У Х В А Л А
08 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 686/4032/21
Провадження № 14-143зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Воробйової І. А.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І.,
Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А. Шевцової Н. В.,
ознайомилась із заявою ОСОБА_1 (далі - заявник) від 20 жовтня 2023 року про здійснення контролю за виконанням судового рішення (далі - заява)
у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду у справі № 686/4032/21,
УСТАНОВИЛА:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2021 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 500 грн моральної шкоди.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року касаційні скарги ОСОБА_1 та МВС України залишено без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 листопада 2021 року залишено без змін.
У жовтні 2023 року заявник подав до Великої Палати Верховного Суду заяву (вх. № 246/0/255-23 від 20 жовтня 2023 року). Просив здійснити контроль за виконанням судового рішення в справі № 686/4032/21.
Велика Палата Верхового Суду вважає, що у прийнятті заяви необхідно відмовити та повернути її заявнику.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04, § 24).
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Вичерпний перелік підстав для передання справи до Великої Палати Верховного Суду встановлює стаття 403 ЦПК України. Рішення про таке передання згідно зі статтями 403 і 404 вказаного кодексу у цій справі міг прийняти тільки Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду. Велика Палата Верховного Суду позбавлена можливості самостійно вирішити питання про передання справи собі на розгляд.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у визначених випадках повноважна переглядати судові рішення за нововиявленими чи виключними обставинами (абзац другий частини тринадцятої статті 33, частина дев`ята статті 34, стаття 423 ЦПК України).
Інститут судового контролю за виконанням судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, передбачений у Розділі VII ЦПК України. За змістом частини першої статті 448 ЦПК України скарги, подані у порядку судового контролю, розглядає суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Велика Палата Верховного Суду у справі № 686/4032/21 не була судом першої інстанції та не має повноважень для прийняття та розгляду заяви заявника. Інакше кажучи, для розгляду останньої Велика Палата Верховного Суду не є судом, встановленим законом.