ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14 листопада 2023 року
справа № 480/5762/22
адміністративне провадження № К/990/34546/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Олендера І. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Халдая Іллі Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1,
на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року (суддя - Кунець О. М.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року (судді: Любчич Л. В., Спаскін О. А., Присяжнюк О. В.)
у справі №480/5762/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2021 року № 5772/18282406 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору на суму 5 095 327 гривень 50 копійок та сплату штрафних санкцій у сумі 509 532 гривні 75 копійок;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2021 року № 5773/18282406 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 61143930 гривень 00 копійок та сплату штрафних санкцій у сумі 6114393 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду у справі №480/5762/22, клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №480/5762/22 - задоволено. Позовну заяву залишено без розгляду.
16 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Халдая Іллі Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі №480/5762/22, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року.
09 листопада 2023 року справа №480/5762/22 надійшла до Верховного Суду.
14 листопада 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Колегія суддів Верховного Суду розглянула заявлене клопотання і дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, після її перегляду в апеляційному порядку.
Доводи касаційної скарги
В касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржує ухвалу суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, в тому числі статей 121,122, 242 КАС України.
За висновками заявника касаційної скарги помилки судів попередніх інстанцій при застосуванні норм права полягають у наступному:
- суд першої інстанції фактично двічі вирішував питання щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновлював строк, у зв`язку з чим позивач, сподіваючись на принцип правової визначеності, вважав це питання остаточно вирішеним;
- суд першої інстанції в подальшому повністю змінив свою думку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, чим порушив принцип правової визначеності;
- суди попередніх інстанцій безпідставно вважали, що строк звернення позивача до адміністративного суду розпочав свій відлік 25 серпня 2021 року, тобто з дня прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в не з дня, коли про їх прийняття дізнався позивач;
- суди попередніх інстанцій неповно встановили обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Зокрема, суди не врахували, що позивач проживає в Королівстві Іспанія з серпня 2021 року. Перебування країни у стані війни вплинуло на можливість розумно оцінювати ситуацію та планувати свої дії, зв`язок між Королівством Іспанія та Україною був довгий час неможливий, пізніше - значно утруднений, у зв`язку з чим позивач не міг подати позов поштою (кабінету в Електронному суді позивач не мав і не зобов`язаний його мати). У позивача станом на дату початку війни не було адвоката в Україні і лише 03 серпня 2022 року позивач зміг укласти договір про надання правової допомоги із адвокатом Халдаєм Іллею Віталійовичем. Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій зробили необґрунтоване припущення про те, що станом на 27 лютого 2023 року фактично договірні правовідносини щодо надання правової допомоги позивачу адвокатами Верем`юком та Афанасієвим не є припиненими або розірваними в розумінні норм гл. 53 книги 5 Цивільного кодексу України. Позивач повідомляв суд першої інстанції про те, що до війни у нього були інші представники, однак ще задовго до звернення до суду з позовом вони припинили надавати йому правову допомогу. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідні адвокати надавали правову допомогу позивачу в рамках цієї справи, що позивач сплачував їм гонорар тощо.
Скаржник доводить, що суди попередніх інстанцій не врахували, що у зв`язку з війною існували і інші обставини, які вплинули на можливість звернутися до суду з позовом раніше, зокрема те, що Сумський окружний адміністративний суд не здійснював приймання вхідної кореспонденції в період з 24 лютого 2022 року по 03 травня 2022 року.
Представник позивача зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки іншим доводам позивача, що детально описано в тексті касаційної скарги.
На думку заявника касаційної скарги, суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 16 листопада 2022 року у справі № 360/4479/19, від 30 січня 2023 року у справі № 280/9223/21, від 14 грудня 2022 року у справі № 560/11700/21, від 28 листопада 2022 року у справі №140/11951/21, зокрема, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, за позицією скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 21 травня 2021 року у справі №1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а, зокрема про те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом, надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Скаржник просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 27 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 480/5762/22 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач 03 листопада 2023 року надав суду відзив на касаційну скаргу позивача, у якому зазначає, що позовна заява є такою, що подана з пропуском строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, а тому була правомірно залишена без розгляду. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Висновки судів попередніх інстанцій
Ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до суду 02 вересня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку. Щодо посилання позивача на пункт 3 Прикінцевих положень Розділу VI КАС України, суд зазначив, що фактично позивач у клопотанні про поновлення строків звернення до суду не навів жодних обґрунтованих обставин та не подав жодних доказів, які б вказували на те, що обмеження, впровадженні у зв`язку з карантином, перешкоджали позивачу реалізувати своє право на оскарження спірних рішень з дати прийняття таких до початку збройної агресії Російської Федерації проти України. Сам лише факт запровадження воєнного стану на території України, без обґрунтування неможливості звернення позивача до суду у передбачені КАС України строки без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на позивача, не може вказувати на наявність об`єктивних причин та перешкод для своєчасної подачі позовної заяви. Проживання позивача закордоном не свідчить про неможливість звернення ним до суду, починаючи з 01 вересня 2021 року (дата отримання представником позивача оскаржуваних податкових повідомлень-рішень). У разі неможливості безпосередньої участі у справі, особа має можливість здійснювати захист своїх прав через представника. Факт перебування за межами країни не може свідчити про відсутність можливості своєчасного звернення до суду з позовом. Альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми "Електронний суд".
Процесуальні строки у даній справі суд першої інстанції аналізував в таких проміжках часу:
- з 25 серпня 2021 року по 25 лютого 2022 року (шість місяців після прийняття оскаржуваних ППР);
- з 25 лютого 2022 року по 03 серпня 2022 року (25 лютого 2022 року - останній день, коли позивач міг звернутися до суду з даним позовом з дотриманням строків звернення до суду, 03 серпня 2022 року - дата укладення договору з адвокатом Халдаєм І. В.);
- з 03 серпня 2022 року по 02 вересня 2022 року (період, який минув з дня, коли було укладено договір з адвокатом Халдай І. А. та до фактичної дати подачі позову до суду у 2022 році).
Суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, як саме дія карантину та введення воєнного стану вплинуло на позивача та не вказано жодної іншої обставини, яка б об`єктивно унеможливила звернення до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом шестимісячного строку (до 25 лютого 2022 року). Суд вважає, що лише 25 лютого 2022 року припадає на дату початку збройної агресії Російської Федерації на території України, тобто стверджувати ту обставину, що ОСОБА_1 планував звернутись до суду саме 24 лютого 2022 року або 25 лютого 2022 року неможливо, навіть з огляду на те, що повторний адміністративний позов було подано суттєво пізніше, навіть після виведення м. Суми з зони активних бойових дій у квітні 2022 року.
Суд першої інстанції щодо періодів часу з 25 лютого 2022 року по 03 серпня 2022 року та з 03 серпня 2022 року по 03 вересня 2022 року, коли позивач мав, але не звернувся з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 серпня 2021 року, зазначив, що 27 лютого 2023 року, представник відповідача - Шинкаренко І. Ю. надав суду копії адвокатського запиту від 15 липня 2021 року №311/07 з копією ордеру адвоката та договору про надання правової допомоги від 20 червня 2015 року (підписаний адвокатом Афанасієвим Р. В.), адвокатського запиту від 13 грудня 2021 року №493/12 (підписаний адвокатом Афанасієвим Р. В.), заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 27 травня 2022 року б/н з копією договору про надання правничої допомоги від 07 вересня 2021 року (підписаний адвокатом Дмитром Верем`юком), копії повідомлення від 22 серпня 2022 року б/н з копією апеляційної скарги на рішення суду від 20 червня 2022 року по справі №480/8796/21 та документів на підтвердження повноважень підписанта (підписаний адвокатом Дмитром Верем`юком). Аналізуючи зміст наданих представником відповідача копій документів та в тому числі договорів про надання правової допомоги ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що договори про надання правової допомоги є ідентичними за своєю правовою природою, змістом, суттю, жоден договір не є строковим, а тобто станом на 27 лютого 2023 року фактично договірні правовідносини щодо надання правової допомоги позивачу адвокатами Верем`юком та Афанасієвим не є припиненими або розірваними, в розумінні норм гл.53 книги 5 Цивільного кодексу України. Дослідивши зміст апеляційної скарги у справі №480/8796/21, яка підписана адвокатом Верем`юк Д. та подана до Другого апеляційного адміністративного суду 21 липня 2022 року, про що адвокат Ткаченка М. С. повідомив Головне управління ДПС у Сумській області повідомленням від 22 серпня 2022 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що починаючи з 25 лютого 2022 року та до серпня 2022 року, у позивача була можливість вчасно звернутись до суду задля захисту своїх прав та інтересів.