ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 761/8473/19
провадження № 51-830км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупредставника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року про повернення апеляційної скарги на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року щодо ОСОБА_9 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, частинами 3, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначено їй покарання у виді: за ч. 3 ст. 190 КК -позбавлення волі на строк 3 роки; ч. 3 ст. 358 КК - обмеження волі на строк 2 роки; ч. 4 ст. 358 КК - штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_9 звільнено від призначеного покарання за ч. 4 ст. 358 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 указаного Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_9 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно зі ст. 75 КК ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Вироком районного суду ОСОБА_9 визнано винуватою в заволодінні чужим майном - будинком АДРЕСА_1 , шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах (ч. 3 ст. 190 КК), а також у підробленні офіційного документу, який посвідчується нотаріусом та надає права з метою використання його підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 358 КК) й, використанні завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК).
Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 18 січня 2023 року повернув апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вказаний вирок районного суду з огляду на п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Верховний Суд постановою від 31 травня 2023 року скасував ухвалу суду апеляційної інстанції і призначив новий розгляд у цьому суді.
Оскаржуваною ухвалою від 15 червня 2023 року суддя Київського апеляційного суду повернув апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року, ухвалений стосовно ОСОБА_9 .
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , діючи в інтересах ОСОБА_8 , просить скасувати ухвалу судді Київського апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
Вважає висновки суду про те, що вона як представник ОСОБА_8 не має процесуального права подавати апеляційну скаргу необґрунтованими, зазначаючи відповідні аргументи.
Обґрунтовуючи свої доводи, адвокат посилається на те, що встановлені у вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року фактичні обставини впливають на подальше право власності ОСОБА_8 на будинок, який є предметом злочину.
Водночас касатор наводить докладні мотиви порушення апеляційним судом принципу доступу до правосуддя, оскільки, на її думку, саме оскарження указаного вироку може усунути протиріччя між обставинами, установленими в ході судового розгляду, і тими, на які вона посилається в апеляційній скарзі.