ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 392/1136/22
провадження № 51-3538 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
в режимі відеоконференції
прокурора ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022120000000644, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мала Виска Кіровоградської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з 28 серпня 2022 року та зараховано у строк його відбуття час попереднього ув`язнення.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25 квітня 2023 року вказаний вирок суду першої інстанції змінено, призначено ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк
2 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.
На підставі ст. 62 КК України замінено призначене ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк - два роки.
У решті вирок суду залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період на посаді заступника командира бойової машини - навідника оператора 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні молодший сержант, він 28 серпня 2022 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, у темну пору доби, у порушення вимог ст. ст. 3, 19, 21, 22, 24, 29, 64, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, керуючи автомобілем
«Geely Emgrand7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належним йому на праві приватної власності, і рухаючись по вул. Залізничній в м. Мала Виска на території Маловисківської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинен був та міг їх передбачити, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, здійснював перевезення зазначеним автомобілем пасажирів ОСОБА_9 , 1994 року народження, та неповнолітньої ОСОБА_10 , 2006 року народження.
Грубо порушуючи вимоги п. п. 2.1 (а), 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (п. 2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.9 (а) Водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння);
п. п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), п. п. 12.1 та 12.4 ПДР
(п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год), ОСОБА_6 , проявляючи особисту необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, легковажно сподіваючись на відвернення негативних наслідків, рухався у межах населеного пункту зі швидкістю понад 62 км/год, чим значно перевищив дозволену швидкість руху керованого транспортного засобу та позбавив себе можливості контролювати його рух і безпечно керувати ним, на заокругленні проїзної частини дороги праворуч щодо напрямку його руху не впорався з керуванням транспортного засобу та на відстані 2,1 м від буд.
АДРЕСА_2 допустив його виїзд за межі проїзної частини на ліве узбіччя, з подальшим наїздом на дерево.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля неповнолітня ОСОБА_10 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_9 - тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння, що призвели до його смерті.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На переконання сторони обвинувачення, суд апеляційної інстанції невірно застосував положення ст. 69 КК України, оскільки не встановив наявності обставин, які би істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та давали підстави для застосування положень вказаної правової норми. Крім цього, апеляційним судом не в повній мірі враховано конкретні обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем та проходячи службу за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, взявши двох пасажирів, керував транспортним засобом, тим самим поставив в небезпеку не лише своє життя, а й інших учасників дорожнього руху, грубо порушив правила дорожнього руху, допустив ДТП, в результаті якої один із пасажирів загинув, а інший отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Крім цього, апеляційний суд, призначаючи покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні не навів переконливих мотивів, яким чином воно буде сприяти досягненню мети покарання.
В запереченнях засуджений ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_11 , законний представник потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_12 , потерпілий ОСОБА_13 , посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги прокурора, просили ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурори підтримали доводи касаційної скарги.
Засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 просили оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
Від потерпілої ОСОБА_10 , її законного представника - ОСОБА_12 та потерпілого ОСОБА_13 надійшли клопотання про проведення касаційного розгляду за їх відсутності, касаційну скаргу прокурора просять залишити без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України, у касаційній скарзі не заперечуються.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно положень ч. 2 ст. 50 КК України,покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.