ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 944/4291/19-ц
провадження № 61-10312св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ;
представник позивача- ОСОБА_2 ;
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
позивачі за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
третя особа- Яворівська районна державна адміністрація Львівської області як орган опіки і піклування;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 29 травня 2023 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Бойко С. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - Яворівська районна державна адміністрація Львівської області як орган опіки і піклування, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позовна заява мотивована тим, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Разом з ним за вказаною адресою зареєстровані: його рідний брат -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , братова колишня дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їхні неповнолітні діти:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вони
не проживають у квартирі більше п`яти років, переїхали до іншого постійного місця проживання.
Враховуючи те, що відповідачі у добровільному порядку не знімаються
з реєстрації із спірної квартири, участі у витратах на утримання не приймають, їх реєстрація створює йому перешкоди як власнику квартири у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, а також зобов`язує нести витрати за осіб, які фактично не проживають.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 такими, що втратили право на користування квартирою, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах:
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Яворівська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, про вселення.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 01 березня 2003 року вона та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, який у подальшому було розірвано. Після одруження у встановленому законом порядку зі згоди всіх співвласників, а саме: ОСОБА_8 , який був їй свекром, ОСОБА_1 (рідний брат чоловіка) та ОСОБА_7 , вселилася у спірну квартиру та була там зареєстрована.
На час її вселення та подальшого проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживав і не проживає по даний час. За час перебування у шлюбі з
ОСОБА_7 у них народилися троє дітей. У неї та її неповнолітніх дітей
не втрачений інтерес до цієї квартири як до свого місця проживання, так як іншого житла немає, тому вона разом з дітьми вимушена орендувати житло за іншою адресою.
ОСОБА_3 зазначала, що не проживає у спірній квартирі через протиправну поведінку її колишнього чоловіка та фактичне зайняття ОСОБА_1 квартири, який не дає їй можливості вселитися з дітьми, іншим житлом ні вона, ні її діти
не забезпечені, тому вимушена звернутися до суду із зустрічною позовною заявою.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просила суд вселити її,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкоди
у користуванні вказаним житлом.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 15 травня 2020 року прийнято до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа - Яворівська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, про вселення. Закрито підготовче судове засідання. Призначено справу до розгляду.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 03 вересня
2021 року у складі судді Кондратьєвої Н. А. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_7 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано ОСОБА_7 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано ОСОБА_5 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано ОСОБА_6 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що неповнолітня дитина - ОСОБА_4 , малолітні: ОСОБА_5 та
ОСОБА_6 втратили право на користування спірною квартирою з моменту відчуження їх батьком - ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 . Між сторонами у справі договори найму на проживання у спірному житловому приміщенні не укладались. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , залишаючись зареєстрованими у квартирі за адресою:
АДРЕСА_1 , проте є сторонніми для позивача особами, які перешкоджають належним чином користуватися і володіти вказаним житлом, чим порушують його права, як власника.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив
із того, що з 2016 року по лютий 2020 року ОСОБА_3 не зверталася із заявами про здійснення їй перешкод у користуванні спірною квартирою, а також до нового власника з проханням про надання їй можливості користуватися квартирою. Отже позивачем за зустрічним позовом не надано суду належних доказів, які б підтверджували чинення їй та її дітям перешкод у проживанні чи її недопущення до спірного житла.
Короткий зміст постанов суду апеляційної та касаційної інстанцій.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року закрито провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_7 щодо визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку зі смертю особи, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництво.
Постановою Львівського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана у своїх інтересах та інтересах: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 залишено без задоволення. Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року касаційну скаргу
ОСОБА_3 , яка діє у свої інтересах та в інтересах ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-8895св22).
Останньою постановою Львівського апеляційного суду від 29 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах:
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , задоволено. Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2021 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 , поданий у своїх інтересах та в інтересах: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про вселення задоволено.
Вселено ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у квартиру
АДРЕСА_1 .
У задоволенні інших зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 , поданого у своїх інтересах та в інтересах: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, що причини непроживання ОСОБА_3 за місцем реєстрації поважні, оскільки між нею та її колишнім чоловіком - ОСОБА_7 виникли конфліктні відносини, наслідками яких було спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, що унеможливлювало їхнє спільне проживання в одній квартирі та свідчить про вимушений її характер непроживання.
З огляду на те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають разом з матір`ю - ОСОБА_3 , а відповідно до вимог частин третьої-четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання малолітньої особи є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, а тому вони також
з поважних причин не проживають у спірній квартирі, на користування якою у них
є право.
Оскільки ОСОБА_3 не зазначено, в який спосіб ОСОБА_1 чинить їй перешкоди у користуванні спірною квартирою, суд дійшов висновку про те, що така вимога не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_3 та її діти, отримавши право користування та зареєструвавши своє місце проживання у спірній квартирі, з поважних причин
не проживали за місцем своєї реєстрації, відтак, не втратили право користування цим житлом. Сама по собі зміна власника та факт припинення сімейних відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_7 , який був співвласником квартири,
не позбавляють їх цього права, зважаючи на те, що у них на праві власності чи постійного користування іншого житла немає, у той час, як позивач, будучи співвласником спірної квартири у ній не проживав, має інше житло, що свідчить про відсутність потреби у визнанні відповідачів такими, що втратили право на користування житлом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - Яворівська районна державна адміністрація Львівської області як орган опіки і піклування, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням; зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа - Яворівська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, про вселення призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано те, що 24 березня 2016 року ОСОБА_3 з дітьми: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , добровільно покинула спірну квартиру та переїхала проживати до іншої квартири разом зі своїм співмешканцем, забравши всі свої речі. Рішенням Яворівського районного суду Львівської області 21 серпня 2020 року з актового запису про народження ОСОБА_6 виключено відомості про батька ОСОБА_7 (справа
№ 944/5385/19).
ОСОБА_3 проживала разом з дітьми у квартирі, жодних перешкод
у її користуванні ніхто не чинив. Після виселення та впродовж більш як п`ять років не намагалася повторно вселитися у спірну квартиру, не цікавилася і не зверталася із заявами щодо чинення їй перешкод у користуванні. На даний час ОСОБА_1 проживає разом із своєю дружиною ОСОБА_9 , з якою уклав шлюб 09 вересня 2017 року та дитиною ОСОБА_10 , які є зареєстровані у цій квартирі з 02 березня 2020 року.
Вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі
№ 447/455/17 (провадження № 14-64цс20), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.
Зазначено, що покинула спірну квартиру через протиправну поведінку її колишнього чоловіка, а коли він переїхав проживати до своїх батьків, то перешкодою для вселення був факт проживання двоюрідного брата позивача. Вважає, що не втратила право проживання разом з дітьми у спірній квартирі, а ОСОБА_1 на праві приватної власності належить інша квартира, також більше десяти років він фактично проживає та працює у Чеській Республіці.