перебувати в Україні у період з 19 квітня 2019 року до 31 серпня 2019 року. Окрім цього, сторони домовились, що позивач у серпні 2019 року приїде до України та всі разом вони повернуться у Катар. Проте, коли настав строк для повернення відповідачки з дітьми за кордон, відповідачка повідомила позивача, що не буде надавати йому запрошення для візиту до України, бо не хоче повертатись за кордон і залишатиметься з дітьми проживати в Україні.
Відповідачка порушила умови свого перебування з дітьми в Україні та не повернулась за місцем постійного проживання у Туніс у строк до 31 серпня 2019 року. З метою повернення дітей та відповідачки спочатку до Катару, а потім до місця постійного проживання у Туніс, позивач замовляв три квитки для дружини та дітей з України до Катару на 01 жовтня 2019 року, однак відповідачка зазначені квитки не використала та не повернулась спочатку до Катару, а потім до Тунісу, де вона з дітьми постійно проживала до виїзду до України. Позивач з метою повернення відповідачки та дітей до місця постійного проживання у Тунісі, у вересні 2020 року приїжджав до України, неодноразово зустрічався з відповідачкою та дітьми, проте, відповідачка відмовилась повертатись до Тунісу.
Відповідачка всупереч інтересам та без його згоди позивача самостійно визначила місце проживання дітей в Україні. Так як постійним місцем проживання дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з відповідачкою є адреса: АДРЕСА_1, тому діти мають бути повернуті за зазначеною адресою. Наразі, відповідачка незаконно та без згоди позивача утримує дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .
Тому позивач просив суд визнати незаконним утримування малолітніх дітей на території України та зобов`язати відповідачку повернути дітей до Туніської Республіки.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним утримування малолітніх дітей на території України та зобов`язання повернути дітей до Туніської Республіки.
Постановою Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Старовойтова О. В. залишено без задоволення, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 жовтня 2021 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, установив, що переміщення дітей сторін з Туніської Республіки до Катару відбувалося за згодою обох батьків дітей, а наступне переміщення дітей з Катару до України відбувалося у супроводженні матері дітей та за відсутності будь-яких заперечень з боку їх батька (позивача).
Встановивши, що відсутні докази щодо висловлювання позивачем заперечень проти переміщення дітей з Катару до України, а у позовній заяві вказано, що позивач надав відповідачці згоду перебувати з дітьми в Україні у певний період, суд виходив із того, що позивач фактично надав згоду на переміщення та утримування дітей в Україні.
Також судами враховано, що повернення дітей до Туніської Республіки спричинить різку зміну їх побутового, родинного, мовного оточення, що, з урахуванням віку дітей, неминуче призведе до завдання дітям серйозної психічної шкоди та не відповідатиме інтересам дітей.
При цьому, з урахуванням переважного знаходження батька дітей (позивача) у Катарі, діти будуть фактично позбавлені його батьківської опіки та догляду в Туніській Республіці.
Крім того, суди зазначали, що існує серйозний ризик того, що повернення до Туніської Республіки створить для дітей нетерпиму обстановку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2022 року представник ОСОБА_3 - адвокат Старовойтов О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що 12 квітня 2021 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області від адвоката Пічугіної І. В. за вхідним номером 7517 отримано відзив на позовну заяву з додатками. Свої повноваження адвокат підтверджувала ордером серія АА № 058772, виданим 12 квітня 2021 року, копія якого була додана вищевказаного відзиву на позовну заяву.
Заявник вважає, що ордер серія АА № 058772 був складений адвокатом Пічугіною І. В. з порушенням вимог п.п. 12.5, п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, оскільки свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛГ № 001058 адвокат Пічугіна І.В. отримала 26 червня 2020 року, а у ордері серія АА № 058772 адвокат Пічугіна І. В. зазначила, що датою видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є 16 червня 2020 року.
У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛГ № 001058 адвоката Пічугіної І. В., згідно з яким датою видачі зазначеного свідоцтва є 26 червня 2020 року, а не 16 червня 2020 року, як зазначала адвокат Пічугіна І. В. в ордері серія АА № 058772.
Крім цього, ордер серія АА № 058772, який складала адвокат Пічугіна І. В., для підтвердження повноважень у справі, не містить інформацію про номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, що є також порушенням вимог п.п. 12.5, п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.
Також у вказаному ордері назвою органу, у якому надається правова допомога адвоката, зазначено "Сєвєродонецькому міському суді", однак згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суду з такою назвою як "Сєвєродонецький міський суд" не існує, з ідентифікаційним кодом юридичної особи 05381484 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань є юридична особа судової гілки влади "Сєвєродонецький міський суд Луганської області".
За таких обставин адвокат Пічугіна І. В. подала до Сєвєродонецького міського суду Луганської області відзив на позовну заяву із доказами разом із неналежно оформленим ордером для представництва інтересів ОСОБА_2 у "Сєвєродонецькому міському суді", якого не існує.
Суд першої інстанції допустив адвоката Пічугіну І. В. до судових засідань 13 квітня 2021 року, 20 квітня 2021 року та фактично надав можливість вчиняти процесуальні дії як представнику без належним чином оформлених документів, які підтверджують повноваження адвоката, на що апеляційний суд уваги не звернув.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18, від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2022 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю., судді, які входять до складу колегії: Коротун В. М., Червинська М. Є.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. від 01 лютого 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М., Червинської М. Є., від 12 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ з Сєвєродонецького міського суду Луганської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Згідно зі змістом частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 03 березня 2022 року № 2112-ІХ), вказане розпорядження Голови Верховного Суду є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Враховуючи неможливість Сєвєродонецького міського суду Луганської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, витребувано матеріали справи № 428/2072/21 з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
У червні та вересні 2022 року, у відповідь на запит про витребування матеріалів справи, до Верховного Суду надійшли листи Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, відповідно до змісту яких останній повідомив, що судова справа № 428/2072/21, яка перебувала в провадженні Сєвєродонецького міського суду Донецької області, станом на момент формування листа до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області не надходила.
У зв`язку з відрядженням судді Бурлакова С. Ю. до Вищої Ради правосуддя, у справі № 428/2072/21 призначено повторний автоматизований розподіл.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2023 року справу передано судді-доповідачеві Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року направлено до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області копії матеріалів касаційного провадження № 61-1354ск22 для вирішення питання щодо відновлення втраченого судового провадження у справі № 428/2072/21.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2023 року відновлено частково втрачене судове провадження у справі № 428/2072/21 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, як орган опіки та піклування, про визнання незаконним утримування малолітніх дітей на території України та зобов`язання повернути дітей до Туніської Республіки, а саме:
- подані відповідачем копії документів, а саме: копія відзиву на апеляційну скаргу (т. 1, а. с. 129-132), копія договору про надання правових послуг (т. 1, а. с. 133), копія заперечення (т. 1, а. с. 134-137), копія відзиву на позовну заяву (т.1, а. с. 138-147);
- подані представником позивача фотокопії матеріалів цивільної справи, а саме: копія обкладинки (т. 1, а. с. 155), копія вступної та резолютивної частини рішення (т. 1, а. с. 156, 157), копія протоколу судового засідання від 15 вересня 2021 року (т. 1, а. с.158-160), копія розписки (т. 1, а. с. 161), копія присяги свідка (т. 1, а. с. 162); копія протоколу судового засідання (т.1, а. с. 163-167); копія розписки (т. 1, а. с. 168); копія присяги свідка (т. 1, а. с. 169-173), копія протоколу судового засідання (т. 1, а. с.174-179), копія журналу (т. 1, а. с. 180, 184-186), довідка (т. 1, а. с. 181), копія телефонограми (т. 1, а. с. 182-183), роздруківка електронного листа (т. 1, а. с. 187), копія заяви (т. 1, а. с. 188), документ, складений іноземною мовою (т. 1, а. с. 189), відомості про відстеження вантажу (т. 1, а. с. 190), копія клопотання про витребування доказів (т. 1, а. с. 191-194); протокол судового засідання (т. 1, а. с. 196, 197); копія ухвали суду від 21 травня 2021 про витребування доказів (т. 1, а. с. 198-199), копія телефонограми (т. 1, а. с. 200, 201), копія журналу (т. 1, а. с. 202-204), супровідний лист (т. 1, а. с. 205); копія заяви про реєстрацію місця проживання (т. 1, а. с. 206-207, 214), документ, складений іноземною мовою (т. 1, а. с. 208-209, 215-216), переклад документа (т. 1, а. с. 210-213, 217-220), копія заяви про реєстрацію місця проживання (т. 1, а. с. 221-222), копія довідки (т. 1, а. с. 223), документ, складений іноземною мовою (т. 1, а. с. 224), копія перекладу (т. 1, а. с. 225-228), копія конверта (т. 1, а. с. 229), копія супровідного листа (т. 1, а. с. 230), копія довідки (т. 1, а. с. 231, 232), копія конверта (т. 1, а. с. 233), копія заяви (т. 1, а. с. 234, 237), копія талона-повідомлення (т. 1, а. с. 235), копія довідки (т. 1, а. с. 236), копія клопотання про долучення доказів (т. 1, а. с. 238-239, 248-249), копії роздруківки листування (т. 1, а. с. 240-243), копія роздруківки електронної пошти (т. 1, а. с. 244), копія договору (т. 1, а. с. 245-247), копія дозволу на виїзд за кордон (т.1, а. с. 250, 251); документ, складений іноземною мовою (т. 2, а. с. 1, 2), копія роздруківки електронної пошти (т. 2, а. с. 3, 4), копія протоколу судового засідання (т. 2, а. с. 5-8), копія телефонограми (т. 2, а. с. 9, 10), копія журналу (т. 2, а. с. 11-13), супровідний лист (т. 2, а. с. 60), копія довідки (т. 2, а. с. 61, 62), копія позовної заяви з додатками (т. 2, а. с. 17-142), копія протоколу розподілу справи (т. 2, а. с. 143), копія ухвали судді про самовідвід від 17 березня 2021 року (т. 2, а. с. 144, 145), копія розпорядження (т. 2, а. с. 146, 148), копія протоколу розподілу справи (т. 2, а. с. 147, 149), копія запиту (т. 2, а. с. 150), копія відповіді (т. 2, а. с. 151), копія ухвали від 24 січня 2021 року про відкриття провадження (т. 2, а. с. 152-154), копія супровідного листа (т. 2, а. с. 155, 156), копія поштового повідомлення (т. 2, а. с. 157-160), копія заяви (т. 2, а. с. 161), копія виписки (т. 2, а. с. 162-163), копія висновку органу опіки (т. 2, а. с. 164-165), копія акта обстеження умов проживання (т. 2, а. с. 166), копія відзиву на позовну заяву з додатками (т. 2, а. с. 167- т. 3, а. с. 8), копія довіреності (т. 3, а. с. 9), копія виписки (т. 3, а. с. 10, 11), копія клопотання (т. 3, а. с. 12, 13), копія заяви (т. 3, а. с. 14-16), копія ухвали суду від 23 березня 2021 року (т. 3, а. с. 17-19), копія роздруківки електронної пошти (т. 3, а. с. 20, 21, 29), копія протоколу судового засідання (т. 3, а. с. 22-23), копія клопотання про витребування доказів (т. 3, а. с. 24-26), копія листа (т. 3, а. с. 27-28), копія клопотання (т. 3, а. с. 30-33), копія конверта (т. 3, а. с. 34), копія трекінгу (т. 3, а. с. 35), відомості з реєстру адвокатів (т. 3, а. с. 36), витяг з реєстру (т. 3, а. с. 37), опис поштового відправлення (т. 3, а. с. 38-40), копія клопотання (т. 3, а. с. 41-42), копія запиту (т. 3, а. с. 43), копія протоколу судового засідання (т. 3, а. с. 44-46), копія розписки (т. 3, а. с. 47), копія відповіді на відзив (т. 3, а. с. 48-59), копія заяви (т. 3, а. с. 60), копія запиту (т. 3, а. с. 61-62), документ, складений іноземною мовою (т. 3, а. с. 63, 64), копія дозволу на виїзд за кордон (т. 3, а. с. 65), апостиль (т. 3, а. с. 66, 67), копія опису поштового відправлення (т. 3, а. с. 68-70), копія листа (т. 3, а. с. 71), копія клопотання про витребування доказів (т. 3, а. с. 72-74), копія запиту (т. 3, а. с. 75), копія протоколу судового засідання (т. 3, а. с. 76-77), копія заперечення (т. 3, а. с. 78-85), копія договору (т. 3, а. с. 86-87), роздруківки листування іноземною мовою (т. 3, а. с. 88-103), роздруківка сайту (т. 3, а. с. 104);
- судові рішення у справі, якими завершено розгляд справи, копії яких містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а саме: рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 жовтня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року.
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи (відновленого провадження).
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з копією паспорта громадянина Туніської Республіки серії НОМЕР_1, виданого 12 травня 2016 року, орган видачі - Мануба, та копії національного посвідчення особи № НОМЕР_2, виданого 09 травня 2016 року в Тунісі, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_3, виданого 16 травня 2019 року, та копії довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 185105-2019, виданої 23 травня 2019 року Сєвєродонецьким МВ УДМС України у Луганській області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована з 12 березня 2016 року за адресою: АДРЕСА_2 .
З копії шлюбного контракту № 23, укладеного та посвідченого 23 травня 2016 року завідуючим відділенням РАЦСу муніципалітету Мануба, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 23 травня 2016 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Згідно з копією Витягу з реєстру запису актів цивільного стану про народження № 0061265, наданого 06 лютого 2017 року реєстратором актів цивільного стану гувернорату Туніс, округу Мензех, комуни Туніс, міського району Мензех, сектору Ель Мензах Хубаіебом Шакрун, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, про що зроблено відповідний актовий запис № 497. Батьком записаний ОСОБА_11, матір`ю - ОСОБА_12 .
Відповідно до копії Витягу з реєстру запису актів цивільного стану про народження № 0061266, наданого 06 лютого 2017 року реєстратором актів цивільного стану гувернорату Туніс, округу Мензех, комуни Туніс, міського району Мензех, сектору Ель Мензах Хубаіебом Шакрун, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4, про що зроблено відповідний актовий запис № 498. Батьком записаний ОСОБА_11, матір`ю - ОСОБА_12 .
З копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4, виданого 01 березня 2018 року, орган видачі - 2 TUN, вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України та має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Дата закінчення строку дії - 01 березня 2022 року.
Згідно з копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5, виданого 01 березня 2018 року, орган видачі - 2 TUN, вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Дата закінчення строку дії - 01 березня 2022 року.
Відповідно до копії довідок про реєстрацію особи громадянином України №2, №3, виданих 17 січня 2018 року Посольством України в Туніській Республіці, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані громадянами України.
З копії заяви про надання дозволу на виїзд неповнолітніх дітей, посвідченої 16 грудня 2018 року посольством Туніської Республіки в Державі Катар, ОСОБА_14 не має заперечень проти того, щоб його дружина ОСОБА_2, змогла їхати разом з його дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Згідно з копією візи № 032019004819, посвідченої Посольством Туніської Республіки в Державі Катар, ОСОБА_2 мала візу, яка видана 20 січня 2019 року, зі строком дії до 20 квітня 2019 року.
Відповідно до копії дозволу на виїзд неповнолітніх дітей, посвідченого 25 лютого 2019 року Посольством Туніської Республіки в Державі Катар, ОСОБА_14 не має заперечень проти того, щоб його дружина ОСОБА_2, змогла їхати разом з його дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою відвідати свою сім`ю в Україні на канікулах з 19 квітня 2019 року по 31 серпня 2019 року.
Згідно з копією довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 01 квітня 2021 року № 6404, виданої 01 квітня 2021 року Центром надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, станом на 01 квітня 2021 року, зареєстровані: мати відповідачки ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочка відповідачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, син відповідачки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області "Про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_16 та ОСОБА_5" № 11 від 11 січня 2021 року вбачається, що визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір`ю ОСОБА_2 .
Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про проживання малолітніх дітей, враховуючи, що діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянами України, забезпечені усім необхідним, мають належні умови проживання та повноцінного розвитку в Україні, охоплені виховним процесом, мати належно виконує свої батьківські обов`язки, має тісний контакт з дітьми, а також враховуючи те, що батько дітей ОСОБА_18 працює в Катарі та відсутні жодні відомості, з ким діти б проживали у Тунісі, орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області вважає, що підстави визнання незаконним утримування дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України відсутні, права дітей не порушені.
Відповідно до довідки № 06/289, виданої 03 червня 2021 року ТОВ "НВО "Сєвєродонецький Склопластик", ОСОБА_2 дійсно працює в ТОВ "НВО "Сєвєродонецький Склопластик" менеджером (управителем) із збуту відділу продаж напрямків Європа, Північна Америка Департаменту продаж склопластиків з 25 травня 2021 до теперішнього часу.
Відповідно до копії листа Комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 43 "Веселка" Сєвєродонецької міської ради № 98 від 24 грудня 2020 року, батькові дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_19 - ОСОБА_1 не заборонено спілкуватись з вихователем особисто через вже надані контакти. Встановлення конкретних годин для осіб, які не мають змоги спілкуватись особисто з вихователем щодня, не передбачено статутними нормами дошкільного закладу. Батько ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вже є учасником вайбер групи № 2, починаючи з серпня місяця 2020 року. Також йому повідомлено інші засоби зв`язку для спілкування.
Відповідно до психолого-педагогічної характеристики № 10 щодо ОСОБА_5, вихованця КДНЗ № 43 "Веселка" групи № 2 "Зірочки", наданої 08 квітня 2021 року Комунальним дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу № 43 "Веселка" Сєвєродонецької міської ради, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує дитячий садок № 43 "Веселка" з 20 січня 2020 року по теперішний час. Адаптувався ОСОБА_5 в групі швидко, гра відповідає віку дитини (з інтересом грається з іншими дітьми, правильно розуміє та підпорядковується правилам гри, любить бути лідером). ОСОБА_5 повністю адаптований в оточуючому середовищі та у родинному колі. Вільно сприймає російську мову та українську (іншими мовами не володіє) та дотримується поведінки, що відповідає його віку. Відлучення від матері або зміна постійного місця проживання на теперішній час та звичайного способу життя може нанести непоправної здоров`ю та психологічному стану дитини.
Згідно психолого-педагогічної характеристики № 9 щодо ОСОБА_4, вихованки КДНЗ № 43 "Веселка" групи № 2 "Зірочки", наданої 08 квітня 2021 року Комунальним дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу № 43 "Веселка" Сєвєродонецької міської ради, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує дитячий садок № 43 "Веселка" з 20 січня 2020 року по теперішний час. Адаптувалася дитина в групі достатньо швидко, гра відповідає віку дитини (з інтересом грається з іншими дітьми, правильно розуміє та підпорядковується правилам гри, любить бути лідером). ОСОБА_7 повністю адаптована в оточуючому середовищі та у родинної колі. Вільно сприймає російську мову та українську (іншими мовами не володіє) та дотримується поведінки, що відповідає її віку. Відлучення від матері або зміна постійного місця проживання на теперішній час та звичайного способу життя може нанести непоправної здоров`ю та психологічному стану дитини.
Відповідно до протоколів індивідуального діагностичного обстеження ОСОБА_5, складених за період з 25 листопада 2020 року по 27 листопада 2020 року практичним психологом Лисенко І. П., дитина викривляє реальний склад своєї родини (відсутність фігури батька на початковому етапі роботи). Факт того, що хлопчик малює фігуру батька тільки після нагадування та значної паузи, ігнорує питання, пов`язані з його особою, може бути ознакою розірвання у дитини емоційного зв`язку із батьком або ознакою емоційно непривабливих, конфліктних стосунків. Хлопчик демонструє позитивне ставлення до осіб матері, сестри, бабусі з боку матері, няні.
Згідно з протоколами індивідуального діагностичного обстеження ОСОБА_4, складених за період з 25 листопада 2020 року по 27 листопада 2020 року практичним психологом Лисенко І. П., дитина викривляє реальний склад своєї родини (відсутність фігури батька, включення до сім`ї осіб, які виховують дитину, але не є членами родини). Факт того, що дівчинка "забула" намалювати фігуру батька, може бути ознакою емоційно непривабливих, конфліктних стосунків з ним. Коментарі та відповіді дитини під час виконання завдання вказують на негативне ставлення до особи батька, яке пов`язане, зі слів дівчинки, з фізичним насиллям, яке мало місце по відношенню до неї, матері та брата. Дівчинка демонструє позитивне ставлення до осіб матері, бабусі з боку матері, няні та виховательки дитячого садочку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Старовойтова О. В. не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, а також виходячи з вимог статті 400 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вмотивованості оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку з пред`явленням батьком малолітніх дітей вимоги про їхнє повернення до Туніської Республіки згідно з правилами Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року.
Правовідносини щодо повернення дітей, які незаконно утримуються в державі, відмінній від держави їх постійного проживання, порядок та умови захисту дітей від шкідливих наслідків їхнього незаконного переміщення або утримування урегульовані положеннями Гаазької конвенції 1980 року, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 11 січня 2006 року № 3303-IV "Про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей".
Гаазька конвенція 1980 року захищає дітей від шкідливих наслідків їхнього незаконного переміщення або утримування на території іншої держави та спрямована на забезпечення невідкладного повернення дітей до держави їхнього постійного проживання.
Відповідно до частини першої статті 3 Гаазької конвенції 1980 року переміщення або утримання дитини розглядаються як незаконні, якщо:
a) при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь-якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримання; та
b) у момент переміщення або утримання ці права ефективно здійснювалися, колективно або індивідуально, або здійснювалися б, якби не переміщення або утримання.
За змістом частини другої статті 3 Гаазької конвенції 1980 року права піклування, про які йдеться у пункті "а", можуть виникнути, зокрема, на підставі будь-якого законодавчого акта або в силу рішення судової або адміністративної влади, або внаслідок угоди, що спричиняє юридичні наслідки відповідно до законодавства такої держави.
Отже, виходячи зі змісту Гаазької конвенції 1980 року, для прийняття рішення про повернення дитини потрібно встановити:
по-перше, що дитина постійно мешкала в договірній державі безпосередньо перед переміщенням або утриманням (пункт "а" частини першої статті 3 цієї Конвенції);
по-друге, що переміщення або утримання дитини було порушенням права на опіку або піклування згідно із законодавством тієї держави, де дитина проживала (пункт "b" частини першої статті 3 Конвенції);
по-третє, що заявник фактично здійснював права на опіку до переміщення дитини або здійснював би такі права, якби не переміщення або утримання (пункт "b" частини першої статті 3 Конвенції).
Місце постійного проживання дитини є визначальним при відновленні статус-кво, оскільки незаконне переміщення чи утримання дитини одним із батьків, наділеним правами спільного піклування, порушує інтереси та права дитини, а також права іншого з батьків на піклування про дитину, без згоди якого/якої відбулася зміна місця проживання дитини.
Згідно з частиною першою статті 12 Гаазької конвенції 1980 року визначено, що якщо дитина незаконно переміщена або утримується так, як це передбачено статтею 3, і на дату початку процедур у судовому або адміністративному органі тієї Договірної держави, де знаходиться дитина, минуло менше одного року з дати незаконного переміщення або утримання, відповідний орган видає розпорядження про негайне повернення дитини.
У частині другій статті 12, частинах першій, другій статті 13 та статтею 20 Гаазької конвенції 1980 року визначений вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд має право відмовити у поверненні дитини до місця постійного її проживання.
Обов`язок доведення існування підстав для відмови у поверненні дитини зазначена Конвенція покладає на особу, яка вчинила протиправне вивезення або утримання дитини (особу, яка заперечує проти повернення дитини).
За змістом частини другої статті 12 Гаазької конвенції 1980 року судовий і адміністративний орган, навіть у тих випадках, коли процедури розпочаті після сплину річного терміну, також видає розпорядження про повернення дитини, якщо тільки немає даних про те, що дитина вже прижилася у своєму новому середовищі.
На доведення того, що дитина прижилася у своєму новому середовищі, можуть наводитися такі факти: дитина відвідує дошкільний навчальний заклад - садок, різноманітні гуртки; за дитиною здійснюється медичний догляд; у дитини є свої друзі, захоплення; дитина має сталі сімейні зв`язки; відбулася зміна мови спілкування та інші факти, які підтверджують, що дитина вважає своє місце проживання постійним, комфортним і місцем проживання своєї родини тощо.
У поверненні дитини відповідно до положень статті 12 Гаазької конвенції 1980 року може бути відмовлено, якщо воно не допускається основними принципами запитуваної держави (тобто в якій дитина фактично перебуває) в галузі захисту прав людини й основних свобод, про що йдеться у статті 20 цієї Конвенції.
Статтею 13 Гаазької конвенції 1980 року передбачено, що судовий або адміністративний орган запитуваної держави не зобов`язаний видавати розпорядження про повернення дитини, якщо особа, установа або інший орган, що заперечує проти її повернення, доведуть, що: