П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
м. Київ
справа №444/3383/19
провадження №51-1515км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 10 серпня 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 січня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львова, який зареєстрований в АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 ,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовківського районного суду Львівської області від 10 серпня 2020 рокуОСОБА_7 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 1 ст. 135 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 31 січня 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Суди попередніх інстанцій визнали винуватим ОСОБА_7 у тому, що він 03 жовтня 2019 року приблизно о 08:20, перебуваючи під впливом лікарських препаратів та керуючи автомобілем марки «Опель Вектра» з реєстраційним номером НОМЕР_1 по автодорозі «Львів-Рава-Руська» в районі 7км+900м, що у Жовківському районі, грубо порушив вимоги п. п. 1.2, 1.5, 1.10, 2. 3, 2.9, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, здійснив зіткнення з автопоїздом в складі тягача «Рено Магнум» з д.н.з. НОМЕР_2 та напівпричепом марки «Трайлор» з д.н.з. НОМЕР_3 , наїхав на пішохода ОСОБА_8 , чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. В подальшому ОСОБА_7 не залишився на місці ДТП, не вжив заходів для надання медичної допомоги та залишив ОСОБА_8 без допомоги.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник стверджує про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок суворості та просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування касаційних вимог захисник вказує, що перебування засудженого на момент ДТП під дією лікарських препаратів не доведено. Зазначає, що під час призначення покарання судами не враховано обставин вчинення кримінальних правопорушень, щире каяття ОСОБА_7 , активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, часткове відшкодування шкоди, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні малолітніх дітей та заняття волонтерською діяльністю. Вважає неправильним призначення засудженому додаткового покарання, оскільки на момент вчинення ДТП останній не отримував посвідчення водія.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечив касаційну скаргу та просив відмовити у її задоволенні.
Захисник надіслав до касаційного суду заяву, в якій просив проводити касаційний розгляд за його відсутності, а касаційну скаргу - задовольнити.
У письмових поясненнях потерпілий просив проводити касаційний розгляд кримінального провадження за його відсутності, залишити без зміни оскаржувані судові рішення щодо ОСОБА_7 , а у задоволенні касаційної скарги останнього - відмовити.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки судів попередніх інстанцій щодо правильності кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК та його винуватості у вчиненні цих кримінальних правопорушень у касаційній скарзі не оскаржуються.
Доводи касаційної скарги захисника зводяться до незгоди із призначеним ОСОБА_7 остаточним покаранням через його суворість.
Колегія суддів не погоджується з наведеними аргументами з огляду на таке.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.