ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 509/3449/18
провадження № 61-8444св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації",
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 (неповнолітня особа), Служба у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації, Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_5, на постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., Громіка Р. Д.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" (далі - КП Новоселівської СР"РБДР"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (неповнолітня особа), Служба у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації, Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 квітня 2007 року між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (далі ВАТ "Райффайзен банк Аваль"), назву якого в подальшому було змінено на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен банк Аваль") укладений кредитний договір № 014/0043/74/74033 та договір іпотеки, предметом якого став житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами та земельна ділянка, що розташовані на території АДРЕСА_1 .
12 липня 2018 року ОСОБА_1 дізнався про те, що ОСОБА_2 як новий кредитор здійснив перереєстрацію предмету іпотеки на свою користь.
Однак, нотаріусом не виконані вимоги статті 88 Закону України "Про нотаріат", вказане звернення стягнення відбулося поза межами позовної давності.
Первісний кредитор ПАТ "Райффайзен банк Аваль" змінив строк виконання основного зобов`язання, коли звернувся до суду з позовом 03 червня 2014 року.
В порушення вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" позивач не отримував письмову вимогу про усунення порушення.
В порушення вимог статті 37 Закону України "Про іпотеку" між сторонами не укладався письмовий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, позивачем не надавалась згода на реалізацію предметів іпотеки.
Відповідач ОСОБА_2 не підтвердив факт виконання умов кредитного договору - не підтвердив факт надання грошових коштів позичальнику та факт невиконання умов кредитного договору позичальником.
В порушення вимог статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державну реєстрацію проведено за наявності обтяження - арешту нерухомого майна, який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 22 лютого 2016 року державним виконавцем Київського відділу ДВС ОМУЮ Баховою В. І.
На момент набуття ОСОБА_2 права власності на предмет іпотеки була відсутня оцінка такого майна, що є порушенням частини третьої статті 37 Закону України "Про іпотеку".
З урахуванням уточнень позовних вимог позивач просив:
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП Новоселівської СР "РБДР" Алєксєєвої Ю. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38324325 від 24 листопада 2017 року 11:14:56, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5123755800:00:001:0141, площею 0,0293 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 ;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП Новоселівської СР"РБДР" Алєксєєвої Ю. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38322418 від 24 листопада 2017 року 10:37:37, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, загальною площею 253,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2019 року, у складі судді Козирського Є. С., позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП Новоселівської СР "РБДР", треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 (неповнолітня особа), Служба у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації, Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майна задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора КП Новоселівської СР "РБДР" Алєксєєвої Ю. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38324325 від 24 листопада 2017 року 11:14:56, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5123755800:00:001:0141, площею 0,0293 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 .
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора КП Новоселівської СР "РБДР" Алєксєєвої Ю. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38322418 від 24 листопада 2017 року 10:37:37, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, загальною площею 253,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було укладено окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тому державний реєстратор не вправі був здійснювати державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі поданих заявником документів;
серед наданих державному реєстратору документів, на підставі яких були прийняті оспорювані рішення, не міститься копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві. В матеріалах реєстраційної справи наявне лише свідоцтво посвідчене приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В. В., зареєстроване в реєстрі за № 796, згідно якого нотаріус посвідчує, що нею 04 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_2 було передано громадянину ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 за допомогою служби кур`єрської доставки - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та отримано 10 жовтня 2017 року. Проте будь-яких інших документів, які б свідчили про направлення такої заяви кур`єрською доставкою та її отримання позивачем, як і самої заяви в матеріалах реєстраційних справ не міститься. Окрім того, в наявному свідоцтві невірно вказано адресу місця реєстрації позивача, оскільки останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
отже, державний реєстратор КП Новоселівської СР "РБДР" Алєксєєва Ю. С. вчинила реєстрацію права власності на нерухоме майно без отримання доказів на підтвердження того, що відповідно до вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" письмові вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та звернення стягнення на предмет іпотеки надсилались ОСОБА_1 та були ним отримані, чим порушила умови пунктів 60 та 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, тому рішення державного реєстратора щодо прийняття оспорюваних рішень про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень є протиправними та підлягають скасуванню;
крім того, рішенням державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ребрій А. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28454261 від 25 лютого 2016 року, зареєстрований арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 22 лютого 2016 року державним виконавцем Київського відділу ДВС ОМУЮ Баховою В. І., яка станом на 24 листопада 2017 року, тобто на дату прийняття державним реєстратором оспорюваних рішень про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку, була чинною, у встановленому законом порядку не скасована. Отже, при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна державний реєстратор не мав права здійснювати реєстраційних дій поки таке обтяження не буде зняте;
звернення стягнення на предмет іпотеки відбувалося в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку", а саме шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, тому заявник зобов`язаний був надати державному реєстратору КП Новоселівської СР "РБДР" Алєксєєвій Ю. С. оцінку вартості іпотеки. Проте, оцінка предмету іпотеки зроблена суб`єктом оціночної діяльності на момент набуття ОСОБА_2 права власності на житловий будинок та земельну ділянку була відсутня, оскільки надані ОСОБА_2 звіти про оцінку майна складені станом на 24 листопада 2017 року, в той час як з заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідач ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора 21 листопада 2107 року. Крім того, дані звіти не є належними доказами у справі, оцінка майна проведена з порушенням вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року та безпосередньо не була надана державному реєстратору при зверненні стягнення на предмет іпотеки;
суд погодився з доводами позивача щодо вчинення звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку поза межами позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову адвоката Мацко В. В. в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП Новоселівської СР "ДБДР", треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 (неповнолітня особа), Служба у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майна, відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
суд першої інстанції не перевірив належним чином обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не надав правильної оцінки наявним у справі доказам та помилково застосував норми матеріального права, докази були досліджені судом з порушенням норм процесуального права, тому апеляційний суд мав законні підстави для встановлення обставин, що мають значення для справи, та дослідження й оцінки наявних у справі доказів;
позивачем не доведено належним чином обґрунтованість підстав позову, а саме, те, що реєстраційні дії щодо зазначеного спірного нерухомого майна здійснені державним реєстратором із недотриманням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та на підставі Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Й, навпаки відповідач ОСОБА_2 надав суду належні, допустимі та достатні докази, якими повністю спростовуються підстави заявленого позову. Проте, судом першої інстанції у порушення положень статей 81, 264, 265 ЦПК України не досліджено наявні у справі докази та їм не надана належна оцінка;
із витребуваних з КП Новоселіської СР "РБДР" належним чином завірених копій документів, які стали підставою для реєстрації права власності вбачається, що приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гашова В. Ю. нотаріально посвідчила та направила боржнику заяву-вимогу про усунення порушень, пов`язаних з існуванням невиконаного зобов`язання за кредитним договором, від 04 жовтня 2017 року, яку іпотекодавець ОСОБА_1 отримав 10 жовтня 2017 року, що із достовірністю підтверджується копією квитанції Служби кур`єрської доставки - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, де зазначено, що вимога про усунення порушень, пов`язаних з існуванням невиконаного зобов`язання за кредитним договором була отримана ОСОБА_1 10 жовтня 2017 року;
на момент набуття права власності на предмет іпотеки відповідачем ОСОБА_2 наданий звіт про оцінку майна №4827-172411-007 від 24 листопада 2017 року та звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки № А827-172411-006 від 24 листопада 2017 року, складені суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, якими встановлено, що загальна вартість предмета іпотеки складає 4 656 846 грн. Отже, відповідачем були виконані вимоги, передбачені частиною третьою статті 37 Закону України "Про іпотеку" щодо визначення вартості об`єктів іпотеки на момент такого набуття права суб`єктом оціночної діяльності. У порушення положень статей 10, 81 ЦПК України, позивачем не спростована належними та достовірними доказами вказана вартість об`єктів іпотеки, що суд першої інстанції помилково не врахував;
не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку", наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки (пункт 7 частини 4 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Отже, наявність на дату прийняття державним реєстратором оспорюваних рішень про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку, арешту предмету іпотеки, накладеного постановою державного виконавця Київського відділу ДВС ОМУЮ Бахової В. І. від 22 лютого 2016 року в рамках ВП НОМЕР_1, не може служити підставою для відмови у державної реєстрації права власності;
суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є лише договір про задоволення вимог іпотекодержателя;
також помилково суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_2 пропущена позовна давність звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки 03 червня 2014 року, що перервало строк позовної давності. Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2017 року по справі №509/2430/14-ц позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Відповідач ОСОБА_2 звернувся до КП Новоселіської СР "РБДР" із заявою про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна 21 листопада 2017 року, тобто в межах позовної давності для захисту порушеного права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_5, в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2023 року та залишити в силі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2019 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах реєстраційної справи взагалі не міститься копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві, а наявне лише свідоцтво від 13 листопада 2017 року, посвідчене нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В. В., в якому до того ж невірно зазначено адресу місця реєстрації позивача, що виключало можливість отримання заяви позивачем. При цьому до відзиву було додано копію заяви, скерованої нотаріусу щодо іншого боржника ОСОБА_8 . Суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/2754/16-ц (провадження № 61-29694св18), яка підлягала застосуванню у даній справі: "саме пособі свідоцтво, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. від 09 червня 2015 року, зареєстроване у реєстрі за № 1800, не є підтвердженням фактичного вручення ОСОБА 1 вимоги іпотекодержателя про порушення ним зобов`язання за кредитним договором, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" проведена з порушенням зазначених положень законодавства. Крім того, нотаріус не перевірив причини, за яких заяву ТОВ "ФК "Вектор Плюс" про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, було адресовано ОСОБА 1 за адресою: АДРЕСА 3, ураховуючи, що місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА 1, яка є предметом іпотеки за іпотечним договором від 09 липня 2008 року" та висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 638/20000/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц щодо визнання протиправною перереєстрації права власності за іпотекодержателем за відсутності іпотечного повідомлення";
суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року по справі № 761/11601/19, від 07 червня 2022 року у справі № 442/4621/20, від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18, від 11 серпня 2021 року у справі № 619/4981/13-ц та залишив поза увагою те, що надані ОСОБА_2 звіти про оцінку майна складені з порушенням вимог чинного законодавства та вже після переходу права власності на спірне майно до відповідача;
скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд безпідставно не врахував правових висновків Верховного Суду в постановах від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17, від 18 лютого 2021 року у справі № 756/13679/16-ц, від 10 лютого 2021 року по справі № 754/9842/19, у зв`язку з чим залишив поза увагою те, що на момент здійснення державної реєстрації права власності на іпотечне майно за ОСОБА_2 (21 листопада 2017 року), при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного (іпотечного) майна державний реєстратор не мав вправа здійснювати реєстраційних дій поки таке обтяження не буде зняте;
суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду в постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 199/1276/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 554/14813/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 367/7589/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 752/10790/16-ц та не звернув уваги, що між сторонами відсутній окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя всупереч умов іпотечного договору, що виключає правомірність реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем;
суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду в постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10255/15-ц, від 08 липня 2020 року у справі № 314/5407/16-ц та дійшов помилкового висновку про те, що позовна давність не пропущена, натомість суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_2 пропустив трирічний строк для позасудового врегулювання спору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (кредитор мав право звернути стягнення на предмет іпотеки протягом трьох років, починаючи з дня виникнення права вимоги - червень 2014 року, тобто по червень 2017 року).
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 509/3449/18, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Одеського апеляційного суду від 28 березня 2023 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1, яке підписано представником ОСОБА_5, про зупинення дії постанови Одеського апеляційного суду від 28 березня 2023 року.
У липні 2023 року матеріали справи № 509/3449/18 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 16 червня 2023 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року по справі № 607/2754/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 638/20000/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16-ц, від 20березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц, від 14 липня 2021 року по справі № 761/11601/19, від 07 червня 2022 року у справі № 442/4621/20, від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18, від 11 серпня 2021 року у справі № 619/4981/13-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17, від 18 лютого 2021 року у справі № 756/13679/16-ц, від 10 лютого 2021 року по справі № 754/9842/19, від 12 грудня 2018 року у справі № 199/1276/17, від 14 лютого 2018 року у справі № 127/8068/16-ц, від 11 квітня 2018 року у справі № 554/14813/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 367/7589/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 752/10790/16-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10255/15-ц, від 08 липня 2020 року у справі № 314/5407/16-цта судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 28 квітня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", назву якого в подальшому було змінено на ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №014/0043/74/74033, згідно умов якого кредитор мав надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 386 557,00 дол. США, зі сплатою 13,25 % річних, строком до 28 квітня 2027 року.
У якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 28 квітня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, предметом якого відповідно до пункту 1.2 виступило нерухоме майно: земельна ділянка та житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, житловою площею 94,1 кв. м, загальною площею 253,8 кв. м, що розташовані на території Таїровської селищної ради, АДРЕСА_1 .
Рішенням державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ребрій А. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28454261 від 25 лютого 2016 року 17:58:41, зареєстрований арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 . Підставою виникнення обтяження стала постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП НОМЕР_1, видана 22 лютого 2016 року державним виконавцем Київського відділу ДВС ОМУЮ Баховою В. І.
Станом на 24 листопада 2017 року постанова державного виконавця Київського відділу ДВС ОМУЮ Бахової В. І. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП НОМЕР_1, видана 22 лютого 2016 року була чинною, у встановленому законом порядку не скасована.