ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 163/2791/21
провадження № 61-6874св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Рівненський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Світлинка» Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 червня 2022 року у складі судді Шеремети С. А. та постанову Волинського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, надалі уточненим, до Рівненського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Світлинка» Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області (далі - ЗДО «Світлинка») про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та зобов`язання виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позову посилалася на те, що вона працює кухарем у ЗДО «Світлинка» з 21 грудня 2019 року. Керівництво ЗДО «Світлинка» надало їй на ознайомлення під підпис повідомлення про обов`язкове щеплення проти COVID-19 від 04 листопада 2021 року № 49, у якому було зазначено, що з 08 квітня 2021 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників цього закладу. Підставою для проведення щеплення є наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» (далі - Наказ № 2153, Перелік № 2153), пункт 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова № 1236). Згідно з повідомленням вона повинна була до 05 листопада 2021 року надати документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання. У разі неподання таких документів до 05 листопада 2021 року її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати 08 листопада 2021 року на підставі статті 46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та статті 12 Закону України від 06 квітня 2000 року № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»). Період відсторонення без збереження зарплати не увійде до страхового стажу, що дає право на щорічну відпустку.
Вона неодноразово в усній формі повідомляла керівництво ЗДО «Світлинка» про те, що вважає запитувану інформацію такою, що не підлягає розголошенню, оскільки така інформація є медичною таємницею. Відповідне щеплення є різновидом медичної допомоги, що проводиться виключно за згодою особи. Незважаючи на це, наказом від 05 листопада 2021 року
№ 50-к/тр її відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати до часу усунення причин, що його зумовили.
Вважала наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він суперечить трудовому, цивільному та медичному законодавству, порушує її конституційні права. Вона повідомляла відповідача про те, що не заперечує проти медичного огляду, однак вакцинація проти COVID-19 за своїм змістом не є медичним оглядом, а тому відсторонення її від роботи у зв`язку із відмовою надати документ про проходження такої вакцинації або про абсолютні протипоказання до такої є незаконним.
Відповідач фактично обмежив її конституційне право на працю, що є неприпустимим і дискримінацією, оскільки жодної законодавчої вимоги про обов`язок працівника сфери освіти вакцинуватися проти коронавірусної хвороби на цей час немає, зміни до статті 46 КЗпП України щодо надання роботодавцю права відстороняти від роботи з підстав відсутності у працівника вакцинації від короновірусу не вносилися. Конституційний Суд України у рішенні від 28 серпня 2020 року № 10 вказав, що обмеження конституційних прав може встановлюватися виключно законом, а встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України (пункт 3.2). Наказ Міністерства охорони здоров`я України та постанова Кабінету Міністрів України, на які відповідач посилається в оспорюваному наказі, є підзаконними нормативними актами, тому їх норми не спроможні обмежувати конституційні права особи.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11 січня 2022 року, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати наказ про відсторонення від роботи невакцинованих працівників від 05 листопада 2021 року № 50-к/тр у частині відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року ОСОБА_1 та зобов`язати ЗДО «Світлинка» оплатити середній заробіток на її користь за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року до дня допуску до роботи, що є днем набрання рішенням суду законної сили.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 28 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 28 червня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відсторонення позивача від роботи у зв`язку з відсутністю щеплення проти COVID-19 є правомірним, оскільки станом на день відсторонення від роботи позивач не проінформувала відповідача про наявність протипоказань щодо такого щеплення. Оскаржуваний наказ про відсторонення від роботи відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує трудових прав позивача, внаслідок чого підстави для його скасування відсутні.
З огляду на те, що під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Оскільки підстави для скасування наказу про відсторонення від роботи не знайшли свого підтвердження, тому відсутні і правові підстави для задоволення вимог позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що її відсторонили від роботи лише тому, що вона працювала в закладі дошкільної освіти, всі працівники якого підлягали обов`язковому щепленню проти COVID-19, проте суд першої інстанції не встановив жодних фактів, які б підтверджували наявність підстав для відсторонення саме позивача. Таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самої позивача.
Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що у матеріалах справи відсутнє подання службових осіб Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.
Всупереч вимогам статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження відмови від обов`язкового профілактичного щеплення ОСОБА_1 .
Суди першої та апеляційної інстанцій взяли до уваги лист ЗДО «Світлинка» від 05 листопада 2021 року № 51 «Повідомлення про надання пояснень про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення» та акт від 05 листопада 2021 року № 2 про відмову від надання пояснень щодо щеплення від коронавірусної хвороби, які мають ознаки фіктивності та були складені після видачі наказу про відсторонення.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судами висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21.
У червні 2023 року від ЗДО «Світлинка» надійшов відзив без доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, що є порушенням вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України.
Оскільки ЗДО «Світлинка» не додало доказів, які б підтверджували надсилання копії відзиву позивачу, то без належних доказів направлення позивачу відзиву на касаційну скаргу він не може бути прийнятий судом касаційної інстанції до розгляду та підлягає поверненню позивачу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі, передбаченій пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 працює кухарем у ЗДО «Світлинка», що підтверджується копією наказу про прийняття ОСОБА_1 від 21 грудня 2019 року № 02-К, копією трудової книжки.
04 листопада 2021 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення директора ЗДО «Світлинка» за № 48 про необхідність обов`язкового щеплення проти COVID-19. У повідомленні зазначено, що оскільки з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щеплення проти COVID-19 є обов`язковим для працівників їх закладу, позивачу необхідно надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання для такого щеплення. Одночасно позивача попереджено, що у випадку ненадання до 05 листопада 2021 року одного із наведених документів з 08 листопада 2021 року, її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.
Згідно з повідомленням про надання пояснень про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення від 05 листопада 2021 року № 53 відповідач повторно повідомив ОСОБА_1 , що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щеплення проти
COVID-19 є обов`язковим для працівників ДНЗ та запропонував надати підтверджуючі документи щодо профілактичного щеплення проти COVID-19 або ж пояснення чи відмову від щеплення до 08 листопада 2021 року.
ОСОБА_1 відмовилася отримати зазначене повідомлення та надати письмові пояснення про відмову від обов`язкового щеплення, про що складено акт від 05 листопада 2021 року № 5.
Позивача було проінформовано про те, що період відсторонення від роботи не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, а також до стажу, що дає право на щорічну відпустку.
Директор ЗДО «Світлинка» 05 листопада 2021 року видала наказ № 50-к/тр «Про відсторонення від роботи невакцинованих працівників», яким ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.
Наказ виданий на підставі статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Наказу № 2153, пункту 41-6 Постанови № 1236, повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 04 листопада 2021 року, у тому числі за № 48.
Із зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомилась у день його видання 05 листопада 2021 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
У пунктах а, б статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.
Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення; якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Відповідно до пункту 41-6 Постанови № 1236, у редакції з урахуванням змін, що набрали чинності 26 жовтня 2021 року, керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій слід забезпечити:
1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим Наказом № 2153;
2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон України «Про державну службу»), крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.
Зі змісту підпункту 1 пункту 41-6 Постанови № 1236 вбачається, що керівник державного органу (державної служби), керівник підприємства, установи та організації також має прийняти рішення про повідомлення працівників про проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Таке повідомлення має містити усю необхідну інформацію, необхідну для проведення обов`язкових щеплень (наприклад, посилання на нормативно-правові акти, на підставі яких проводиться обов`язкове щеплення працівників; прохання надати у визначений строк документи, які підтверджуватимуть проходження повного курсу вакцинації проти COVID-19 або першого етапу вакцинації (одна доза), або надати медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; дата, час та місце проведення обов`язкового профілактичного щеплення, якщо роботодавець вирішив організувати проведення такого щеплення; наслідки відмови або ухилення від обов`язкового профілактичного щеплення тощо).
Повідомлення про обов`язкове щеплення проти COVID-19 може бути доведено до відома усіх працівників, наприклад, у письмовому вигляді з проставленням підпису працівника про ознайомлення з таким повідомленням тощо.
Отже, для отримання профілактичного щеплення, у тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо. Роботодавець має довести до відома працівника наслідки для виконання трудових обов`язків відмови чи ухилення працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, а лікар - надати об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього для здоров`я та можливі поствакцинальні ускладнення. Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від останнього мають бути належно підтвердженими.
У справі, яка переглядається, встановлено, що позивачу 04 листопада 2021 року було вручено письмове повідомлення директора ЗДО «Світлинка» № 48 про необхідність обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19. У повідомленні зазначено, що позивач має надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання для такого щеплення.