У х в а л а
08 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 686/13188/21
Провадження № 14-142зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Мартєва С. Ю.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про здійснення контролю за виконанням судового рішення у справі № 686/13188/21 за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Офісу Генерального прокурора, за участю третіх осіб: Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про відшкодування шкоди,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави України в особі Офісу Генерального прокурора, за участю третіх осіб: Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУНП в Хмельницькій області), про відшкодування шкоди.
Позов мотивував тим, що у зв`язку із закриттям кримінального провадження постановою від 29 квітня 2017 року № 120162400100005271 та його надмірною тривалістю старший слідчий слідчого відділу Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області (далі - СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області) ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 душевних страждань, які полягали в тому, що він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а необхідність поновлення своїх прав змусила його вживати додаткових заходів для їх захисту в суді.
Унаслідок винесення незаконної постанови порушено право на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівників органів державної влади, конституційне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади України в частині правомірності та добросовісності, конституційне право на свободу пересування територією України, право знати про закінчення досудового розслідування, право на честь і гідність та інші немайнові права.
ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь 1 000 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також 60 032,60 грн - майнової шкоди.
Рішенням від 24 вересня 2021 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з держави України на користь ОСОБА_1 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди і 10,00 грн майнової шкоди.
У решті позову відмовив.
Рішення мотивував тим, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Місцевий суд вважав за необхідне стягнути 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою стосовно позивача, а також 10,00 грн на відшкодування майнової шкоди, які ОСОБА_1 витратив для відновлення свого порушеного права на проїзд до та із суду для подачі в канцелярію суду позовної заяви у цій справі.
У решті позову відмовив за недоведеністю.
Постановою від 20 січня 2022 року Хмельницький апеляційний суд апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнив.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення про відмову в позові.
Постанову мотивував тим, що ОСОБА_1 помилково зазначив відповідачем державу Україну в особі Офісу Генерального прокурора, а не ГУНП в Хмельницькій області, оскільки позивач зазначав про завдання йому шкоди у зв`язку з винесенням старшим слідчим СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2, який перебуває в підпорядкуванні цього органу, постанови про закриття кримінального провадження.
На рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 08 лютого 2022 року подав касаційну скаргу.
Постановою від 23 листопада 2022 року Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2022 року скасував.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року залишив у силі.
Постанову мотивував тим, що за відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України. Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.
Виходив з того, що саме на державу покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність дій, які мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, тому належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.
Зауважив, що залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган (див. пункти 43 і 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц, провадження № 14-515цс19).
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 надіслав до Великої Палати Верховного Суду заяву про здійснення контролю за виконанням судового рішення у справі № 686/13188/21 за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Офісу Генерального прокурора, за участю третіх осіб: Державної казначейської служби України, ГУНП в Хмельницькій області, про відшкодування шкоди.
Заяву мотивував тим, що контроль за виконанням рішення суду є імперативним приписом Конституції України для суду, яка зобов`язує суд його здійснювати.
Велика Палата Верхового Суду вважає, що у прийнятті заяви необхідно відмовити та повернути її заявнику.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).