1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 2-3336/11

провадження № 61-1271св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь. О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп»;

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шепілова Олександра Вікторовича на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2011 року у складі судді Телепенько А. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 рокуу складі колегії суддів: Нежури В. А., Вербової І. М., Невідомої Т. О.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2011 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 06 березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ «КБ «Надра»), яке змінило назву на ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_1 як позичальником, ОСОБА_2 як поручителем було укладено кредитний договір «Автопакет» № 129/П/06/2007-840 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 29 683 доларів США зі сплатою 15,1 процентів річних з кінцевим терміном повернення до 05 березня 2014 року.Згідно з пунктом 3.2 цього договору поручитель зобов`язався відповідати солідарно з позичальником перед банком за належне виконання в повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором. Позичальник не виконувала належним чином взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого станом на 19 липня 2011 року в неї утворилася заборгованість за Кредитним договором в розмірі 37 699,70 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 19 липня 2011 року еквівалентно 300 504,30 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 25 225,71 доларів США, що еквівалентно 201 074,13 грн; заборгованість за відсотками - 10 157,86 доларів США, що еквівалентно 80 968,29 грн; пеня за прострочення сплати кредиту - 2 216,13 доларів США, що еквівалентно 18 461,87 грн. У зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором 07 липня 2011 року банк направив поручителю вимогу про виконання зобов`язання, однак заборгованість за Кредитним договором не погашена. Враховуючи викладене, ПАТ «КБ «Надра» просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь вищевказану заборгованість та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2011 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 37 699,70 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19 липня 2011 року еквівалентно 300 504,30 грн, витрати на сплату судового збору - 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позов банку доведено й обґрунтовано належним чином, тому наявні правові підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за Кредитним договором, яка утворилася внаслідок невиконання ними взятих на себе зобов`язань.

У серпні 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Броварського міськрайонного суду Київської області заяву про перегляд заочного рішення цього суду від 27 грудня 2011 року.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2012 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без руху та надано строк, який не перевищує п`яти днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, а саме в заяві не зазначені: обставини, що свідчать про поважність неявки відповідачів в судове засідання, неповідомлення їх суду, і докази про це; посилання на докази, якими відповідачі обґрунтовують свої заперечення проти вимог позивача; перелік доданих до заяви матеріалів, а також не сплачено судовий збір за подання заяви до суду і не додано копії заяви за кількістю осіб, які беруть участь у справі та копії всіх доданих до неї матеріалів.

У зв`язку з неусуненням вищевказаних недоліківухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2012 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення повернуто заявникам.

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» (далі - ТОВ «Фінанс Проперті Групп») ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на правонаступника - ТОВ «Фінанс Проперті Групп» у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів Броварського міськрайонного суду Київської області, виданих на підставі рішення цього суду від 27 грудня 2011 року, видано дублікати виконавчих листів у справі № 2-3336/11, поновлено ТОВ «Фінанс Проперті Групп» строк для пред`явлення до виконання вказаних виконавчих листів.

У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шипілов О. В. подав до Броварського міськрайонного суду Київської області заяву про перегляд заочного рішення цього суду від 27 грудня 2011 року.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2022 року в задоволенні заявипредставника ОСОБА_1 - адвоката Шипілова О. В. про перегляд заочного рішення цього суду від 27 грудня 2011 року відмовлено.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Не погоджуючись із заочним рішенням місцевого суду, у серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шипілов О. В. подав апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шипілова О. В. залишено без задоволення, а заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2011 року- без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 29 683 доларів США підтверджується валютним меморіальним ордером від 06 березня 2007 року з особистим підписом відповідача про їх отримання. Тому доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази видачі банком кредитних коштів та їх отримання відповідачем не відповідають дійсності. 07 липня 2011 року банк направив поручителю вимогу з пропозицією виконати взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого відбулася зміна строку виконання основного зобов`язання, а 26 серпня 2011 року звернувся до суду з даним позовом. За період з 06 березня 2007 року по 17 грудня 2008 року ОСОБА_3 сплатила банку 4 457,29 доларів США в рахунок погашення тіла кредиту та 7 358,71 доларів США - відсотків, які були враховані банком під час звернення до суду з позовом. Оскільки у зазначений період відповідач сплачувала заборгованість за тілом кредиту та за нарахованими відсотками, то позовна давність не може бути застосована до періоду з березня 2007 року по грудень 2008 року. Пеня в розмірі 2 216,13 доларів США розрахована банком за період з 19 липня 2010 року по 21 червня 2011 року, тобто за рік, що передував зверненню до суду з позовом. Тому висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шепілов О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2011 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пунктів 1, 4 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження № 61-517св18), від 24 жовтня 2018 року у справі № 317/3698/15-ц (провадження № 61-19795св18), від 31 липня 2019 року у справі № 553/1325/14-ц (провадження № 61-10357св18), а також - не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Броварського міськрайонного суду Київської області.

06 березня 2023 року справа № 2-3336/11 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шепілова О. В. мотивована тим, що позивач не надав банківську виписку з особового рахунку позичальника та не довів факту отримання нею кредитних коштів, а наданий банком документ з назвою «меморіальний ордер» не може бути належним та допустимим доказом виплати коштів, оскільки не містить дати та підпису касира в день виплати коштів та оформлений з порушенням вимог чинного законодавства. Звернувшись до суду з позовом 31 серпня 2011 року, банк змінив строк виконання основного зобов`язання та достроково просив стягнути всю суму боргу, однак в розрахунок заборгованості помилково включив прострочені проценти, внаслідок чого безпідставно збільшив суму боргу на 513,88 доларів США. Оскільки заборгованість за тілом кредиту в розмірі 25 225,71 доларів США позивач розрахував за період з 29 квітня 2007 року по 17 грудня 2009 року, а з позовом звернувся 31 серпня 2011 року, то суди повинні були застосувати наслідки спливу трирічної позовної давності та стягнути заборгованість лише за період з 31 серпня 2008 року по 31 серпня 2011 року.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

06 березня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра», яке змінило назву на ПАТ «КБ «Надра»,правонаступником якого є ТОВ «Фінанс Проперті Групп»,та ОСОБА_1 як позичальником, ОСОБА_2 як поручителем було укладено Кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 29 683 доларів США зі сплатою 15,1 процентів річних з кінцевим терміном повернення до 05 березня 2014 року. (а.с.12-18).

Згідно з пунктом 3.2 Кредитного договору поручитель зобов`язався відповідати солідарно з позичальником перед банком за належне виконання в повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 29 683 доларів США підтверджується валютним меморіальним ордером від 06 березня 2007 року з особистим підписом відповідача про їх отримання (а.с.10-11).

За період з 06 березня 2007 року по 17 грудня 2008 року ОСОБА_1 сплатила банку 4 457,29 доларів США в рахунок погашення тіла кредиту та 7 358,71 доларів США - відсотків, які були враховані банком під час звернення до суду з позовом та зазначені в розрахунку заборгованості за Кредитним договором.

В подальшому позичальник не виконувала належним чином взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим 07 липня 2011 року банк направив поручителю вимогу про виконання зобов`язання позичальника, в якій запропонував протягом семи банківських днів з дати направлення банком цієї вимоги погасити заборгованість в повному обсязі (а.с.19).

Відповідачі не виконали своїх зобов`язань за Кредитним договором, внаслідок чого в них утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача складала 37 699,70 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19 липня 2011 року еквівалентно 300 504,30 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 25 225,71 доларів США, що еквівалентно 201 074,13 грн; заборгованість за відсотками - 10 157,86 доларів США, що еквівалентно 80 968,29 грн; пеня за прострочення сплати кредиту - 2 216,13 доларів США, що еквівалентно 18 461,87 грн (а.с.8-9).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шепілова О. В. не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).


................
Перейти до повного тексту