ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 420/4325/23
адміністративне провадження № К/990/29668/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року, прийняте у складі судді Самойлюк Г.П., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Димерлія О.О. (головуючий), Крусяна А.В., Танасогло Т.М.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування липня 2015 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 12.05.2017 по 28.02.2018 включно;
1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.05.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;
1.3. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 01.10.2020 включно у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
1.4. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 01.10.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що при розрахунку індексації грошового забезпечення військовою частиною НОМЕР_1 безпідставно враховано липень 2015 року як місяць за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць). На думку позивача, таким місяцем є січень 2008 року. Також, ОСОБА_1 вказував, що внаслідок невиплати індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року, відповідачем у порушення абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.10.2020 у фіксованій величині 4463,15грн. в місяць на загальну суму 138501,62 грн.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 військову службу проходив у військовій частині НОМЕР_1 .
5. Як зазначає позивач, у період з 12.05.2017 по 01.10.2020 військовою частиною НОМЕР_1 не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась на його користь індексація грошового забезпечення, а тому ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із відповідною заявою від 17.06.2021.
6. У зв`язку із тим, що військовою частиною НОМЕР_1 не було проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з позовом.
7. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №420/19948/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
7.1. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.05.2017 по 01.10.2020 включно.
7.2. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити в повному обсязі на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.05.2017 по 01.10.2020 включно.
7.3. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
8. Вищевказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили.
9. У зв`язку з чим, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №420/19948/21 Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 4006,13грн.
10. При цьому, як стверджує позивач, військовою частиною не правильно встановлено місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць), а також в порушення вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, не виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4463,15грн. в місяць.
11. Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
12.1. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування липня 2015 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.05.2017 по 28.02.2018 включно.
12.2. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.05.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
12.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
13. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача є січень 2008 року.
13.1. При цьому, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги, яка стосується фіксованої індексації, окружний адміністративний суд зауважив, що обов`язок відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 у визначеному на виконання приписів абз. 4, 6 п.5 Порядку №1078 розмірі може виникнути лише після проведення відповідачем розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 12.05.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку індексації на виконання рішення суду в даній справі.
13.2. Суд апеляційної інстанції також констатував відсутність підстав для індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з березня 2018 року до жовтня 2020 року. Цей висновок суд мотивував тим, що як зазначено позивачем одночасно із збільшенням посадових окладів, відповідачем було зменшено розмір щомісячної премії та скасовано виплату щомісячної додаткової винагороди внаслідок чого збільшення грошового доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не відбулося та становить 0,00грн. Крім того, згідно із офіційними даними Державної служби статистики України величина індексу споживчих цін у березні 2018 року не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, порогу у 103%, а тому в такому місяці індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2023 року у частині відмови у виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.10.2020 року включно та у даній частині прийняти нову постанову, якою:
14.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 01.10.2020 включно у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
14.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 01.10.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
14.3. У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2023 року залишити без змін.
15. Нормативною підставою для касаційного оскарження судового рішення в цій справі скаржник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
16. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №560/13302/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 03 травня 2023 року у справі №160/10790/22, від 09 травня 2023 року у справі №120/2234/22-а, від 09 травня 2023 року у справі №400/12702/21, від 09 травня 2023 року у справі №560/538/22, від 09 травня 2023 року у справі №580/8769/21, від 27 липня 2023 року у справі №160/12028/22, від 03 серпня 2023 року у справі №420/23183/21, від 15 серпня 2023 року у справі №580/9339/21, від 15 серпня 2023 року у справі №400/3784/22, від 15 серпня 2023 року у справі №520/1800/22, від 17 серпня 2023 року у справі №160/4155/22, від 17 серпня 2023 року у справі №580/3967/22, від 28 вересня 2022 року у справі №400/1119/21, від 28 вересня 2022 року у справі №560/3965/21.
16.1. При цьому, посилається на те, що судом першої та апеляційної інстанції проігноровано норми абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та позбавлено позивача права на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.10.2020 року, право на яку визначено Урядом. Судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору не досліджено обставини наведені у даній нормі права та не встановлено фактичні обставини справ, а саме: розмір грошового доходу позивача в лютому 2018 року; розмір грошового доходу позивача в березні 2018 року; грошовий дохід позивача збільшився чи зменшився в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року; розмір індексації грошового забезпечення в березні 2018 року при застосуванні базового місяця січень 2008 року, внаслідок чого позбавлено позивача права на отримання індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по дату звільнення.
16.2. Крім того, скаржник зазначає, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення існувала правова позиція Верхового Суду у постановах від 28.09.2022 року у справі №400/1119/21, від 28.09.2022 року у справі №560/3965/21, яка передбачала, що суди першої та апеляційної інстанції при розгляді справи мають дослідити розмір збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року, визначити суму індексації, яка припадає на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) при застосуванні базового місяця січень 2008 року та як наслідок визначити чи належить позивачу індексація починаючи з березня 2018 року, що не було зроблено судом апеляційної інстанції.
16.3. Скаржник зауважив, що судом апеляційної інстанції щодо періоду з 01.03.2018 року по 01.10.2020 року включно проігноровано абзац 3 пункту 5 Порядку №1078, неправильно проведено математичний розрахунок суми індексації у березні 2018 року та визначено належну суму індексації у розмірі 0,00 грн., чим повністю проігноровано висновки Верховного Суду у постанові від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22 у якій Верховним Судом розраховано суму індексації у березні 2018 року при застосуванні базового місяця січень 2008 року - 4463,15 грн. Більш того, судом апеляційної інстанції зазначено, що грошових дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів у березні 2018 року не збільшився. Також скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції щодо періоду з 01.03.2018 року по 01.10.2020 року зроблено посилання на висновки Верховного Суду у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 03.05.2023 у справі №160/10790/22, від 12.04.2023 у справі №560/13302/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21 проте насправді дані висновки повністю проігноровано, а лише зазначено, що судом апеляційної інстанції їх враховано.
16.4. Також скаржник вказує, що в період з 01 березня 2018 року позивач не оскаржував розрахунок величини приросту індексу споживчих цін. Так звана "поточна" індексація грошового забезпечення у військовослужбовців виникла тільки в грудні 2018 року в сумі 71,08 грн. внаслідок перевищення порогу в 103%, що не заперечується ні позивачем, ні відповідачем. Позивачем же в період з 01 березня 2018 року оскаржується сума індексації, яка виплачується у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, які судом не досліджено. Тобто, суд апеляційної інстанції досліджуючи період з 01 березня 2018 року фактично невірно визначив характер спірних правовідносин та ігнорує позовну заяву позивача, в якій було чітко зазначено, що визначення березня 2018 року як базового місяця у межах цієї справи не є спірним, а відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%. Такі обставини не є спірними між сторонами. В свою чергу пункт 5 Порядку №1078 визначає порядок та дії суб`єкта господарювання, щодо нарахування індексації у місяці підвищення грошових доходів за рахунок підвищення тарифної ставки (окладу) згідно рішень Уряду.
16.5. Крім того, скаржник звертає увагу, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах, оскільки лиш за умови, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу індексація не нараховується, що не досліджено судом апеляційної інстанції.
16.6. Позивач зауважив, що при розгляді справи було хибно трактовано норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при вирішенні питання щодо належності позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року.
16.7. Також скаржник зауважив, що застосувавши дієприкметник "фіксована" індексація, або змінивши його на "закріплена" чи "встановлена", правова норма визначена абзацами 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 не припиняє свою дію та тлумачиться однаково для усіх осіб, незалежно від категорії спору. Таким чином застосування позивачем терміну "фіксована індексація" замість "індексація-різниця", який при цьому уже застосовувався Урядом у цьому ж законодавчому акті та був замінений на поняття "сума індексації" (слова 16, 17 абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078) не призупиняє право позивача на отримання виплати
17. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
18. Оскільки з матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивачем оскаржуються рішення суду першої та апеляційної інстанцій лише в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, тому оскаржувані рішення судом касаційної інстанції перевіряються лише в цій частині в межах доводів та вимог касаційної скарги.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
21. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
22. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
23. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
24. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
25. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
26. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
27. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
28. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
29. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).
30. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
31. Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
31.1. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).
31.2. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
31.3. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
31.4. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.