Постанова
Іменем України
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 761/42030/21
провадження № 61-12101св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Дундар І. О., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - державна організація (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року у складі судді: Притули Н. Г., та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Нежури В. А., Соколової В. В.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Фонд) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно депозитного договору та договору карткового рахунку, укладеними між позивачем та ПАТ «КБ «Хрещатик», позивач вніс на рахунки грошові кошти та залишок коштів на депозитному рахунку становить 250 000,00 дол. США, відсотки - 236,39 дол. США, залишок на картковому рахунку - 29 768,96 дол. США.
05 квітня 2016 року правління НБ України прийняло постанову № 234 «Про віднесення ПАТ КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».
Рішенням НБ України від 02 червня 2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ "Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».
У подальшому позивач отримав від Фонду гарантовану суму в розмірі 200 000 грн. Загальна заборгованість по договорам та нарахованим процентам на момент звернення до суду із цим позовом становить 280 005,35 дол. США.
Позивач зазначав, що норма частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає встановлення лише нижньої межі суми гарантійного відшкодування без обмежень за верхньою межею. Відшкодування лише 200 000 грн за договорами банківського вкладу, де розмір вкладу більший зазначеної суми, не припиняє порушення прав вкладників на одержання всієї суми вкладу й не звільняє Фонд від обов`язку здійснити виплату в повному розмірі.
ОСОБА_1 просив:
визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо недоплати гарантованого суми відшкодування в розмірі вкладу за договорами № 292D-646417 від 17 грудня 2015 року, № 292D-653117 від 15 січня 2016 року, № 292D-659795 від 19 лютого 2016 року, № 292D663546 від 17 березня 2016 року, № 292D-646431 від 17 грудня 2015 року, № 292D-646421 від 17 грудня 2015 року, № 292D663561 від 17 березня 2016 року, № 292D-663539 від 17 березня 2016 року, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ (ВАТ) «КБ «Хрещатик», що загалом становить 280 005,35 дол. США;
стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 недоплату гарантованої суми відшкодування в розмірі вкладу за договорами № 292D-646417 від 17 грудня 2015 року, № 292D-653117 від 15 січня 2016 року, № 292D-659795 від 19 лютого 2016 року, № 292D663546 від 17 березня 2016 року, № 292D-646431 від 17 грудня 2015 року, № 292D-646421 від 17 грудня 2015 року, № 292D663561 від 17 березня 2016 року, № 292D-663539 від 17 березня 2016 року, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ (ВАТ) «КБ «Хрещатик» в розмірі 280 005,35 дол. США.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
оскільки з 06 червня 2016 року в ПАТ «КБ «Хрещатик» розпочата процедура ліквідації, позивач мав право отримати належну йому суму банківського вкладу виключно у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висвітленою Верховним Судом України у постанові від 21 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15;
16 червня 2016 року позивач звернувся до ПАТ КБ «Хрещатик» із кредиторською вимогою по зазначеним договорам. 27 вересня 2016 року позивачу було надано довідку, що його заява від 16 червня 2016 року за № 160 була отримана та акцептована у сумі 6 821 844,88 грн;
відповідно до частини третьої статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 02 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесено запис №1000741110128000175 про проведення державної реєстрації припинення ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» як юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим. Відповідно до статті 52 Закону вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, і повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» припинено;
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року в справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) зазначено, що: «порядок оскарження дій та бездіяльності Фонду та уповноваженої особи Фонду в процесі здійснення ними повноважень органу управління банком, зокрема, щодо виявлення майна банку, включаючи права вимоги банку до його боржників, у тому числі щодо відшкодування шкоди, завданої банку, дій та бездіяльності щодо здійснення прав банку стосовно його прав вимоги, стягнення коштів з боржників банку або продажу майна банку, включаючи продаж його вимог, законом не встановлено. Оскільки неналежне здійснення Фондом та уповноваженою особою Фонду таких повноважень впливає на похідний інтерес вкладників та інших кредиторів у формуванні ліквідного майна банку, його ліквідаційної маси у грошовій формі, в тому числі у трансформації прав вимоги у грошові активи, які підлягають подальшому розподілу між кредиторами, Велика Палата Верховного Суду констатує наявність прогалини в законодавстві і вважає, що вона підлягає заповненню за аналогією закону (частина перша статті 8 ЦК України), а саме за аналогією частини шостої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства: дії (бездіяльність) Фонду, зокрема в особі уповноваженої особи Фонду, щодо формування ліквідаційної маси банку, у тому числі щодо трансформації майна банку у грошову форму, можуть бути оскаржені до господарського суду кредиторами банку». Позивач звертаючись до суду посилався на частину першу статті 26, пункт 3 частину другу статті 46 та пункт 4 частини першої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та зазначав, що під час проведення процедури ліквідації банку Фонд зобов`язаний здійснити виплати за грошовими зобов`язаннями банку в повному розмірі залишку коштів на відповідних рахунках вкладників/кредиторів банків без установлення будь-яких лімітів. Однак діюче законодавство не передбачає обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати вкладнику суму вкладу та процентів за користування коштами в повному обсязі;
за вказаних обставин позивачем не доведено порушення його права з боку відповідача, чинне законодавство не встановлює обов`язку Фонду відшкодувати вкладнику суму вкладу в повному обсязі, а тому позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги до банку, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними. Відповідно до частин другої та третьої статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду. Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів. Ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим - з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Фонд надсилає Національному банку України звіт про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс. Відповідно до статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 02 жовтня 2020 року внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ КБ «Хрещатик» як юридичної особи, отже ліквідація банку уважається завершеною, а сам банк ліквідованим;
повноваження Фонду як ліквідатора ПАТ КБ «Хрещатик» також є припиненими. ПАТ КБ «Хрещатик» було ліквідовано, при цьому Фонд не є його правонаступником, а лише здійснював владні повноваження щодо введення тимчасової адміністрації (ліквідації) банку та виплати відшкодування за вкладами в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
доводи позивача, що Фонд зобов`язаний здійснити виплати за грошовими зобов`язаннями банку в повному розмірі залишку коштів на відповідних рахунках вкладників/кредиторів банку без установлення будь-яких лімітів є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Аргументи учасників справи
11 серпня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, в якій просив:
скасувати оскаржені рішення;
ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
згідно з частиною першою статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради й правління (ради директорів), органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту)). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку й органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації та до її припинення. Таким чином, з моменту введення тимчасової адміністрації Фонд бере на себе всі функції як із управління, так і з контролю за діяльністю банку. З аналізу повноважень органів управління й контролю банку можливо зробити висновок, що саме ці органи відповідальні за діяльність банку, у тому числі й за виконання банком своїх зобов`язань перед вкладниками та кредиторами. Попри те, що договірні відносини виникли безпосередньо між позичальником і банком, після введення в банк тимчасової адміністрації, до якої переходять повноваження банку, саме остання стає відповідальною за діяльність банку й виконання ним своїх зобов`язань;
управління банком під час тимчасової адміністрації здійснюється з урахуванням норм спеціального закону - Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладами. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБ України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних і початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше ніж сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, установленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами;
21 серпня 2012 року Адміністративною радою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийняте рішення № 27 «Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами». Відповідно до статті 3 та пункту 18 частини другої статті 14 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішила збільшити розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до 200 000 грн. Прийняття такого рішення було зумовлено прийняттям Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у частині першій статті 26 якого встановлено, що сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Також, даною нормою встановлено, що адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Тобто, на виконання вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Адміністративною радою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 27, яке врегульовує суму граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, що не може бути меншою 200 000 грн;
у пункті 17 частини першої статті 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» надано право Адміністративній раді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб приймати рішення про збільшення граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Тобто норма цієї статті передбачає встановлення лише нижньої межі суми гарантійного відшкодування без обмежень за верхньою межею. Отже, гарантійною сумою є сума залишку коштів на відповідному рахунку, а не сума коштів у розмірі 200 000 грн;
системний аналіз частини першої статті 26 і пункту 1 частини шостої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дає змогу зробити логічний висновок про те, що під час тимчасової адміністрації Фонд, здійснюючи управління банком і несучи відповідальність за його діяльність у цей період, повинен провести виплати за договорами банківського вкладу й банківського рахунка в повному розмірі залишку коштів на відповідному рахунку без установлення будь-яких лімітів. Таким чином, відшкодування лише 200 000,00 гривень за договорами банківського вкладу, де розмір вкладу більший зазначеної суми, не припиняє порушення прав вкладників на одержання всієї суми вкладу й не звільняє Фонд від обов`язку здійснити виплати в повному розмірі;
черговість виплат, визначена в пункті 4 частини першої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», стосується, зокрема, відшкодування пені й штрафів, передбачених як договором, так і законодавством за час до введення тимчасової адміністрації. Тобто за період поки банк без уведеної тимчасової адміністрації не виконував своїх зобов`язань перед вкладником, з підтвердженням цієї суми відповідним рішенням суду. І жодним чином не стосується черговості виплати суми вкладу, у якому б розмірі вона не була. Згідно з частиною першою статті 26, пунктом 3 частини другої статті 46 і пунктом 4 частини першої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час проведення процедури ліквідації банку Фонд зобов`язаний здійснити виплати за грошовими зобов`язаннями банку в повному розмірі залишку коштів на відповідних рахунках вкладників/кредиторів банку без установлення будь-яких лімітів.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
12 жовтня 2023 року справу передано судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2023 рокусправу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Фактичні обставини
Суди встановили, що між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 укладено такі договори:
№ 292D-653117 від 15 січня 2016 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 60 000 дол. США на строк до 15 лютого 2017 року зі сплатою 11% річних (а.с.5-8);
№292D-663561 від 17 березня 2016 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 50000,00 дол. США на строк до 16 вересня 2016 року із сплатою 8% річних (а.с.9-12);
№292D-659795 від 19 лютого 2016 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 10000,00 дол. США на строк до 17 лютого 2017 року із сплатою 10,23% річних (а.с.13-16);
№292D-646417 від 17 грудня 2015 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 10000,00 дол. США на строк до 17 червня 2016 року із сплатою 11,25 % річних (а.с.17-20);
№292D-646421 від 17 грудня 2015 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 10000,00 дол. США на строк до 17 червня 2016 року із сплатою 11,25 % річних (а.с.21-24);
№292D663546 від 17 березня 2016 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 50000,00 дол. США на строк до 17 червня 2016 року із сплатою 7% річних (а.с. 25-28);
№292D-663539 від 17березня 2016 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 50000,00 дол. США на строк до 15 квітня 2016 року із сплатою 6% річних (а.с.31-34);
№292D-646431 від 17 грудня 2015 року, за яким банк прийняв на вкладний (депозитний) 10000,00 дол. США на строк до 17 червня 2016 року із сплатою 11,25% річних та Банк зобов`язався повернути вкладнику суму вкладу та сплатити проценти на умовах і в порядку, встановлених договором (а.с35-38).
03 серпня 2009 року між сторонами укладено договір про надання платіжної картки та розрахункове обслуговування. За умовами укладеного договору банк відкриває картковий рахунок клієнту у доларах США для проведення розрахунків з використанням платіжної картки на підставі отриманої заяви та інших документів, наданих клієнтом відповідно до діючого законодавства України, та видає клієнту банківську платіжну картку.
Згідно довідки № 90/02-23/198 від 08 квітня 2016 року, виданої директором Кіровоградського РВ ПАТ «КБ «Хрещатик», станом на 06 квітня 2016 року залишок коштів на рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , становить: на депозитному рахунку 250 000,00 дол. США; відсотки по депозитному рахунку - 236,39 дол. США; залишок на картковому рахунку - 29 768,96 дол. США.
Відповідно до довідки № 2-3/3/9408 від 27 вересня 2016 року, виданої директором департаменту ліквідаційних процедур ПАТ «КБ «Хрещатик», заява позивача про визнання ОСОБА_1 кредитором від 16 червня 2016 року за № 160 отримана та акцептована у сумі 6 821 844,88 грн.
05 квітня 2016 року правління НБ України прийняло постанову № 234 «Про віднесення ПАТ КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».
Рішенням НБ України від 02 червня 2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».
02 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації припинення ПАТ КБ «Хрещатик» як юридичної особи.
Позиція Верховного Суду
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Фонду щодо недоплати гарантованого суми відшкодування
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать:
необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача);
зловживання матеріальними правами;
обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу;
сплив позовної давності.
У справі, що переглядається:
ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо недоплати гарантованого суми відшкодування в розмірі вкладу за договорами № 292D-646417 від 17 грудня 2015 року, № 292D-653117 від 15 січня 2016 року, № 292D-659795 від 19 лютого 2016 року, № 292D663546 від 17 березня 2016 року, № 292D-646431 від 17 грудня 2015 року, № 292D-646421 від 17 грудня 2015 року, № 292D663561 від 17 березня 2016 року, № 292D-663539 від 17 березня 2016 року, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ (ВАТ) «КБ «Хрещатик», що загалом становить 280 005,35 дол. США;
суди не врахували, що ця позовна вимога є неналежним способом захисту, оскільки належним способом для захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є позовна вимога про стягнення суми відшкодування в розмірі вкладу;
суди правильно відмовили у задоволенні цієї вимоги, проте помилися щодо мотивів такої відмови. Тому у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Фонду щодо недоплати гарантованого суми відшкодування належить відмовити з вказаної підстави.
Щодо позовних вимог про стягнення з Фонду недоплати гарантованої суми відшкодування
У частині першій статті 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.