ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 185/11424/22
провадження № 61-6747св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна набутого за час шлюбу, визнання права власності на частину квартири та стягнення компенсації.
У січні 2023 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 308665712124; накласти заборону будь-яким способом, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення спадкового договору, договору довічного утримання, договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі у заставу, передачі в оренду, тощо вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на 3/4 частини квартири АДРЕСА_3 .
На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилалася на те, що їй стало відомо про рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2022 року у справі № 185/7362/22, яким суд у повному обсязі задовольнив позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.
Заявник зазначає, що вказане рішення впливає на її майнові права, оскільки 3/4 частини спірної квартири набувались подружжям у спільну сумісну власність. Крім того, існує загроза того, що спірна нерухомість, а саме 3/4 частини квартири АДРЕСА_4, може бути відчужена.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до матеріалів справи долучено копію рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2022 року у справі № 185/7362/22 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Вказаним рішенням визнано недійсним договір купівлі-продажу 3/4 частини квартири АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 308665712124, а також скасовано запис про право власності № 6465287, за яким право власності на 3/4 частини квартири було зареєстровано за ОСОБА_2 .
Тому накладення арешту на вказану частину квартири буде порушувати права власників квартири, які не залучені до участі у справі.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено будь-яким способом суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження 3/4 частини квартири АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 308665712124.
У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що предметом спору є поділ майна подружжя, визнання права власності на 3/4 частини спірної квартири та стягнення компенсації. Накладення арешту на майно не є співмірними із заявленими вимогами, водночас такий вид забезпечення позову як заборона будь-яким способом суб`єктам державної реєстрації прав та державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження 3/4 частини спірної квартири є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами та таким, що відповідає ефективному захисту прав позивача, не порушуючи при цьому балансу інтересів сторін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року та залишити в силі ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 22 березня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, витребував справу з суду першої інстанції.
26 липня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що станом на час подання заяви про забезпечення позову право власності на 3/4 частини квартири було зареєстровано за іншими особами, які не залучені до участі у справі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 . Тому частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції порушив права власників квартири.
Застосований судом апеляційної інстанції вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими вимогами.
Підставами касаційного оскарження зазначено частину другу статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.