ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2023 року
Київ
справа №140/7890/22
адміністративне провадження №К/990/31382/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №140/7890/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (головуючий суддя Обрізко І.М., судді: Іщук Л.П., Шинкар Т.І.),-
ВСТАНОВИВ:
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 16 лютого 2023 року, прийнятим в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2021 року №0056140705, №0056150705 (а.с.86-92).
Відомості про дату отримання копії вказаного рішення сторонами у матеріалах справи відсутні.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС), 16 березня 2023 року поштою направило апеляційну скаргу (а.с.94-99).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1488,60 грн у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали (а.с.103-104).
Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 28 квітня 2023 року о 17:38 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.106).
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 травня 2023 року повернув апеляційну скаргу скаржнику (а.с.107-108).
Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула її недоліків.
Відомості про дату отримання копії вказаної ухвали ГУ ДПС у матеріалах справи відсутні.
07 червня 2023 року ГУ ДПС повторно направило поштою апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, до якої документ про сплату судового збору додано не було. Із скаргою апелянт також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказував про об`єктивну неможливість сплатити судовий збір. Так, ГУ ДПС немає можливості передбачити у свої видатках на поточний рік значну суму для сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг, а також з урахуванням інтенсивності оскарження рішень податкового органу платниками податків. При цьому сплата судового збору здійснюється в порядку черговості залежно від суми коштів, що надходить на рахунок КЕКВ 2800. Апелянт зауважив, що звернувся до суду з апеляційною скаргою повторно у межах строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України. З огляду на вказане ГУ ДПС просило визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження і, відповідно, поновити цей строк (а.с.111-118).
Ухвалою від 11 липня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні ГУ ДПС. Апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних причин його пропуску, крім тих, яким судом вже надано оцінку; надати документ про сплату судового збору (а.с.123-124).
Оцінюючи наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виснував, що самих по собі посилань на обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутності таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску такого строку. Відсутність коштів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання свої процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Крім того, апеляційний суд звернув увагу на те, що при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір так і не було сплачено.
Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 12 липня 2023 року о 22:06 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.125).
24 липня 2023 року через підсистему "Електронний суд" ГУ ДПС подало до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, до якого додало також платіжну інструкцію від 17 липня 2023 року №1826 про сплату судового збору у розмірі 1488,60 грн. Апелянт просив врахувати, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду із скаргою, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення. Зауважив, що первісна апеляційна скарга була подана в межах строку на апеляційне оскарження, а повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось у найкоротші терміни (а.с.126-129).
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 серпня 2023 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві ГУ ДПС, та відмовив в її задоволенні. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року (а.с.130-131).
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважною причиною такого пропуску апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Держава повинна дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил, нею ж встановлених. Ні звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений КАС України, ні та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду, не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Скаржник доводить, що копію ухвали від 28 квітня 2023 року про залишення первинної апеляційної скарги без руху він не отримував. Звертаючись до апеляційного суду із скаргою повторно, ГУ ДПС вказувало на обставини об`єктивної неможливості сплатити судовий збір, які помилково не було враховано судом. Копію ухвали від 11 липня 2023 року про залишення без руху повторно поданої апеляційної скарги скаржник отримав лише 13 липня 2023 року та невідкладно усунув зазначені у ній недоліки, а саме сплатив судовий збір і подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин такого пропуску.
На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував, що повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору не позбавляє права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою в порядку, встановленому законом. ГУ ДПС наголошує, що подання апеляційної скарги повторно відбулось у межах строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України. На переконання скаржника, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07 лютого 2023 року (справа №120/14564/21-а), від 01 квітня 2021 року (справа №140/8457/20).
Ухвалою від 12 жовтня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом матеріального права чи порушення норм процесуального права.
31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просив залишити її без задоволення, а ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження - без змін як законну та обґрунтовану. Позивач зауважив, що довготривала процедура погодження і сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження і, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення. Така позиція відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 18 грудня 2018 року (справа №810/3131/17), від 05 лютого 2019 року (справа №826/11314/17), Великою Палатою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року (справа №640/3393/19). Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вказувала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. На переконання позивача, у цій справі відповідач не надав суду належних доказів поважних причин пропуску строку, які б не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань. Поряд з цим наданий апеляційним судом строк для усунення недоліків апеляційної скарги був достатнім.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.