ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 580/6665/23
адміністративне провадження № К/990/32679/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу №580/6665/23
за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Будищенської сільської ради про визнання протиправним та нечинним положення нормативно-правового акту, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 (головуючий суддя Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 (колегія у складі: головуючого-судді: Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського кружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Будищенської сільської ради (далі відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення від 21.02.2023 № 13 "Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_3 та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що виконавчий комітет Будищенської сільської ради на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду в справі №580/11168/21, яке набрало законної сили, вирішив спір про добросусідство, а саме: обстежив ділянку ОСОБА_2 на відповідність вимогам Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 145 від 17.03.2011, зареєстрованих Міністерством юстиції України 05.04.2011 № 457/19195 та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ в Україні від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 та склав акт обстеження із залученням представників Головного управління Держпродсиоживслужби в Черкаській області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (акт комісії від 16.02.2023).
21.02.2023 відповідач прийняв рішення №13 "Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_1, гр. ОСОБА_3, та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023".
Пунктом 1 вказаного рішення затверджено акт, протокол та висновок комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023.
Позивач не погоджується з пунктом 1 вказаного рішення, яким затверджено акт обстеження від 16.02.2023, з тих підстав, що у акті відстані не були заміряні; комісія не встановила розташування відкритих майданчиків для свиней біля житлового будинку позивача; не зазначено інформацію про наявність або відсутність порушень Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 145 від 17.03.2011, зареєстрованих Міністерством юстиції України 05.04.2011 № 457/19195 та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ в Україні від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 за №252/26697; неналежним чином розглянуті заяви позивача від 26.04.2021, від 03.08.2021.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2023, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023, відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 170 КАС України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно звернувся до суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі №580/3422/23.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає, що предметом спору у справі №580/3422/23 є незгода позивача з наданим строком виконавчим комітетом Будищенської сільської ради на усунення гр. ОСОБА_2 всіх зазначених в акті від 16.02.2023 порушень в строк до 01.11.2023 включно, а саме пункт 2 рішення від 21.02.2023 №13, тоді як у цій справі позивач оскаржує пункт 2 рішення від 21.02.2023 №13.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору.
У строк, встановлений Судом, заявник касаційної скарги усунув її недолік - надав докази сплати судового збору.
Ухвалою Верховного суду від 19.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечував проти задоволення касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини другої 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Також, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", п. 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України").