ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 372/4149/18
провадження № 61-12785св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р.А.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Обухівська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Романюк Ірини Іванівни на постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області (далі - Обухівська РДА), ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження Обухівської РДА та витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки.
Позов прокурор мотивував тим, що під час перевірки додержання вимог земельного законодавства на території Української міської ради Обухівського району Київської області встановлено, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області" в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки є незаконним та підлягає визнанню недійсним.
Зазначав, що оскаржуване розпорядження прийнято всупереч вимог статей 20, 59, 60, 84, 118, 149 ЗК України, статей 88, 89 ВК України.
Як на момент відведення у приватну власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки водного фонду, так і на даний час, розпорядником цієї категорії земель є Київська обласна державна адміністрація, а не Обухівська РДА.
Так, земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 накладається на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу затоки Канівського водосховища на річці Дніпро.
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.
Позивач зазначав, що жоден орган державної влади чи місцевого самоврядування не мав права передавати у приватну власність 0,12 га земель водного фонду для ведення індивідуального садівництва.
Спірна земельна ділянка незаконно відведена у власність ОСОБА_2, а згодом перейшла у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_1, за рахунок земель водного фонду на підставі розпорядження Обухівської РДА від 07 квітня 2008 року № 506, яке прийнято з перевищенням наданих законом повноважень та порушенням вимог закону.
Про необхідність захисту прав та інтересів держави у судовому порядку прокурору стало відомо лише у 2018 році за результатами системного аналізу інформацій різних органів державної влади, установ та організацій, а саме листа КДП "Київгеоінформатика" від 09 листопада 2018 року, листа Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 07 листопада 2018 року, листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21 листопада 2018 року та копії розпорядження Обухівської РДА від 07 квітня 2008 року за № 506, що підтверджує незаконне вилучення з державної власності земель водного фонду.
Прокурор просив суд:
- визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області" в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007;
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 липня 2019 року, ухваленим у складі судді Зінченко О. М., у задоволені позовних вимог прокурора відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що приймаючи розпорядження від 07 квітня 2008 року Обухівська РДА допустила порушення норм ЗК України та ВК України. Однак, прокурор оскаржує це розпорядження, яке було ним оскаржене у 2016 році та було предметом розгляду, дослідження та оцінки судом першої та апеляційної інстанцій, таким чином прокурором при зверненні до суду із позовною заявою пропущено строк позовної давності.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задоволено.
Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області" в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007.
Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Стягнуто з Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 на користь прокуратури Київської області судовий збір по 4 405,00 грн з кожного.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розпорядження Обухівської РДА від 07 квітня 2008 року № 506 у частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки прийнято всупереч вимогам ЗК України та ВК України, зокрема незаконність розпорядження полягає в тому, що на його підставі відбулась незаконна передача земель водного фонду, а саме 100-метрової прибережної захисної смуги затоки Канівського водосховища на річці Дніпро.
Постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-1391св20).
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що судами не проаналізовано жодного з доказів, наданих ОСОБА_1, а в основу судового рішення, без здійснення оцінки взаємного зв`язку у сукупності, покладено докази, надані виключно прокурором, без зазначення мотивів відмови у прийнятті доказів, наданих відповідачем. При цьому суд касаційної інстанції вказав, що належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2021 року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 липня 2019 року скасовано.
Позов прокурора до Обухівської РДА, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним розпорядження та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння задоволено.
Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області" у частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007.
Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Стягнуто з Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 на користь прокуратури Київської області судовий збір по 4 405,00 грн з кожного.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов прокурора, суд апеляційної інстанції вказав, що на спростування доводів прокурора, з приводу того, що спірна земельна ділянка знаходиться в прибережній смузі річки Дніпра, відповідач суду надала такі докази: копію проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56 громадянам для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель запасу державної власності на території Української міської ради Обухівського району Київської області, який був розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК "Горизонт" 14 березня 2008 року на виконання розпорядження Обухівської РДА від 01 лютого 2008 року № 96 (т. 1, а.с. 126) та погоджений у порядку статті 123 ЗК України Обухівським міжрайонним управлінням водного господарства висновок від 05 березня 2008 року № 06-13 (т. 1, а.с. 135), висновок від 12 лютого 2008 року № 05-02/702 управління земельних ресурсів у Обухівському районі (т. 1, а.с. 133); висновок державної експертизи землевпорядної документації від 20 березня 2008 року № 16-196е (т. 2, а.с. 139 (зворот) - 140); висновок Обухівського міжрайонного управління водного господарства від 13 лютого 2008 року № 06-93. Суд апеляційної інстанції проаналізував вказані докази у сукупності з іншими матеріалами справи та встановив, що проект землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги річки Стугна не розроблявся, що не заперечувалося сторонами під час розгляду справи, у зв`язку з чим необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 (далі - Порядок № 486). При цьому суд апеляційної інстанції послався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 372/4153/18 (провадження № 61-8078св22).
Суд апеляційної інстанції вказав, що доводи прокурора про те, що спірна земельна ділянка як на момент її відведення, так і на час звернення до суду накладається на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу затоки Канівського водосховища на річці Дніпро і жоден орган державної влади чи місцевого самоврядування не мав права передавати у приватну власність 0,12 га земель водного фонду для ведення індивідуального садівництва, є цілком обґрунтовані.
Суд апеляційної інстанції вказав, що у справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Романюк І. І. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.
Стверджуючи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, заявник вказує, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення у справі, на підставі недопустимих доказів:
- лист Центральної географічної обсерваторії імені Б. Срезневського від 07 листопада 2018 року № 17-08/2223, відповідно до якого водний об`єкт, що розташований поряд зі спірною ділянкою - природний водний об`єкт - затока річки Дніпро, яка утворилась після заповнення Канівського водосховища, як затоплення низьких ділянок заплив Дніпра і горлової частини річки Стугна.
Недопустимість вказаного доказу заявник визначає тим, що ця наукова установа спростувала свою власну позицію і фактично спростувала свою довідку, надавши письмову відповідь про те, що річка Стуга відноситься до малих річок, навколо якої, відповідно до законодавства, прибережна захисна смуга у розмірі 25 м. Наукова установа не наділена законом жодними повноваженнями надавати будь-які офіційні/публічні відповіді стосовно статусу водного об`єкта. Натомість такі повноваження у Державного агентства водних ресурсів України.
Заявник стверджує, що листом Державного агентства водних ресурсів України від 21 липня 2020 року № 4238/3/4/11-20 спростовано зазначене у листі Центральної географічної обсерваторії імені Б. Срезневського від 07 листопада 2018 року № 17-08/2223, однак суд апеляційної інстанції не надав оцінку такому доказу;
- лист Київського державного підприємства "Київгеоінформатика" від 09 листопада 2020 року № 01-01/268, відповідно до якого спірна земельна ділянка повністю накладається на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу затоки Канівського водосховища на річці Дніпро, яка утворилась у результаті затоплення низинних ділянок запливи річки Дніпра та гирлової частини річки Стугна.
Заявник стверджує, що цей доказ є недопустимим, оскільки ця установа не має права створювати і поширювати інформацію про місце розташування об`єктів землеустрою, а фрагмент ортофотоплану топографічної карти, наданий Київським державним підприємством "Київгеоінформатика" як додаток до відповіді прокурору, нічим не підтверджує встановлення меж прибережної захисної смуги 100 м та того, що спірна земельна ділянка передана за рахунок земель водного фонду, оскільки державне підприємство не проводило необхідного обсягу робіт та/або досліджень щодо ідентифікації та дослідження водних об`єктів малої річки Стугна на ділянці, де розташована оспорювана земельна ділянка. При наданні відповіді було здійснено тільки механічне накладення на фрагмент ортофотоплану умовної полоси певної ширини і зазначено, що ширина даної полоси становить 100 м від лінії у руху берегової смуги затоки Канівського водосховища.
Натомість у матеріалах справи знаходиться топоплан у масштабі 1:500, виконаний за результатами топографо-геодезичних вишукувань щодо земельної ділянки відповідача. Відповідно до цього топоплану чітко видно, що спірна земельна ділянка знаходиться на відстані 47,11 м та 48,55 м від урізу води річки Стугна, тобто поза межами 25 метрової прибережної зони захисної смуги річки Стугна.
Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції проігнорував цей доказ.
Вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідача від 16 липня 2021 року про долучення доказів, яке було спрямоване на встановлення обставин, які мають значення для справи. Подані стороною відповідача докази спростовують докази прокурора. При цьому без жодних заперечень долучено докази прокурора, що порушує принцип рівності та змагальності сторін.
Досліджуючи письмові докази, про які зазначено у постанові Верховного суду від 26 травня 2021 року, суд апеляційної інстанції надав їм неправильну оцінку.
Наведеними доказами достовірно підтверджується те, що річка Стугна є окремим водним об`єктом, а не затокою Канівського водосховища на річці Дніпро. Річка Стугна є малою річкою, навколо якої встановлюється прибережна захисна смуга шириною у 25 м. Належна ОСОБА_1 на праві власності земельна ділянка розташована поза межами прибережної захисної смуги річки Стугна і не має співпадіння із межами земель водного фонду, визначених положеннями ВК України.
Апеляційний суд не дослідив та не надав оцінки практично жодному з доказів, наданих ОСОБА_1, чим порушив вимоги статті 89 ЦПК України, і що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення.
Заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 60 ЗК України, статті 88 ВК України, а також статей 122, 149 ЗК України у правовідносинах, подібних до відносин, що склалися у цій справі.
У справі, яка є предметом касаційного перегляду, особу, якій спірну земельну ділянку було виділено у власність відповідно до оскаржуваного прокурором розпорядження Обухівського РДА, - ОСОБА_2 не було залучено в якості відповідача у справі.
У зв`язку з чим як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування статті 51 ЦПК України, без врахування висновку Верховного Суду щодо цього, викладеного у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 372/970/18 (провадження № 61-13686св20).
У вересні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Романюк І. І. подала до Верховного Суду пояснення у справі на підставі статті 43 ЦПК України.
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне (частина п`ята статті 174 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Представник ОСОБА_1 - адвокат Романюк І. І. подала пояснення поза межами строку, не просила дозволу подати письмові пояснення, а суд за межами строку для подання відзиву на касаційну скаргу не визнавав їх подання необхідним. Тому ці пояснення Верховний Суд залишає без розгляду.
Доводи особи, яка надала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2021 року перший заступник прокурора Київської області подав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2021 року - без змін, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Мартєву С. Ю., судді, які входять до складу колегії: Стрільчук В. А., Фаловська І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Романюк І. І., витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, зупинено дію оскаржуваної постанови до закінчення касаційного провадження.
03 вересня 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
У зв`язку з обранням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Мартєва С. Ю. до Великої Палати Верховного Суду, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2023 року справу передано судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 20 квітня 2023 року справу призначено судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д., Лідовець Р. А., Воробйова І. А.
У зв`язку з обранням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Воробйової І. А. до Великої Палати Верховного Суду, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2023 року справу призначено судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д., Лідовець Р. А., ОСОБА_5.
У зв`язку зі звільненням у відставку судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_5, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2023 року справу призначено судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д., Лідовець Р. А., Білоконь О. В.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Білоконь О. В., згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2023 року справу призначено судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д., Лідовець Р. А., Гулейков І. Ю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 квітня 2008 року розпорядженням Обухівської РДА № 506 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області" затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність громадянам земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва, в тому числі ОСОБА_2 площею 0,12 га за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області та передано їй у власність вказану земельну ділянку.
На підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ 217209 площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007.
29 травня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 за № 1087.
Управлінням земельних ресурсів в Обухівському районі видано ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 297721 площею 0,12 га, кадастровим номером 3223151000:06:014:0007.
09 вересня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу за № 2283 ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007, про що на державному акті на право власності серії ЯГ № 297721 зроблено 06 лютого 2011 року відмітку про перехід права власності за № 986060140007523.
Рішенням Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області від 16 травня 2013 року за № 2312807 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007.
На спростування доводів прокурора з приводу того, що спірна земельна ділянка знаходиться в прибережній смузі річки Дніпро, відповідач надала суду такі докази:
- копію проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56 громадянам для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель запасу державної власності на території Української міської ради Обухівського району Київської області, який був розроблений TOB "НВК "Горизонт" 14 березня 2008 року на виконання розпорядження Обухівської РДА від 01 лютого 2008 року № 96 (т. 1, а.с. 126);
- висновок від 05 березня 2008 року № 06-13 погоджений у порядку статті 123 ЗК України Обухівським міжрайонним управлінням водного господарства (т. 1, а. с. 135),
- висновок від 12 лютого 2008 року № 05-02/702 управління земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області (т. 1, а.с. 133);
- висновок державної експертизи землевпорядної документації від 20 березня 2008 року № 16-196е (т. 2, а.с. 139 (зворот) - 140);
- висновок Обухівського міжрайонного управління водного господарства від 13 лютого 2008 року № 06-93.
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області" затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність громадянам земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва, в тому числі ОСОБА_2 площею 0,12 га за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району та передано їй у власність вказану земельну ділянку.
Вищезазначені докази є складовою дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею до 0,12 га відповідно до заяви ОСОБА_2 від 30 січня 2008 року (т.1, а.с. 128), однак не спростовують доводів прокурора, що спірна земельна ділянка знаходиться в прибережній смузі річки Дніпро.
Натомість, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області погодило матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за умов, у тому числі, дотримання розміру прибережної захисної смуги від річки Стугна (т. 1., а.с. 135 зворот).
Встановлено, що термін дії висновку від 12 лютого 2008 року № 05-02/702 управління земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області; висновку державної експертизи землевпорядної документації від 20 березня 2008 року № 16-196е; висновку Обухівського міжрайонного управління водного господарства від 13 лютого 2008 року № 06-93 закінчився.
При цьому, проект землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги річки Стугна не розроблявся, що не заперечувалося сторонами під час розгляду справи.
Із листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 09 листопада 2018 року № 01-01/268 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 повністю накладається на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу затоки Канівського водосховища на річці Дніпро, яка утворилася у результаті затоплення низинних ділянок заплави річки Дніпро та гирлової частини річки Стугна.
До листа додані: схема накладення земельних ділянок на землі водного фонду, викопіювання з матеріалів космічної зйомки станом місцевості на 2017 рік; схема накладення земельних ділянок на землі водного фонду, викопіювання з матеріалів космічної зйомки станом місцевості на 2008 рік.
Згідно із листом Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 07 листопада 2018 року за № 17-08/2223, водний об`єкт, що розташований поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 - це природний водний об`єкт - затока річки Дніпро, яка утворилась після заповнення Канівського водосховища, як затоплення низинних ділянок заплави Дніпра і гирлової частини річки Стугна.