ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 920/660/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - Шаповал С. В. (адвоката), Приходько Д. В. (адвоката),
відповідача - Венгаренко Т. А. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 (колегія суддів: Корсак В. А. - головуючий, Алданова С. О., Євсіков О. О.) і рішення Господарського суду Сумської області від 06.02.2023 (суддя Резніченко О. Ю.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Сумипроект"
про внесення змін до договору про надання послуг,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (далі - ТОВ "Сумитеплоенерго") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Сумипроект" (далі - ТОВ "Інститут Сумипроект") про внесення змін до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2017 № 265-т шляхом укладення додаткової угоди від 01.12.2018 про внесення змін в додаток № 1 "Характеристика об`єкта (об`єктів) надання послуг, обсяги та нормативи (норми) навантаження, договірні навантаження теплової енергії" та в додаток № 5 "Протокол узгодження розподілу теплової енергії від показників загального приладу комерційного обліку теплової енергії між споживачами" в редакції, яка викладена в прохальній частині позовної заяви.
1.2. Позовні вимоги ТОВ "Сумитеплоенерго" обґрунтовані тим, що після укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2017 № 265-т відповідач додатково набув право власності на нежитлові приміщення загальною площею 3417 м2 (крім площі, визначеної в договорі 234,5 м2), а тому, на думку позивача, в цьому випадку існують підстави, передбачені статтею 652 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України, для внесення змін до договору за рішенням суду. При цьому, за твердженням позивача, він намагався врегулювати питання щодо зміни площі приміщення, за якою надаються послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, шляхом укладення додаткової угоди до договору від 01.10.2017 № 265-т, та 19.12.2018 і 16.12.2020 направляв відповідачу проекти додаткової угоди до договору від 01.10.2017. Однак, за доводами позивача, відповідач ухиляється від підписання додаткової угоди до договору від 01.10.2017. Тому позивач вважав, що в цьому випадку істотно змінились обставини, якими керувалися сторони при укладенні договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2017 № 265-т.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у справі № 920/660/22, відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог ТОВ "Сумитеплоенерго" до ТОВ "Інститут Сумипроект" про внесення змін до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2017 № 265-т.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив із того, що на момент звернення позивача із цим позовом до ТОВ "Інститут Сумипроект" були відсутні правові підстави для застосування статті 652 Цивільного кодексу України та внесення змін до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2017 № 265-т, оскільки з 10.10.2019 власником приміщення є інша юридична особа. Крім того, місцевий господарський суд констатував, що діючим законодавством України не передбачена зміна зобов`язань, які виникли в минулому, за рішенням суду,.
2.3. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, погодився з наведеними висновками місцевого господарського суду, та зазначив, що пред`явлений позов у цій справі не спрямований на забезпечення захисту сторони договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних із подальшим його виконанням, за існування істотної зміни обставин. За висновком апеляційного господарського суду, позов у цій справі подано з метою досягнення позитивного судового рішення в іншому судовому процесі, зокрема, про стягнення вартості вже наданих послуг відповідачу, тобто, задоволення позовних вимог не здатне призвести до захисту прав або законних інтересів позивача, а лише може бути використане для захисту інших прав. За таких обставин апеляційний господарський суд констатував, що майнові інтереси позивача у вигляді отримання вартості наданих послуг із теплопостачання підлягають захисту в інший спосіб, встановлений законом. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є неналежним та неефективним, оскільки задоволення позовних вимог не припинить порушення інтересів позивача, і наведене, за висновком суду, є окремою підставою для відмови в задоволенні позову.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 та рішенням Господарського суду Сумської області від 06.02.2023 у справі № 920/660/22, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Сумитеплоенерго" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Сумитеплоенерго" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "Сумитеплоенерго", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. ТОВ "Сумитеплоенерго" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували висновки щодо застосування статей 526, 629, 651, 652 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 216/181/16-ц та постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 920/175/21.
3.4. ТОВ "Інститут Сумипроект" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Сумитеплоенерго" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій - без змін. ТОВ "Інститут Сумипроект" зазначає, що поняття "істотна зміна обставин" має значення лише стосовно ще не здійсненого виконання і не має правового значення для виконання, яке вже відбулося. Таким чином, за доводами ТОВ "Інститут Сумипроект", вимога позивача про внесення змін до договору не може бути задоволена судом, оскільки зобов`язання, які змінюються за рішенням суду, змінюються з моменту набрання судовим рішенням законної сили, а не з моменту, який обрав позивач (2017 рік). Крім того, відповідно до наданої позивачем копії договору позички від 14.10.2019, вона не містить умов про те, що користувач - ТОВ "Інститут Сумипроект" є платником, відповідальною особою та / або самостійно укладає і регулює відносини щодо надання комунальних послуг в приміщеннях, переданих в позичку. При цьому, за твердженням ТОВ "Інститут Сумипроект", до аналогічних висновків дійшов Північний апеляційний господарський суд у постанові від 02.04.2021 у справі № 920/789/20 за позовом ТОВ "Сумитеплоенерго". ТОВ "Інститут Сумипроект" також звертає увагу на те, що наведений договір позички укладений на 34 місяці, а його строк закінчився 14.08.2022.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 01.10.2017 між ТОВ "Сумитеплоенерго" (виконавець) та ТОВ "Інститут Сумипроект" (споживач) укладено договір № 265-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого виконавець зобов`язався надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, які передбачені цим договором (пункт 1.1 договору).
4.2. Відповідно до пунктів 1.2-1.4 договору суб`єктом користування послугами є споживач, який визначений умовами цього договору. Характеристика об`єкта (об`єктів) надання послуг, обсяги та нормативи (норми) споживання, договірні навантаження теплової енергії визначені в додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору. Умови обліку споживання послуг, характеристики засобів обліку води і теплової енергії наведені в додатку № 2, який є невід`ємною частиною цього договору.
4.3. У пункті 10.1 договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з 01.10.2017 і діє один рік. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
4.4. Пунктами 9.2, 9.8 договору передбачено, що він має додатки, які є його невід`ємними частинами. Всі додатки, які є невід`ємною частиною цього договору, набувають статусу договірних після підписання цього договору.
4.5. В додатку № 1 до договору "Характеристика об`єкта (об`єктів) надання послуг, обсяги та нормативи (норми) навантаження, договірне навантаження теплової енергії" зазначено найменування споживача та адресу об`єкта надання послуг: ТОВ "Інститут Сумипроект"; вул. Г. Кондратьєва, 25. Теплове навантаження згідно з додатком № 1 до договору - 0,0147 Гкал / год. Згідно з пунктом 1 цього додатку виконавець постачає споживачу теплову енергію на опалення в межах 29,77 Гкал / рік.
4.6. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що за змістом пунктів 1, 4 додатку № 2 до договору облік спожитих послуг проводиться засобами (приладами) обліку води і теплової енергії або розрахунковим способом. Споживач, що має загальний на декілька об`єктів (споживачів) прилад обліку, подає до виконавця протокол узгодження розподілу теплової енергії між споживачами у відсотках від загального об`єму споживання згідно з додатком № 5 до цього договору.
4.7. У разі розташування споживача, який не має приладів обліку теплової енергії у будинку, що обладнаний приладами загального обліку, - від загального споживання теплової енергії, яке визначено за приладами обліку будинку, віднімається кількість тепла, спожитого іншими споживачами із приладами обліку, а решта розподіляється між споживачами, які приладів обліку не мають, пропорційно об`єму займаних площ (договірних навантажень) (пункт 8 додатку № 2 до договору).
4.8. Господарські суди зазначили, що в додатку № 5 до договору "Протокол узгодження розподілу теплової енергії від показників загального приладу комерційного обліку теплової енергії між споживачами" (в копії наданої позивачем) міститься таблиця, в якій значиться споживач: ТОВ "Інститут Сумипроект"; Опалювальна площа: 234,5 м2. Господарські суди також зазначили, що рядки в стовпчиках "% від показань лічильника"; "підпис посадової особи, печатка"; "примітка" - не заповнені.
4.9. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що, за доводами позивача, впродовж дії договору нарахування відповідачу за спожиті послуги відбувалось на підставі показників засобу обліку будинку теплової енергії пропорційно займаній відповідачем площі.
4.10. Господарські суди зазначили, що, за твердженням позивача, у листопаді 2018 року позивачу стало відомо про належність відповідачу на праві власності нежитлових приміщень у будинку, за яким надавалися послуги за договором, на загальну площу 3417 м2, крім площі, визначеної в договорі у розмірі 234,5 м2. При цьому право власності відповідача на 3201,6 м2 зареєстровано - 06.10.2017, а на 215,4 м2 - 18.08.2017.
4.11. Крім того, суди встановили, що, за доводами позивача, з метою врегулювання розбіжностей в площі приміщення, ним 19.12.2018 та 16.12.2020 надавалися відповідачу проекти додаткової угоди від 01.12.2018 до договору. Однак відповідач не підписав ці проекти та не повідомив позивача про результати їх розгляду, що, на думку позивача, є безпідставним ухиленням від виконання відповідачем своїх обов`язків та стало підставою для звернення до суду із позовом про внесення змін до договору в редакції, запропонованій у прохальній частині позову.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Сумитеплоенерго" до ТОВ "Інститут Сумипроект" про внесення змін до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2017 № 265-т шляхом укладення додаткової угоди від 01.12.2018 про внесення змін в додатки № 1, № 2 до договору.
5.4. Підставою позовних вимог, на думку ТОВ "Сумитеплоенерго", є істотна зміна обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2017 № 265-т.
5.5. Верховний Суд зазначає, що за змістом частин 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
5.6. У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.7. Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.8. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
5.9. Колегія суддів зазначає, що підставами для внесення змін до договору, передбаченими законом, є: істотне порушення договору його стороною та інші випадки, встановлені договором або законом (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України); істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).
5.10. Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
5.11. Відповідно до частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило би співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило би заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
5.12. Частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
5.13. Верховний Суд зазначає, що при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникає у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 910/5029/22, від 19.01.2023 у справі № 910/14623/21, від 20.06.2023 у справі № 910/7583/22, від 17.05.2023 у справі № 914/865/22.
5.14. Отже, за змістом наведених законодавчих норм зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.
5.15. Істотна зміна обставин, у свою чергу, є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 910/18402/20, від 08.12.2020 у справі № 910/11888/19, від 12.10.2023 у справі № 910/5029/22.
5.16. Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
5.17. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 зазначила, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані обставини, що виникають після укладення договору, істотно порушують баланс інтересів сторін і суттєво знижують для кожної з них очікуваний результат договору. Право змінити чи розірвати договір у разі істотної зміни обставин, які були визначальними на час його укладення, спрямоване на захист сторін договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних із подальшим його виконанням за існування обставин, що відповідають характеристикам, визначеним у статті 652 Цивільного кодексу України. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 926/1646/22.
5.18. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в наведеній постанові зазначила, що істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (пункт 3 частини 1 статті 3, частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України), є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина 4 цієї статті), тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 910/11841/22, від 30.11.2022 у справі № 910/17577/21, від 21.03.2023 у справі № 926/1646/22.