ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 450/2311/21
провадження № 61-8363св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2023 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Максюти Ж. І., Никифоряка Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 22 квітня 2019 року ОСОБА_2 взяв у нього грошові кошти у розмірі 20 000 євро та 26 квітня 2019 року додатково взяв у позику грошові кошти у розмірі 37 000 євро, що підтверджуються розпискою від 26 квітня 2019 року, яка власноруч написана та підписана відповідачем, згідно з якою відповідач зобов`язувався повернути кошти до липня 2020 року.
06 травня 2019 року ОСОБА_2 додатково взяв у позику в нього грошові кошти у розмірі 45 000 євро та 50 000 доларів США, що підтверджується розпискою від 06 травня 2019 року, яка власноруч написана та підписана відповідачем, згідно з якою, відповідач зобов`язувався повернути кошти до липня 2020 року.
04 серпня 2020 року ОСОБА_2 додатково взяв у позику грошові кошти у розмірі 3 000 доларів США, що підтверджується розпискою від 04 серпня 2020 року, яка власноруч написана та підписана відповідачем, згідно з якою відповідач зобов`язувався повернути кошти до 25 грудня 2020 року.
04 серпня 2020 року ОСОБА_2 додатково взяв у позику грошові кошти у розмірі 160 000 грн, що підтверджується розпискою від 04 серпня 2020 року, яка власноруч написана та підписана відповідачем, згідно з якою відповідач зобов`язувався повернути кошти до 25 грудня 2020 року.
Отже, загальна сума заборгованості відповідно до розписок становить 102 000 євро, 53 000 доларів США, 160 000 грн.
17 травня 2021 року ним було надіслано ОСОБА_2 лист із вимогою про повернення грошових коштів у досудовому порядку, якою ОСОБА_2 було проінформовано, що у разі якщо він не виконає свого зобов`язання по поверненню взятих за договорами позики грошових коштів, то з метою захисту свого майнового права він буде змушений звернутися в суд.
Враховуючи те, що станом на 04 червня 2021 року ОСОБА_2 не виконав взятих на себе зобов`язань по поверненню грошових коштів, просив суд стягнути з ОСОБА_2 суму основної заборгованості у розмірі 102 000 євро, 53 000 доларів США, 160 000 грн, 3 % річних в розмірі 2 561,26 євро, 1 295,27 доларів США, 2 103,86 грн та інфляційні витрати у розмірі 7 649,10 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики за основним боргом у сумі 102 000,00 євро, 53 000,00 доларів США, 160 000,00 грн, 3% річних - 2 561,86 євро, 1 295,27 доларів США, 2 103,86 грн та інфляційні витрати у розмірі 7 649,10 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договорами позики та не повернув отримані ним в якості позики грошові кошти, чим порушив умови боргового зобов`язання, тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договорами позики.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики за основним боргом у сумі 102 000,00 євро, 53 000,00 доларів США, 160 000,00 грн, 3% річних у сумі 2 561,86 євро, 1 295,27 доларів США, 2 103,86 грн та інфляційні витрати у розмірі 7 649,10 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 11 350,00 грн та витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, у розмірі 13 700,00 грн.
Керуючись пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність обов`язкових підстав для скасування рішення місцевого суду, оскільки матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Враховуючи те, що відповідач не виконав умов укладених договорів позики, оформлених розписками, факт власноручного підписання яких та отримання коштів не спростував, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 суми основного боргу з урахуванням сум, визначених частиною другою статті 625 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 09 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 1512/2-234/11, від 28 листопада 2018 року у справі № 179/303/17, від 30 жовтня 2019 року у справі № 705/2437/16-ц, від 16 червня 2021 року у справі № 756/3115/17, від 02 червня 2021 року у справі № 161/2773/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди необґрунтовано відхилили клопотання про призначення експертизи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що справа належним чином не була прийнята та розглядалась без постановлення ухвали про призначення справи до розгляду у підготовчому засіданні без роз`яснення прав учасникам справи, без з`ясування обставин, передбачених статтею 197 ЦПК України тощо.
26 жовтня 2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Проте, на день закриття підготовчого провадження він не повідомлявся належним чином про розгляд справи та був позбавлений права на захист, оскільки його адвокат подав заяву про припинення повноважень від 25 жовтня 2022 року. Натомість клопотання його нового адвоката про відкладення розгляду справи та не розглядати справу за відсутності відповідача/його представника від 25 жовтня 2022 року залишено поза увагою.
Також заявник вказує, що через постійні відрядження за межі України він не міг контролювати справу та поклався на юристів, проте через неузгодженість дій представника з його позицією апеляційна скарга, подана його представником, не відповідала його інтересам, оскільки він не визнає позов в частині стягнення грошових коштів у розмірі 102 000 євро та 50 000 доларів США, тому що частина зазначених коштів призначалась як умова партнерських відносин з позивачем.
Зазначає, що ознайомившись із матеріалами справи, він встановив, що розписки від 26 квітня 2019 року та від 06 травня 2019 року містять дописування «вказану суму зобов`язуюсь повернути до липня 2020 року», які вчинені не ним, а сторонньою особою з наслідуванням його почерку та іншим чорнилом.
Крім того, для правильного вирішення справи 11 травня 2023 року до Дніпровського апеляційного суду було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Натомість суд апеляційної інстанції, встановивши, що його права були порушені місцевим судом щодо належного повідомлення про розгляд справи, формально відхилив аргументи сторони відповідача щодо поновлення прав та призначення вказаної експертизи, що у свою чергу потягло ухвалення незаконного судового рішення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 від ОСОБА_1 , у якому вказано, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно розписки від 26 квітня 2019 року ОСОБА_2 отримав в позику від ОСОБА_1 22 квітня 2019 року 20 000 євро, 26 квітня 2019 року 37 000 євро та вказану суму відповідач зобов`язувався повернути до липня 2020 року.
06 травня 2019 року ОСОБА_2 отримав позику від ОСОБА_1 у розмірі 45 000 євро та 50 000 доларів США, що підтверджується розпискою від 06 травня 2019 року, яка власноруч написана та підписана відповідачем, згідно з якою відповідач зобов`язувався повернути кошти до липня 2020 року.
04 серпня 2020 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в борг грошову суму у розмірі 3 000 доларів США, що підтверджується розпискою від 04 серпня 2020 року, яка власноруч написана та підписана відповідачем, згідно із якою відповідач зобов`язувався повернути борг в повному обсязі в строк до 25 грудня 2020 року.
04 серпня 2020 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в борг суму у розмірі 160 000 грн, що підтверджується розпискою від 04 серпня 2020 року, яка власноруч написана та підписана відповідачем, згідно з якою відповідач зобов`язувався повернути борг в повному обсязі до 25 грудня 2020 року.
Відповідно до претензії-вимоги від 18 травня 2021 року ОСОБА_1 просив повернути грошові кошти отримані за борговими розписками.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.