ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 718/78/22
провадження № 61-7850св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, як правонаступник ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 лютого 2023 року у складі судді Скорейка В. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Лисак І. Н., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він 17 травня 2005 року позичив в борг ОСОБА_5 16 000 доларів США, які згідно із розпискою від 17 жовтня 2005 року мали бути повернуті до 2010 року.
Вказував, що у 2008 році між ним та ОСОБА_5 відбулася розмова про необхідність повернення боргу і про можливе дострокове повернення боргу на суму 16 000 доларів США. Однак у ОСОБА_5 та його сім`ї в той час виникали проблеми матеріального характеру, тому він запропонував віддавати позичені кошти частинами. ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_2 повідомили його, що їм зручніше повернути борг однією сумою.
Зазначав, що наприкінці 2008 року він знову приїхав за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щоб обговорити питання про повернення боргу. Більше він не турбував ОСОБА_5 і чекав повернення боргу.
Через деякий час ОСОБА_2 повідомила йому, що її чоловік помер, але пообіцяла, що боргові зобов`язання будуть виконані нею. Також вона пообіцяла, що навіть заплатить більше, чим сума боргу, тобто відсотки за користування коштами у розмірі 3 % від суми боргу.
Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями є його діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 не повідомила йому про смерть сина ОСОБА_3, а саме тому ним було пред`явлено первісний позов до дітей ОСОБА_5 як спадкоємців за законом - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Зазначав, що 20 січня 2020 року він звернувся до ОСОБА_2 із письмовою вимогою про повернення боргу, але жодної відповіді не отримав.
Також посилався на те, що позика була отримана ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_2 в інтересах сім`ї для використання у бізнесі, у якому зайняті всі члени його родини та для будівництва будинку в АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 17 травня 2005 року в розмірі 16 000 доларів США.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 березня 2022 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 борг в розмірі 16 000 доларів США.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05 липня 2022 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення задоволено.
Заочне рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 березня 2022 року скасовано, справу призначено до розгляду.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 листопада 2022 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та залучення до справі співвідповідача - задоволено.
Залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості співвідповідача.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 лютого 2023 року змінено з підстав, викладених у мотивувальній частині.
Змінюючи мотиви відмови у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що позивач, подаючи позов у новій редакції, посилався, серед іншого, на положення статей 61, 65 СК України, вказуючи, що договір позики укладено в інтересах сім`ї, разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що грошові кошти були використано в інтересах сім`ї, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог до дружини позичальника ОСОБА_2 .
Також апеляційний суд не погодився із висновками місцевого суду щодо наявності підстав для застосування строків позовної давності, оскільки позивач, будучи обізнаним про смерть позичальника в 2009 році, не звернувся у строк, визначений частиною другої статті 1281 ЦК України, до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини чи із вимогою кредитора до спадкоємців про сплату йому боргу спадкодавця ОСОБА_5 .
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з підстав того, що ОСОБА_1 втратив право вимоги до спадкоємців боржника на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3608/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що переривався строк позовної давності, оскільки ОСОБА_2 неодноразово протягом 2008-2020 років визнавала заборгованість за договором позики, тому згідно статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривався.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну каргу
У червні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від ОСОБА_2, у якому вказано, що судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 травня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_5 отримав у борг від ОСОБА_1 16 000 доларів США строком до 2010 року, що підтверджується копією розписки від 17 травня 2005 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 12 січня 2009 року.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 липня 2009 року (спадкова справа № 98/2009, зареєстрована в реєстрі за № 1-1880), спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_5 є його син ОСОБА_3 в 1/2 частині майна та в 1/2 частині майна є його донька ОСОБА_4 .
Спадщина, на яку видано свідоцтво сину ОСОБА_3 та доньці ОСОБА_4, складається з: грошових внесків у ВАТ "Універсал Банк" на поточних рахунках: № НОМЕР_2 на суму 1566,45 доларів США та № НОМЕР_3 на суму 522,90 євро; грошового внеску в ЗАТ "ПроКредит Банк" на картковому рахунку № НОМЕР_4 на суму 0,04 грн та 5.18 доларів США.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 09 листопада 2009 року.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2010 року (спадкова справа № 176/2010, зареєстрована в реєстрі за № 1-1182), спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 є його мати ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво ОСОБА_2, складається з: ощадного рахунку № НОМЕР_6 в ПАТ "Універсал Банк", на якому знаходилося 1578,01 доларів США.
На час розгляду справи борг позивачу відповідачами не повернутий.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що позивач звернувся до суду із позовом з пропуском строку позовної давності, про застосування якої просив представник відповідачів, тому наявні підстави для відмови у задоволені позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого суду, не погодився із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування строків позовної давності, оскільки позивач, будучи обізнаним про смерть позичальника в 2009 році, не звернувся у строк, визначений статтею 1281 ЦК України, до нотаріуса із вимогою кредитора до спадкоємців про сплату йому боргу спадкодавця ОСОБА_5 .
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з підстав того, що ОСОБА_1 втратив право вимоги до спадкоємців боржника на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявник оскаржує судові рішення з підстав того, що суди не врахували переривання перебігу строку позовної давності у зв`язку з вчиненням дій, що свідчать про визнання боргу, відповідно до положень статті 264 ЦК України.