Постанова
Іменем України
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 761/9732/19
провадження № 61-12571св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Дундар І. О., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Голова Київської міської державної адміністрації Кличко Віталій Володимирович, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
третя особа - комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року у складі судді: Колдіної О. О., та постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до голови КМДА Кличка В. В., Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» про відшкодування шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 працює в ПАТ «Київметробуд» з 19 грудня 1986 року та перебуває на квартирному обліку в Святошинській районній в м. Києві державній адміністрації з 10 січня 1994 року з сім`єю в складі 5 осіб, та проживає в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою забезпечення належного рівня житлових умов працівників КП «Київський метрополітен» і ПАТ «Київметробуд» 19 липня 2012 року в. о. Київської міського голови О. Мазурчак було прийнято розпорядження № 1259 «Про будівництво житлового будинку для працівників КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» на АДРЕСА_2 за програмою доступного житла». Зведення даного житлового будинку здійснюється на земельній ділянці, наданій комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» згідно з рішенням Київської міської ради від 15 березня 2012 року № 327/7664.
Розпорядженням № 1259 від 19 липня 2012 року доручено КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» надати до Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) списки працівників, які перебувають на квартирному обліку, для укладання договорів на фінансування житла; КП «Спецжитлофонд» здійснити будівництво житлового будинку за рахунок коштів міського бюджету, коштів громадян та залучених коштів; Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти з громадянами, згідно зі списками, зазначеними в пункті 2 цього розпорядження, договори на фінансування житла у житловому будинку на АДРЕСА_2 .
26 лютого 2016 року головою Київської міської державної адміністрації Кличком В. В. було прийнято розпорядження № 95 «Про знесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 липня 2012 року № 1259 «Про будівництво житлового будинку для працівників КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» на просп. АДРЕСА_2 у Голосіївському районі за програмою доступного житла», відповідно до якого виключено пункт 2, згідно з яким КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» повинні були надати до Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації списки працівників, які перебувають на квартирному обліку, для укладання договорів на фінансування житла; виключено положення, відповідно до якого КП «Спецжитлофонд» повинен був здійснити будівництво житлового будинку для працівників КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» з об`єктами соціальної інфраструктури та блоком первинного обслуговування на просп. АДРЕСА_2, 74 у Голосіївському районі за рахунок коштів міського бюджету, коштів громадян та залучених коштів.
Підпункт 2.6. пункту 2 (підпункт 3.6. пункту 3 розпорядження № 1259 в редакції від 19 липня 2012 року) викладено в новій редакції, згідно якої доручено здійснити фінансування будівництва квартир у житловому будинку на проспекті АДРЕСА_2 з розрахунку: 20 відсотків площ - як доступне житло для працівників КП «Київський метрополітен», що фінансується із розрахунку 70 відсотків - за кошти працівників КП Київський метрополітен» та 30 відсотків - за кошти, залучені КП «Спецжитлофонд» від ринкового продажу фізичним та юридичним особам об`єктів інвестування в зазначеному житловому будинку; 10 відсотків площ - як доступне житло для працівників ПАТ «Київметробуд», що фінансується із розрахунку 70 відсотків - за кошти працівників ПАТ «Київметробуд» та 30 відсотків - за кошти, залучені КП «Спецжитлофонд» від ринкового продажу фізичним та юридичним особам об`єктів інвестування в зазначеному житловому будинку; 70 відсотків площ - за залучені кошти від ринкового продажу фізичним та юридичним особам».
Розпорядженням № 95 від 26 лютого 2016 року Голова Київської міської державної адміністрації Кличко В. В. також передав повноваження Департамента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з укладання договорів на здійснення інвестування коштів в будівництво замовнику будівництва - КП «Спецжитлофонд».
Позивач зазначає, що він 13 червня 2016 року написав заяву на фінансування за власні кошти по програмі доступного житла двохкімнатної квартири площею 65,94 квадратних метрів в будинку на АДРЕСА_2 .
Однак, через виділену головою КМДА Кличком В. В. та Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для працівників ПАТ «Київметробуд» обмежену площу - лише 10%, він не був включений до сформованого ПАТ «Київметробуд» списку працівників, бажаючих взяти участі в інвестуванні коштів в будівництво житла в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 за програмою доступного житла, оскільки в контрольному списку він перебуває під номером 41, а до списку, який подавався, включено лише 27 осіб.
Пізніше 26 серпня 2016 року Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було розроблено, а головою КМДА Кличком В. В. було прийнято розпорядження № 744 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 липня 2012 року № 1259 «Про будівництво житлового будинку для працівників КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» на просп. АДРЕСА_2 у Голосіївському районі за програмою доступного житла». Розробленим розпорядженням № 744 від 26 серпня 2016 року голова КМДА Кличко В. В. вніс зміни до розпорядження № 1259 від 19 липня 2012 року, а саме передбачив, що фінансування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 буде здійснюватися за рахунок коштів, залучених у встановленому законодавством порядку.
Позивач зазначав, що розробивши Розпорядження № 95 від 26 лютого 2016 року та розпорядження № 744 від 26 серпня 2016 року, без фінансово-економічних розрахунків та висновків юридичного управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідачі позбавили його, як працівника ПАТ «Київметробуд», права на отримання житла в житловому будинку, що споруджується за адресою: АДРЕСА_2 по програмі доступного житла та не надали йому, як працівнику ПАТ «Київметробуд», змоги поліпшити свої житлові умови. У результаті чого йому була завдана майнова (матеріальна) шкода в розмірі 692 633,76 грн.
Оскільки в позасудовому порядку позивачу не вдалось вирішити цей спір він звернувся до суду та просить відшкодувати йому завдану шкоду в натурі шляхом видачі, як працівнику ПАТ «Київметробуд», у приватну власність двокімнатної квартири загальною площею 65,94 кв. м в житловому будинку на АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 просив:
відшкодувати майнову шкоду в натурі шляхом видачі, як працівнику ПАТ «Київметробуд», у приватну власність двокімнатної квартири загальною площею 65,94 кв. м в житловому будинку на АДРЕСА_3 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
необхідною підставою для притягнення органу державної влади органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду. Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами;
позивач, посилаючись на порушення його прав на поліпшення житлових умов в зв`язку з прийняттям розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 95 від 26 лютого 2016 року та № 744 від 26 серпня 2016 року, не залучає зазначений орган до участі у справі в якості відповідача, а пред`явив свої вимог до голови КМДА Кличка В. В. та департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не зазначаючи у який спосіб відповідачами порушені його права в зв`язку з прийняттям цих розпоряджень;
позивач просить відшкодувати йому шкоду в натурі шляхом надання йому у власність двокімнатної квартири загальною площею 65,94 кв. м в житловому будинку на АДРЕСА_3 . Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Конституційне право на житло вважається забезпеченим лише тоді, коли громадянин України має житло, що відповідає установленим нормам і придатне для проживання. За відсутності такої житлової площі та потреби в соціальному захисті громадянин визнається таким, що потребує покращення житлових умов і згідно з чинним законодавством може претендувати на одержання відповідного житла, яке надається за правом найму державою чи органами місцевого самоврядування безоплатно, або на забезпечення себе і своєї сім`ї житлом за власний кошт, але за доступну плату. У статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Законодавством України регламентовано право громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на одержання жилого приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду та порядок його отримання. Згідно статей 36, 37 ЖК України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає КМ України. Громадяни, що потребують поліпшення житлових умов беруться на облік: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Відповідно до статті 42 ЖК України Жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтями 42-1, 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством України. Згідно зі статтею 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). У пункті 9 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень встановлено, що у випадках, передбачених пунктом 41 цих Правил, підприємства, установи, організації, які не здійснюють квартирний облік, ведуть контрольні списки своїх працівників, що перебувають на обліку в виконавчому комітеті місцевої Ради даного населеного пункту. Отже, надання квартири особі, яка потребує поліпшення житлових умов, можливе лише в порядку черговості. Виділення позивачу квартири у спосіб, заявлений при зверненні до суду, не узгоджується з вимогами житлового законодавства, яке регулює даний вид правовідносин, і може призвести до порушення прав інших осіб, які перебувають на черзі та потребують поліпшення житлових умов;
порядок отримання квартири в будинку АДРЕСА_4 передбачений розпорядженням № 1259 «Про будівництво житлового будинку для працівників КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» на АДРЕСА_2 за програмою доступного житла», яке чинне на момент розгляду справи, відповідно до якого отримання житла можливе лише у разі укладання відповідного договору про інвестування житла з громадянами, включеними до списку, що подається ПАТ «Київметробуд». Такі умови на момент розгляду справи дотримані не були.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
позивач, посилаючись на порушення його прав на поліпшення житлових умов в зв`язку з прийняттям розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 95 від 26 лютого 2016 року та № 744 від 26 серпня 2016 року, не залучає зазначений орган до участі у справі в якості відповідача, а пред`явив свої вимог до голови Київської міської державної адміністрації Кличка В. В. та Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не зазначаючи у який спосіб відповідачами порушені його права в зв`язку з прийняттям цих розпоряджень
крім того, позивач просить відшкодувати йому шкоду в натурі шляхом надання йому у власність двокімнатної квартири загальною площею 65,94 кв. м в житловому будинку на АДРЕСА_3 . Відповідно до статей 36, 37 ЖК України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає КМ України. Громадяни, що потребують поліпшення житлових умов беруться на облік: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Відповідно до статті 42 ЖК України жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першої статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Згідно з статтею 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). У пункті 9 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень встановлено, що у випадках, передбачених пунктом 41 цих Правил, підприємства, установи, організації, які не здійснюють квартирний облік, ведуть контрольні списки своїх працівників, що перебувають на обліку в виконавчому комітеті місцевої Ради даного населеного пункту. Отже, надання квартири особі, яка потребує поліпшення житлових умов, можливе лише в порядку черговості. Виділення позивачу квартири у спосіб, заявлений при зверненні до суду, не узгоджується з вимогами житлового законодавства, яке регулює даний вид правовідносин, і може призвести до порушення прав інших осіб, які перебувають на черзі та потребують поліпшення житлових умов;
порядок отримання квартири в будинку АДРЕСА_4 передбачений розпорядженням № 1259 «Про будівництво житлового будинку для працівників КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» на АДРЕСА_2 за програмою доступного житла», яке чинне на момент розгляду справи, відповідно до якого отримання житла можливе лише у разі укладання відповідного договору про інвестування житла з громадянами, включеними до списку, що подається ПАТ «Київметробуд». Такі умови на момент розгляду справи дотримані не були.
Аргументи учасників справи
ОСОБА_1 18 серпня 2023 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, в якій просить:
скасувати оскаржені рішення;
ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди не врахували, що конституційне право на житло є нереалізованим внаслідок протиправних дій відповідачів. Квартира, в якій позивач проживає зі своєю родиною, не відповідає установленим нормам і не придатна для проживання для 4-х осіб. Суди не врахували, що з 10 січня 1994 року позивач перебуває в Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації на квартирному обліку;
постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року у справі № 826/16308/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним і скасовано розпорядження № 95 від 26 лютого 2016 року та № 744 від 26 серпня 2016 року, у позовних вимогах про зобов`язання КМДА виконати розпорядження від 19 липня 2012 року № 1259 відмовлено. Таким чином, заявлений спосіб відшкодування завданої шкоди шляхом видачі квартири можливий шляхом розроблення Департаментом будівництва та житлового забезпечення відповідного (додаткового) розпорядження до розпорядження № 1259 від 19 липня 2012 року про видачу ОСОБА_1 у приватну власність (як відшкодування майнової шкоди) двокімнатної квартири площею 65,94 кв. м в будинку на АДРЕСА_2 та підписання цього розпорядження головою КМДА Кличком В. В. Такий спосіб відшкодування завданої майнової шкоди не призведе до порушення прав інших працівників АТ «Київметробуд», які перебувають на черзі та потребують поліпшення житлових умов, оскільки згідно з проектом будівництва у даному житловому будинку передбачено 230 квартир, а працівниками АТ «Київметробуд» було надано 74 заяви про наміри прийняти участь у фінансуванні квартир за власні кошти за програмою доступного житла, серед якої й була заява позивача від 13 червня 2016 року. Суди не врахували можливість застосування судом інших способів відшкодування майнової шкоди з метою здійснення ефективного захисту порушених прав фізичної особи;
відповідно до частини п`ятої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. Постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року у справі № 826/16308/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним і скасовано розпорядження КМДА № 95 від 26 лютого 2016 року та № 744 від 26 серпня 2016 року, якими була завдана майнова шкода ОСОБА_1 . Незастосування судами положень часини п`ятої статті 42, статей 74, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини першої статті 1174 ЦК України призвело до неправильного вирішення спору та неефективного захисту житлових прав позивача;
ЖК УРСР був перейменований на ЖК України у 2022 році згідно з Законом України «Про дерадянізацію законодавства України» і на дату прийняття оскаржених рішень ЖК УРСР не діяв в Україні;
суди неналежним чином дослідили зміст позову про відшкодування майнової шкоди та поданих мною доказів. Розпорядження № 95 від 26 лютого 2016 року, № 744 від 26 серпня 2016 року були розроблені та підписані саме відповідачами. Виділення відповідачами 10% площі як доступне житло для працівників ПАТ «Київметробуд», що фінансується із розрахунку 70 відсотків - за кошти працівників ПАТ «Київметробуд» та 30 відсотків - за кошти, залучені КП «Спецжитлофонд» від ринкового продажу фізичним та юридичним особам об`єктів інвестування в зазначеному житловому будинку, створило несприятливі наслідки для майнового стану позивача. Відповідачі позбавили позивача можливості інвестувати кошти в будівництво квартири в житловому будинку, що споруджений за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 ) по програмі доступного житла та не надали позивачу змоги поліпшити свої житлові умови. У результаті чого відповідачами була завдана майнова шкода позивачу;
КМДА не може бути належним відповідачем у справі № 761/9732/19, належними відповідачами є Департамент будівництва та житлового забезпечення як розробник протиправних та скасованих розпоряджень, а також голова КМДА Кличко В. В., як посадова особа, яка підписала протиправні розпорядження. У справі проводилося підготовче провадження і суд першої інстанції повинен був остаточно визначити склад учасників судового процесу, проте цього не зробив;
суди не обґрунтували долучення до матеріалів справи відзивів відповідачів, які подані відповідачами з порушенням процесуального строку, встановленого судом, і мали бути залишені без розгляду. Департамент будівництва та житлового забезпечення вказував, що отримав ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва про відкриття провадження у справі 10 вересня 2019 року, однак згідно з рекомендованим повідомленням № 0312716794565 ухвала про відкриття провадження була отримана 09 вересня 2019 року, проте відзив на позовну заяву був поданий 11 жовтня 2019 року;
Департамент будівництва та житлового забезпечення та третя особа отримали 17 квітні 2023 року ухвалу Київського апеляційного суду від 07 квітня 2023 року, натомість відзив на апеляційну скаргу подали 01 травня 2023 року з пропуском строку, встановленого судом;
врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 08 травня 2018 року у справі № 920/316/17, від 21 грудня 2018 року у справі № 920/31/18 є помилковим, оскільки правовідносини, щодо яких виник спір у справі № 761/9732/19, не є подібними;
суди не перевірили повноваження представника Департаменту будівництва та житлового забезпечення на подачу заяв по суті справи, письмових доказів, в тому числі відзиву на позовну заяву від 10 жовтня 2019 року та відзиву на апеляційну скаргу від 01 травня 2023 року. Відзиви підписані представником Єзутою К. С., яка згідно довіреностей перебувала у трудових відносинах з КП «Спецжитлофонд» та працювала на посадах заступника начальника юридичного відділу / начальника юридичного відділу. Оскільки директори Департаменту будівництва та житлового забезпечення К. Федотов та Б. Работнік уповноважили Єзуту К. С. як заступника начальника юридичного відділу КП «Спецжитлофонд», а не як адвоката, з яким повинен бути укладений відповідний договір про надання правничої (правової) допомоги, представник Департаменту будівництва та житлового забезпеченнянадав суду неналежний документ, що підтверджує його повноваження на підписання відзивів;
на момент подання Єзутою К. С. відзиву на позовну заяву представництво інтересів Департаменту будівництва та житлового забезпечення повинні були здійснювати штатні спеціалісти - юрисконсульти Департаменту будівництва та житлового забезпечення. Проте колишній директор Департаменту будівництва та житлового забезпечення К. Федотов уповноважив представляти інтереси Департаменту будівництва та житлового забезпечення штатного працівника іншої юридичної особи - заступника начальника юридичного відділу КП «Спецжитлофонд» Єзуту К. С. КП «Спецжитлофонд» не є структурним підрозділом КМДА, а є суб`єктом господарювання в сфері місцевого самоврядування, який лише підпорядкований структурному підрозділу КМДА. Тому Єзута К. С. не могла була представником Департаменту будівництва та житлового забезпечення;
судами не було перевірено повноваження представника Голови КМДА Кличка В. В. та Департаменту будівництва та житлового забезпечення. Суди не врахували, що Несін Л. П. одночасно представляла інтереси Голови КМДА Кличка В. В., Департаменту будівництва та житлового забезпечення та КП «Спецжитлофонд». Суди неналежним чином дослідили довіреності, які були подані представниками Єзутою К. С. та Несін Л. П. на представництво інтересів відповідачів. Зі змісту довіреностей не вбачається, що повноваження з представництва відповідачів надано саме адвокатам Єзуті К. С. та Несін Л. П. на підставі укладеного договору про надання правової допомоги і надані копії свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю не усувають зазначеного недоліку;
оскаржене рішення не містить місця його постановлення, а також прізвища та ініціалів представників учасників справи, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права;
суд першої інстанції не зазначив та не взяв до відповідь на відзив від 03 червня 2021 року, а також не вказав заяви позивача про зупинення провадження у справі;
ухвала Голосіївського районного суду м. Києва про залучення до участі у справі КП «Спецжитлофонд» відсутня в матеріалах справи № 761/9732/19;
підготовка повного тексту рішення суду першої інстанції здійснювалася більше місяця. У резолютивній частині рішення суд першої інстанції не вказав дату складення повного тексту судового рішення.
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про стягнення судових витрат, в якій просить на користь ОСОБА_1 стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 457,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 100 грн.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
18 жовтня 2023 року справу передано судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року: у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за участю його представника відмовлено; справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 працює в ПАТ «Київметробуд» з 19 грудня 1986 року та перебуває на квартирному обліку з 10 січня 1994 року в Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації.
15 березня 2012 року Київською міською радою було прийнято рішення надати Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» в постійне користування земельну ділянку площею 0,54 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку для працівників КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» з об`єктами соціальної інфраструктури та блоком первинного обслуговування на проспекті АДРЕСА_2 (Голосіївському) в м. Києві.
19 липня 2012 року Київською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження № 1259 «Про будівництво житлового будинку для працівників КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» на проспекті АДРЕСА_2, 74 у Голосіївському районі за програмою доступного житла».
На підставі пункту 1 цього розпорядження КП «Спецжитлофонд» було визначено замовником будівництва житлового будинку для працівників КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» з об`єктами соціальної інфраструктури та блоком первинного обслуговування на проспекту АДРЕСА_2, 74 у Голосіївському районі.