ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа №440/2762/20
адміністративне провадження № К/9901/11356/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці в Кіровградській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (головуючий суддя Ясиновський І.Г.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (головуючий суддя Бартош Н.С., суддя: Подобайло З.Г., Григоров А.М.) у справі № 440/2762/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
01 червня 2020 року через підсистему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі також позивач або ФОП ОСОБА_1 ) до Управління Держпраці в Кіровоградській області (далі також відповідач або Управління Держпраці) про скасування як незаконної (протиправної) постанови про накладення штрафу № КР4495/380/АВ/ТД-ФС від 19 лютого 2020 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу № КР4495/380/АВ/ТД-ФС від 19 лютого 2020 року.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року залишено без змін.
01 квітня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 30 березня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від відповідача відзиву не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 грудня 2019 року заступником начальника відділу Управління Держпраці у Кіровоградській області Пасічник Т.В. під час проведення превентивних заходів в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 встановлено можливе використання праці без оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 . Інформацію щодо суб`єкта господарювання, який здійснює діяльність за вказаною адресою, отримано із куточка споживача, в якому, на момент відвідування, знаходились реєстраційні документи ФОП ОСОБА_1 .
На підставі отриманої інформації було повідомлено Управління Держпраці у Кіровоградській області про необхідність проведення інспекційного відвідування для з`ясування дотримання вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками ФОП ОСОБА_1 , про що начальником відділу Масловською Г.В. складено службову записку.
Управлінням Держпраці у Кіровоградській області видано наказ на проведення інспекційного відвідування від 05 грудня 2019 року № 1842 та направлення від 05 грудня 2019 року № 1842/02.1 на проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , копію якого виписано вручну.
Заступниками начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Пасічник Т.В., Цигульською Т.А. за участю головного державного інспектора Гущі Л.А. 05 грудня 2019 року близько 10.30 години дня здійснено вихід за місцем провадження ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності в м. Кропивницькому.
Як зазначено судами попередніх інстанцій, зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що 05 грудня 2019 року представниками відповідача проведено опитування працівників магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в торгівельному центрі " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою: АДРЕСА_2 та з використанням фото- та відеозйомки зафіксовано настпуне:
охоронник, ОСОБА_2 , повідомив, що працює в охоронній фірмі " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", яка уклала договір на охорону;
ОСОБА_3 виконувала роботу касира та повідомила, що трудовий договір укладений, працює офіційно;
ОСОБА_4 , яка перебувала у відділі жіночих сумок, повідомила, що працює рік, трудові відносини оформлені;
ОСОБА_5 повідомила, що три дні стажується, при цьому обслуговувала покупців на касі, була одягнена в одяг із логотипом «ІНФОРМАЦІЯ_1»;
ОСОБА_6 також повідомила, що стажується та здійснювала нагляд за кабінками для переодягання;
ОСОБА_7 обслуговувала відділ шкарпеток, повідомила, що стажується, була одягнена у фірмовий жовтий жилет.
Згідно тверджень представника відповідача, копію направлення на проведення інспекційного відвідування 05 грудня 2019 року вручено ОСОБА_8 , яка назвалась довіреною особою ФОП ОСОБА_1
06 грудня 2019 року складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування, відповідно до якого, крім іншого, зазначено, що строк проведення відповідного заходу зупинено до 13 грудня 2019 року, а також сформовано вимогу про надання/поновлення документів, відповідно до якої позивача зобов`язано надати повідомлення до фіскального органу про прийняття працівників на роботу, накази про прийом на роботу, трудові договори з найманими працівниками, особові картки.
Документи були надані 12 грудня 2019 року, за виключенням особових карток.
За результатами відповідного заходу складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, від 16 грудня 2019 року № КР4495/380/АВ, відповідно до висновків якого зазначено, що інспекційним відвідуванням у ФОП ОСОБА_1 , яке здійснено за місцем провадження підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 у торгівельному центрі "Плазма" в магазині вживаного одягу "ІНФОРМАЦІЯ_1", 05.12.2019 близько 11 години дня встановлено виконання роботи ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , з якими позивачем трудові відносини не укладено.
17 грудня 2019 року позивачем було подано заперечення до акту інспекційного відвідування.
20 грудня 2019 року Управлінням Держпраці надано відповідь на заперечення.
21 грудня 2019 року відповідачем винесено припис № КР4495/380/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення.
11 січня 2020 року позивачем подано скаргу на припис.
24 січня 2020 року Управлінням Держпраці надано лист про розгляд скарги.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу від 19 лютого 2020 року № КР4495/380/АВ/ТД-ФС, якою за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України накладено на позивача штраф у розмірі 375 570,00 гривень.
Також судами попередніх інстанцій під час судового розгляду встановлено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 та орендує приміщення загальною площею 282 кв.м. на підставі договору суборенди № 43-2/19м від 01 вересня 2019 року, укладеного з ТОВ «Юніверсум-С». Це ж саме приміщення загальною площею 282 кв.м. орендується іншим суб`єктом господарювання - ОСОБА_9 на підставі договору суборенди № 101-1/19 м від 01 вересня 2019 року, укладеного з ТОВ «Юніверсум-С».
Відповідно до наказу № 3 від 05 грудня 2019, виданого ФОП ОСОБА_9 , громадяни ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 прийняті на посаду продавців непродовольчих товарів на підставі поданих ними заяв від 05 грудня 2019 року.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що зафіксоване в акті інспекційного відвідування порушення вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України ним не вчинялось, оскільки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не виконували трудові обов`язки, не працювали у нього, а сам факт їх перебування у магазині не може свідчити беззаперечно про допуск позивачем їх до виконання трудових обов`язків. Вказані особи є співробітниками іншого суб`єкта господарювання, що здійснює свою діяльність в одному приміщенні з позивачем.
Водночас позивач зазначив, що станом на дату прийняття оскаржуваної постанови редакція статті 265 КЗпП України передбачала застосування попередження для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, наголошував, що спірна постанова відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є безпідставними. В свою чергу, інспекційне відвідування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, яким, у тому числі, завчасне повідомлення роботодавця про здійснення заходів державного нагляду (контролю) чинним законодавством не передбачено. Наголосив, що в ході такого відвідування встановлено факт використання позивачем праці таких осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 без належного оформлення трудових відносин.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не дотримано вимоги Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823, щодо пред`явлення до початку інспекційного відвідування службового посвідчення та направлення для проведення відповідного заходу.
Щодо виявлених під час інспекційного відвідування порушень вимог трудового законодавства, судами попередніх інстанцій зазначено, що доказом на підтвердження факту виконання обов`язків підсобних працівників переліченими вище громадянами відповідачем зазначено відеозапис, який долучено на дисковому носії до відзиву на позовну заяву. Водночас судами встановлено, що наданий до суду відеозапис не містить належних та допустимих відомостей, що можуть засвідчити відповідний факт, не містить відомостей про дату та час такої фіксації, не містить будь-якої фіксації та повного зображення осіб, присутніх на ньому. На наданому відеозаписі не зафіксовано пояснень осіб, які б зазначали, що вони працюють (виконують роботу) у ФОП ОСОБА_1 .
Водночас, беручи до уваги, що відповідно до наказу № 3 від 05 грудня 2019 року, виданого ФОП ОСОБА_9 , громадяни ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 прийняті на посаду продавців непродовольчих товарів на підставі поданих ними заяв від 05 грудня 2019 року, суди зробили припущення, що станом на 05 грудня 2019 року вказані особи могли перебувати у приміщенні, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , але вказана обставина не є свідченням того, що ці особи мали трудові відносини з позивачем, так як цього дня ними подані заяви про прийняття на роботу до іншого суб`єкта підприємницької діяльності, який також є суборендатором вказаного приміщення.
З покликанням на частину 2 статті 77 КАС України, суди дійшли висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо допущення позивачем ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 як працівників до роботи у ФОП ОСОБА_1 без укладення з ними трудових договорів, а відтак відповідачем не доведено факт порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 КЗпП України.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач наполягає на порушенні норм матеріального права та вважає, що судами допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення у справі.
Щодо встановлених під час інспекційного відвідування порушень наводить змість акту інспекційного відвідування.
Акцентує увагу на тому, що розгляд справи про застосування фінансових санкцій в порядку статті 265 КЗпП України проведено 19 лютого 2020 року, за результатом прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач, Управління Держпраці у Кіровоградській області є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону (частина шоста статті 2 Закону № 877-V).
Згідно із частиною першою статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Порядок № 823 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон).
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 823 (тут і надалі посилання на норми Порядку № 823 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формах, визначених абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 2 Порядку № 823).