1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 146/346/22

провадження № 61-9548св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого- Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачза первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідачза первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

третя особа- Служба у справах дітей Вапнярської селищної ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зубаня Олександра Олександровича на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2023 року, ухвалене у складі судді Скаковської І. В., та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 травня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Голоти Л. О., Рибчинського В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2018 року.

Під час шлюбу у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після розлучення діти залишилися проживати з нею.

Судовим наказом Томашпільського районного суду Вінницької області від 18 травня 2018 року з батька дітей стягнуті аліменти у розмірі 1/2 частки від усіх доходів платника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з 10 травня 2018 року до досягнення дітьми повноліття. Дочка ОСОБА_3 уже досягла повноліття.

Відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання дітей, має борг у розмірі 34 278,92 грн.

Крім цього, судовими рішеннями з ОСОБА_2 стягнута пеня через несвоєчасну сплату аліментів, додаткові витрати на дитину у розмірі 14 638,90 грн.

Вказувала на те, що у січні 2022 року вона виїхала на роботу у Польщу, а діти залишилися проживати з її батьками. Відповідач у цей період забрав найменшу дитину - сина ОСОБА_5 для проживання із ним у с. Кислицьке Тульчинського району Вінницької області і відмовляється повертати їй дитину. Повнолітня дочка ОСОБА_3 проживає в Україні і навчається у м. Вінниці, а неповнолітня дочка ОСОБА_4 мешкає із нею у Польщі. Відповідач ОСОБА_2 забороняє сину спілкуватися із нею (матір`ю), сестрами та її батьками, переслідуючи власну меркантильну мету, щоб не сплачувати аліменти і заборгованість по ним, перешкоджає їй брати участь у вихованні дитини, без погодження із нею перевів сина в іншу школу за місцем свого проживання у с. Кислицькому Тульчинського району Вінницької області. Хлопчик став гірше навчатися, не виконує домашні завдання. Класний керівник зауважує, що батько не цікавиться навчанням дитини. Служба у справах дітей зробила висновок про доцільність визначення місця проживання сина із матір`ю.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю.

У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що 09 березня 2002 року між ним та ОСОБА_1 зареєстрований шлюб, який розірваний рішенням суду 12 жовтня 2018 року. З січня 2019 року він проживає у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_10 у с. Кислицькому Тульчинського району Вінницької області у придбаному ними будинку, а 26 квітня 2022 року між ним та ОСОБА_10 зареєстрований шлюб.

Вказував на те, що 09 січня 2022 року йому подзвонив його син ОСОБА_5 та попросив забрати його до себе, оскільки мати поїхала до Польщі. За проханням сина він його забрав та ОСОБА_5 проживає з ним, подружився із сином його нинішньої дружини, переведений на навчання у місцеву школу.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Томашпільської селищної ради Вінницької області від 23 березня 2022 року за результатами розгляду його заяви у зв`язку із відсутністю матері ОСОБА_1 на період її відсутності місце проживання дитини ОСОБА_5 рекомендоване біля батька.

Зазначав, що висновок Служби у правах дітей від 06 квітня 2022 року про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_5 з матір`ю прийнято лише на підставі усних заяв матері дитини, без перевірки наявності у неї місця проживання у Польщі і доходів.

Вказував, що він займається виготовленням меблів, має достатній дохід та намір відновити офіційну діяльність фізичної особи - підприємця.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_2 просив визначити місце проживання сина із ним.

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 24 травня 2022 року позови об`єднані в одне провадження.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визначено місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_2 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , її представника адвоката Зубаня О. О. залишено без задоволення, рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2023 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи інтереси дитини, які переважають над інтересами батьків, думку тринадцятирічного Німого Івана, який хоче проживати з батьком, дійшов висновку про визначення місця проживання дитини з батьком.

При цьому апеляційний суд зазначив, що рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради від 04 квітня 2022 року № 9 про доцільність визначити місце проживання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біля матері, обґрунтований лише наявністю у батька дитини заборгованості зі сплати аліментів та можливістю вивезення дитини за кордон України на період воєнного стану на її території, що саме по собі, без наведення об`єктивних конкретних обставин як це може вплинути на визначення місця проживання дитини, не може свідчити про те, що визначення місця проживання сина з батьком суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України ).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У червні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зубань О. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, відмовивши у призначенні судово-психологічної експертизи, допустили порушення норм процесуального права, а суд апеляційної інстанції постановив 02 травня 2023 року ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової психологічної експертизи без участі та присутності сторін.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що без проведення експертизи неможливо з`ясувати, чи дійсно висловлене дитиною бажання проживати з батьком відповідало волі дитини і було висловлене без психологічного тиску та погроз зі сторони батька, враховуючи те, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до відповідальності за насильство в сім`ї, під час спільного проживання з ОСОБА_1 та дітьми ОСОБА_2 був тираном, проявляв агресію, психологічне та фізичне насильство, діти його боялися.

Визначаючи місце проживання дитини з батьком, суди врахували лише думку дитини і не перевірили, чи таке бажання дитини було вільним, чи висловленим під тиском зі сторони батька.

При цьому суди не врахували негативного ставлення ОСОБА_2 до виконання своїх батьківських обов`язків, яке полягало в ухиленні від участі у вихованні та утриманні дітей.

ОСОБА_2 не виконує судові рішення про стягнення аліментів на дітей, пені та додаткових витрат на дитину.

Крім того, ОСОБА_2 вчиняє дії, які суперечать інтересам дитини, перевів дитину з Вапнярської школи в звичайну сільську школу, не водить дитину на спортивні та танцювальні гуртки і секції, на які дитину раніше водила мати.

При цьому ОСОБА_2 , надаючи пояснення у судах попередніх інстанцій, підтвердив, що він не займався лікуванням дитини весь цей період, поки дитина проживає з ним, пояснивши це тим, що дитина не має скарг, однак у дитини є вроджена вада кишківника, яка потребує постійних обстежень та лікування.

З січня 2022 року ОСОБА_1 не має можливості бачитися з дитиною, оскільки ОСОБА_2 чинить їй перешкоди, побачення відбуваються лише після того, як ОСОБА_1 викликає працівників поліції та службу у справах дітей, ОСОБА_2 забороняє сину ОСОБА_5 спілкуватися з матір`ю, з батьками ОСОБА_1 (бабою та дідом), а також зі своїми старшими сестрами ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ).

Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 має дохід, при цьому в матеріалах справи наявні докази великої заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відхиляючи висновок органу опіки і піклування Вапнярської селищної ради, не мотивували, в чому полягає неповнота висновку.

Також суди не врахували, що у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану в інтересах дитини проживати у безпечному місці, а у ОСОБА_1 у Республіці Польща є робота та місце для проживання.

Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд необґрунтовано відхилив клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.

Також представник ОСОБА_1 - адвокат Зубань О. О. подав до Верховного Суду клопотання про призначення судової експертизи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Склярський П. М. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

09 березня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований шлюб, який розірваний рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2018 року у справі № 146/241/18.

Під час шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі судового наказу Томашпільського районного суду Вінницької області від 18 травня 2018 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 10 травня 2018 року.

При примусовому виконанні вказаного судового наказу від 18 травня 2018 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державним виконавцем 20 грудня 2021 року винесені постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 лютого 2021 року у справі № 146/991/20 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнута пеня за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 17 385,92 грн.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 січня 2022 року у справі № 146/1287/21 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті додаткові витрати на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 14 638,90 грн, понесені у зв`язку з їх лікуванням та навчанням.

Згідно із розрахунком заборгованості з виплати аліментів ОСОБА_2 від 05 квітня 2022 року, складеним державним виконавцем Томашпільського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області, сукупний розмір заборгованості з виплати аліментів станом на 05 квітня 2022 року становить 34 278,92 грн.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 146/1392/17 кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за частиною другою статті 125 КК України закрите у зв`язку із відмовою потерпілої ОСОБА_1 від обвинувачення.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 146/1521/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 від 06 квітня 2022 року № 9 вона працювала у Виробничому підрозділі Вапнярська дистанція колії Південно-Західної залізниці на посаді чергової по переїзду та за річний період з лютого 2021 року по лютий 2022 року загальна сума її доходу склала 117 209,16 грн.

Відповідно до характеристики на чергову по переїзду ОСОБА_1 , виданою Виробничим підрозділом служби колії «Вапнярська дистанція колії» 11 жовтня 2021 року № 108, остання порушень трудової дисципліни, вимог нормативних документів з охорони праці та техніки безпеки не допускала. Самостійно виховує та забезпечує трьох дітей, користується заслуженою повагою у колективі.

Згідно з довідкою-характеристикою від 11 жовтня 2021 року № 147, виданою Виконавчим комітетом Вапнярської селищної ради на ОСОБА_1 , виконавчий комітет не володіє компрометуючими матеріалами.

Відповідно до характеристики від 12 квітня 2022 року на дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , він з 18 січня 2022 року навчається у 6 класі Кислицької ЗОШ І-ІІ ступенів, зарекомендував себе як дисциплінований, працелюбний, мовчазний учень.

Із виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28 січня 2019 року № 657 ОСОБА_5 має вроджене захворювання.

Комісією з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Томашпільської селищної ради 23 березня 2022 року прийняте рішення № 8, яким рекомендовано на період відсутності матері місце проживання дитини біля батька.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Вапнярської селищної ради від 06 квітня 2022 року № 9 про розгляд заяви ОСОБА_2 про визначення місця проживання його дітей, вирішено вважати за доцільне визначити місце проживання дітей, а саме малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля матері.

Комісією у складі працівників Служби у справах дітей Вапнярської селищної ради 11 січня 2022 року за участі ОСОБА_2 проведено відвідування місця проживання дітей Німих в АДРЕСА_1 , про що складений акт, яким зафіксовано, що під час відвідування ОСОБА_4 була вдома сама, мати поїхала до Польщі на роботу. Вирішувалося питання, де будуть проживати діти. Дочка ОСОБА_4 висловила бажання проживати з бабусею та дідусем у с. Колоденці, а син ОСОБА_5 - з батьком у с. Кислицьке.

Відповідно до характеристики, виданої Кислицьким старостинським округом Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 18 січня 2022 року № 13, ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_2 із співмешканкою ОСОБА_10 , характеризується позитивно.

Згідно із довідкою Кислицького старостинського округу Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 13 квітня 2022 ро-ку № 58 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, з 02 січня 2022 року проживає разом з батьком за однією адресою: по АДРЕСА_2 .

Актом від 17 лютого 2022 року обстеження умов проживання дитини по АДРЕСА_2 установлено, що житловий будинок знаходиться у доброму стані, умови проживання добрі. Для дитини ОСОБА_5 у сім`ї батька створені такі умови: є окреме спальне ліжко у дитячій кімнаті, стіл для підготовки уроків, комп`ютер, шафа для зберігання особистих дитячих речей. Дитина перебуває на утриманні батька ОСОБА_2 , з січня 2022 року відвідує Кислицьку ЗОШ І-ІІ ступенів.

У характеристиці, виданій Кислицьким старостинським округом Томашпільської селищної ради від 18 січня 2022 року, вказано, що ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_2 із співмешканкою ОСОБА_10 , характеризується позитивно.

Згідно з довідкою, виданою Кислицьким старостинським округом, від 13 квітня 2022 року № 58 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, з 02 січня 2022 року проживає разом з батьком за однією адресою по АДРЕСА_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту