ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 160/5655/22
адміністративне провадження № К/990/15862/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Бившевої Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року (суддя Кучугурна Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2022 року (головуючий суддя Круговий О.О., судді: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.) у справі №160/5655/22 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро», в якому просило встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» (код ЄДРПОУ 32813827) за межі України до погашення податкового боргу.
Позов мотивований тим, що ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та має податковий борг у сумі 356825200,17 грн. Відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 3 жовтня 2016 року №37-17, яка отримана відповідачем 3 жовтня 2016 року. У подальшому, 13 лютого 2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення №1/36-17 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу відносно ТОВ «ФК «Дніпро». На виконання цього рішення позивачем надсилались до банківських установ інкасові доручення, які були повернуті без виконання через відсутність коштів на банківських рахунках. Позивач, посилаючись на п.87.13. ст.87 Податкового кодексу України, просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» за межі України до погашення податкового боргу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи встановлений ст.289-2 КАС України строк (240 календарних днів, протягом яких податковий борг не був сплачений платником податків), право на звернення до суду з позовом на підставі п.87.13. ст.87 Податкового кодексу України і ст.289-2 КАС України контролюючий орган набув би у 2017 році. Однак, зазначені вище положення Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України набрали законної сили 1 січня 2022 року, тобто, після подій і фактів, пов`язаних з податковою вимогою форми «Ю» від 3 жовтня 2016 року №37-17, які у своїй сукупності надавали б контролюючому органу право звернутись до суду з зазначеним позовом. За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 8 червня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року змінив, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року - залишив без змін.
Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано послався на те, що норму ст. 289-2 КАС України неможливо застосувати до спірних відносин із посиланням на приписи ст. 58 Конституції України. В свою чергу зауважив, що норма ст.289-2 КАС України є процесуальною нормою права, яка застосовується в редакції чинній станом на час вчинення процесуальної дії. В той же час статтею 58 Конституції України регламентується порядок застосування норм матеріального права в редакції чинній на час виникнення певної події чи юридично факту, тобто, ст. 58 Конституції визначає, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт (норма матеріального права), під час дії якого вони настали або мали місце, в той час як застосування процесуальної норми права, яка визначає право на судовий захист та порядок його реалізації, здійснюється безвідносно до часу виникнення самих спірних відносин. Разом з тим, погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що на рахунках ТОВ ФК «Дніпро» відсутні грошові кошти, які можливо було б стягнути у рахунок погашення податкового боргу, а відтак застосування обмежувальних заходів, передбачених п.п.8712 ПК України не призведе до сплати суми податкового боргу.
Не погодившись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник вважає, що оскільки за Товариством рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по орендній платі з юридичних осіб, по податку на прибуток, по податку на додану вартість, то наявні підстави для обмеження виїзду керівника ТОВ «ФК «ДНІПРО» за межі України, враховуючи, що вимогу про сплату податкового боргу підприємством отримано ще 3 жовтня 2016 року.
Правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідач не скористався, що не перешкоджає її касаційному перегляду.
15 серпня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з метою перевірки доводів позивача.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 3 жовтня 2016 року №37-17, яка отримана відповідачем 3 жовтня 2016 року.
У подальшому, 13 лютого 2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення №1/36-17 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу відносно ТОВ «ФК «Дніпро». На виконання цього рішення у період з 26 лютого 2021 року по 30 листопада 2021 року позивачем надсилались до банківських установ інкасові доручення, які були повернуті без виконання через відсутність коштів на банківських рахунках відповідача.
Позивач вважає, що оскільки за відповідачем обліковується борг, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, позивач як контролюючий орган має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» за межі України.
В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
У відповідності з пунктом 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу. (Статтю 87 доповнено пунктом 87.13 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021).