ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 807/579/17
адміністративне провадження № К/9901/50921/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (головуючий суддя Судова-Хомюк Н.М., судді: Гуляк В.В., Коваль Р.Й.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві), у якому просив визнати протиправним дії ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо включення до акту опису майна №2/26-52-17-24 від 24 січня 2017 року цілісного майнового комплексу загальною площею 3 063,8 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 ; зобов`язати ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві звільнити з податкової застави цілісний майновий комплекс загальною площею 3 063,8 кв.м., розташований в АДРЕСА_1 та здійснити дії щодо припинення обтяження цього майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що ним відповідно до договору купівлі-продажу від 03 листопада 2016 року № 1888, укладеним з ТОВ «Кольчинське виробниче управління», було придбано цілісний майновий комплекс, проте відповідач, всупереч приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України), протиправно вчинив дії щодо включення вказаного майна до акту опису від 24 січня 2017 року по зобов`язанням ТОВ «Союз проект менеджмент», хоча ще до виникнення у останнього в 2015 році податкового боргу майновий комплекс вибув з його володіння.
Відповідно до постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними дії ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо включення до акту опису майна від 24 січня 2017 року № 2/26-52-17-24 цілісного майнового комплексу загальною площею 3 063,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві звільнити цілісний майновий комплекс загальною площею 3 063,8 кв.м., розташований в АДРЕСА_1 , з податкової застави та вчинити дії щодо виключення цього комплексу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (щодо обтяження вказаного майна).
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, застосувавши приписи статей 87, 88, 89 ПК України, виходив з того, що контролюючий орган належним чином не перевірив інформацію про власника майнового комплексу, відповідно до якої ні на час прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, ні в подальшому при проведенні такого опису, ТОВ «Союз проект менеджмент» не було володільцем цього майна, а отже протиправно відніс останнє до об`єкта, за рахунок якого має здійснюватися погашення заборгованості.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу контролюючого органу задоволено, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року у вказаній справі скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції ґрунтував свою позицію на правомірності дій податкового органу при складенні акту опису цілісного майнового комплексу від 24 січня 2017 року № 2/26-52-17-24, зазначивши, що наявність боргу, який набув статусу узгодженого та не був сплачений в добровільному порядку, є підставою для формування податкової застави на майно, що належить боржнику; при цьому позивачем не було представлено як доказ набуття права на майно свідоцтва про право власності за наслідками укладеного договору купівлі-продажу; крім того, позивач набув у власність цілісний майновий комплекс за ціною меншою, ніж визначена у акті опису майна.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, що мають істотне значення для правильного розгляду справи, ненадання оцінки всім доказам, які містяться в матеріалах справи, просив його скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Насамперед вказує на те, що майно, яке належить на правах власності іншим особам, не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків. Позивач відповідно до договору купівлі-продажу придбав майновий комплекс, що на момент набуття права власності не перебував у податковій заставі, й як новий власник не має жодних зобов`язань перед контролюючим органом. Останнім же, у свою чергу, використано недостовірну інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно та безпідставно прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.
Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.