ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07листопада 2023 року
м. Київ
справа № 711/5211/20
провадження № 61-6342св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Адвокатське бюро «Бодашко та партнери»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Адвокатського бюро «Бодашко та партнери» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2021 року у складі судді Скляренко В. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року у складі колегії суддів Бородійчука В. Г.,Сіренка Ю. В., Гончар Н. І.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року Адвокатське бюро «Бодашко та партнери» (далі - АБ «Бодашко та партнери») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору пожертви.
Позов обґрунтований тим, що 25 квітня 2018 року між АБ «Бодашко та партнери» як пожертвувачем та відповідачкою як обдаровуваною укладено договір пожертви нежитлового приміщення та зареєстровано в реєстрі за № 1205.
Відповідно до умов договору пожертвувач передає, а обдаровуваний приймає в пожертву нежитлове приміщення 5-го поверху № 53 загальною площею 20,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та становить 3/1000 частини нежитлових приміщень будинку побуту « Славутич ».
Метою договору було надання освіти дітям обдаровуваного (пункт 1.2. договору), згідно з підпунктом 3.2.1 відповідачка зобов`язана була використовувати пожертву за призначенням. Тобто, виключно з метою надання освіти дітям обдаровуваного.
Відповідно до частини першої статті 730 ЦК України пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву. З метою врегулювання існуючої суперечності, позивач звернувся до відповідачки з листом від 19 травня 2020 року, в якому просив письмово повідомити його, яким чином, починаючи з моменту укладення договору, відповідачкою використовується спірне приміщення відповідно до пункту 1.2 договору. Вказаний лист відповідачка отримала 20 травня 2020 року, однак відповіді на нього не надала.
Листом від 03 липня 2020 року позивач звернувся до відповідачки з вимогою про розірвання договору пожертви протягом 5-ти календарних днів, починаючи з дня отримання цієї вимоги, та повідомляв, що в іншому випадку, з метою захисту своїх прав та інтересів, буде вимушений звернутися з відповідним позовом до суду. Вимогу відповідачка отримала 07 липня 2020 року, проте вона була залишена без відповідного реагування.
Протягом всього терміну дії договору відповідачка не здійснювала будь-яких витрат з утримання приміщення, а оплату комунальних послуг здійснював сам позивач.
Просило розірвати договір пожертви нежитлового приміщення від 25 квітня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за номером 1205.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року, у позові відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що під час судового розгляду справи ні позивач, ні його представник не надали суду будь-якого належного та допустимого доказу про наявність підстав для розірвання договору пожертви від 25 квітня 2018 року, оскільки єдиною підставою розірвання такого договору є лише використання пожертви не за призначенням.
У договорі пожертви не було визначено, яка саме освіта має надаватися, протягом якого часу та в який спосіб нерухоме майно у вигляді нежитлового приміщення має бути використане для досягнення цієї мети.
На час розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є неповнолітніми та отримують безкоштовну освіту, але в подальшому можуть виникнути обставини, які дійсно потребуватимуть матеріальних затрат на їхню освіту, зокрема це можуть бути платні послуги репетитора, вступ на навчання до вузів на платній основі, придбання допоміжної літератури та підручників, комп`ютерної техніки для навчання. Тому ОСОБА_1 як обдарована не обмежена в часі та способі виконання договору пожертви, а розірвання такого договору лише унеможливить подальше забезпечення неповнолітніх дітей платними освітніми послугами за рахунок предмета пожертви.
Крім того, нежитлове приміщення (пожертва) ще 01 лютого 2018 року позивач в особі керівника ОСОБА_5 передав у безоплатне користування (оренду) Товариству з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Сміла-2017» строком на 35 місяців, тобто до 01 січня 2021 року, що підтверджується відповідним договором оренди від 01 лютого 2018 року та актом приймання-передання від 01 лютого 2021 року.
Доводи позивача, що відповідачка не здійснювала будь-яких витрат з утримання вказаного нежитлового приміщення, яке є пожертвою, а таку оплату здійснював сам позивач, не є підставою для розірвання договору пожертви.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2022 року АБ «Бодашко та партнери» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року, просило їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року поновлено АБ «Бодашко та партнери» процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування статей 729, 730 ЦК України.
Відповідачка не використовує предмет пожертви за цільовим призначенням, передала його в оренду ТОВ «Сміла-17», не повідомила про спосіб використання спірного приміщення, тому договір пожертви підлягає розірванню.
Відповідачка, з`ясувавши, що предмет пожертви неможливо використовувати за цільовим призначенням, не звернулася з проханням про зміну цільового призначення пожертви, що також є підставою для розірвання договору.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідачка зазначає, що заявник посилається на ті ж доводи, що були предметом перегляду судами.
Метою договору пожертви є надання освіти дітям обдаровуваного, які є спільними дітьми відповідачки засновника АБ «Бодашко та партнери».
Позивач не навів підстав для розірвання договору. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 у такий спосіб намагається створити перешкоди відповідачці у матеріальному забезпеченні дітей.
До розірвання шлюбу доходи від спірного нежитлового приміщення використовувалися обома сторонами, зокрема й на освіту дітей. АБ «Бодашко та партнери» виступало споживачем послуг на утримання приміщення.
ОСОБА_5 продовжує користуватися приміщенням для адвокатської діяльності. Його поведінка є недобросовісною.
Предмет пожертви був переданий у користування ТОВ «Сміла-17» не відповідачкою, а АБ «Бодашко та партнери».
Її діти навчаються у школі та здобувають повну загальну середню освіту, вона виконує свій обов`язок щодо надання дітям освіти. Для здобуття дітьми вищої освіти може виникнути необхідність в отриманні коштів від реалізації предмета пожертви. У договорі не вказано, яка освіта має бути надана дітям, та протягом якого часу і в який спосіб нерухоме майно має бути використане для досягнення цієї мети.
Позивач подав касаційну скаргу повторно із зловживанням права на касаційне оскарження рішення, оскільки в такому випадку порушено строк на касаційне оскарження.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 квітня 2018 року між АБ «Бодашко та партнери» як пожертвувачем та ОСОБА_1 як обдаровуваною укладено договір пожертви нежитлового приміщення, зареєстрований в реєстрі за № 1205, а саме: нежитлового приміщення 5-го поверху № 53 загальною площею 20,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та становить 3/1000 частини нежитлових приміщень будинку побуту « Славутич ».
Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що метою цього договору є надання освіти дітям обдаровуваного - ОСОБА_6 .
Відповідно до підпункту 3.2.1 договору відповідачка зобов`язалась використовувати пожертву за призначенням, тобто, виключно з метою надання освіти її дітям.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини (частина друга статті 11 ЦК України).
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому правочин може бути одностороннім або багатостороннім. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Визначальною ознакою будь-якого правочину є свобода та спрямованість волевиявлення.
Свобода волевиявлення - це не лише засіб реалізації волі людини у правочині. За допомогою правочинів, зокрема односторонніх, особа не просто реалізує права, надані нормами позитивного права, а й створює нові права та нові правовідносини. Особа вчиняє односторонні правочини, керуючись своєю власною волею.