ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/6379/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства «Укртрансгаз» - Дудченко В.В., адвокат (дов. від 10.08.2023),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - Пилипчук В.Є., адвокат (дов. від 30.05.2023),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги акціонерного товариства «Укртрансгаз» та товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2022 (суддя Пукас А.Ю.),
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 (головуючий суддя: Кравчук Г.А., судді: Коробенко Г.П., Козир Т.П.)
у справі № 910/6379/22
за позовом акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - позивач, АТ «Укртрансгаз», Товариство)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - відповідач, Оператор, ТОВ «Оператор ГТС України»)
про стягнення 2 375 431 618,77 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
АТ «Укртрансгаз» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Оператор ГТС України» про стягнення з останнього заборгованості в загальному розмірі 172 912 386,55 грн, яка складається з пені у сумі 43 679 719,91 грн, 3% річних у сумі 7 064 926,16 грн та інфляційних втрат у сумі 122 167 740,48 грн, нарахованих позивачем у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання згідно з угодою про відшкодування коригування необхідного доходу від 04.10.2021 № 2110000007/2110000008 (далі - Угода) в частині здійснення відшкодування.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем абзацу 2 підпункту 2.4.2 пункту 2.4 укладеної Угоди та здійснення відповідачем сплати щомісячних платежів з пропуском строку, що відповідно і стало підставою для нарахування позивачем на суми прострочених платежів інфляційних втрат, 3 % річних та пені.
У подальшому позивачем подано заяву про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог (яка прийнята судом до розгляду), відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача: 1 674 601 214,36 грн заборгованості за травень 2022 року за Угодою, 297 406 300,08 грн пені (за березень - вересень 2022 року), 28 507 245,66 грн - 3% річних (за березень - вересень 2022 року), 374 916 858,67 грн інфляційних втрат (за березень - серпень 2022 року).
Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2022 у справі № 910/6379/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023, позов задоволено частково: присуджено до стягнення з ТОВ «Оператор ГТС України» на користь АТ «Укртрансгаз» пеню у розмірі 15 667 112,55 грн, 3% річних у розмірі 9 794 943,44 грн, інфляційні втрати у розмірі 185 371 205,49 грн та судовий збір у розмірі 77 071,07 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відповідачем допущено порушення підпункту 2.4.2 пункту 2.4 Угоди в частині дотримання строків перерахування позивачу сум відшкодування коригування доходу за березень - травень 2022 року. Враховуючи вище встановлені обставини місцевий господарський суд здійснив власний перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування: 78 335 562,86 грн пені, 9 794 943,44 грн 3% річних та 185 371 205,49 грн інфляційних втрат. Водночас суд частково задовольнив клопотання відповідача та зменшив нарахований позивачем розмір пені до 20% (із правомірно нарахованого розміру 78 335 562,86 грн до 15 667 112,55 грн)
Відмовляючи в частині вимоги про стягнення з відповідача суми в розмірі 1 674 601 214,36 грн, заявленої до стягнення як несплачений щомісячний платіж за Угодою за травень 2022 року, суди встановили, що така заборгованість була сплачена відповідачем станом на дату звернення позивача з позовом до суду.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
АТ «Укртрансгаз» у касаційній скарзі з посиланням на порушення судами попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення у справі в частині відмови у стягненні пені у розмірі 281 739 187,53 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. Крім того, позивач просить Суд змінити судові рішення попередніх інстанцій в частині перерахунку (на думку скаржника, судами арифметично невірно здійснено перерахунок у сторону зменшення) 3% річних у розмірі 137 889,52 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 677 655,88 грн. та пені у розмірі 919 263,50 грн. за період травень 2022 року, не передаючи справу на новий розгляд у цій частині. У частині задоволених позовних вимог судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.
У касаційній скарзі ТОВ «Оператор ГТС України», з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій у справі в частині задоволених позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 210 833 261,50 грн; ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
АТ «Укртрансгаз» у доводах касаційної скарги зазначає про те, що при зменшенні розміру неустойки суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, приписи статей 526, 530, 546, 549-552, 610-612, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 44, 55, 173, 174, 193, 230-233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та порушили норми процесуального права, зокрема, приписи статей 7, 236, 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обґрунтовує підстави касаційного оскарження з посиланням на пункти 3, 4 частини другої статті 287 та частину третю статті 310 ГПК України.
Так, в обґрунтування доводів касаційної скарги АТ «Укртрансгаз» посилається на:
- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме приписів статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України у розрізі стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов Угоди;
- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо наявності обґрунтованих підстав для зменшення штрафних санкцій та не зазначено причин неналежного виконання зобов`язань, які виникли за умовами Угоди; зменшення неустойки у цій справі порушує баланс інтересів сторін, зокрема, призводить до порушення прав позивача та порушення у зв`язку з цим принципу справедливості.
ТОВ «Оператор ГТС України» в обґрунтування доводів своєї касаційної скарги посилається на:
- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 стосовно застосування статті 625 ЦК України;
- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: статей 526, 527, 530, 549 ЦК України, зазначаючи про те, що висновки місцевого та апеляційного господарських судів свідчать про неправильне застосування судами наведених положень ЦК України та умов Угоди, укладеної сторонами спору;
- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України, зокрема, скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не було досліджено надані відповідачем докази стосовно того, що відповідач у повному обсязі виконав положення Угоди, незважаючи на запровадження в державі воєнного стану та несвоєчасну оплату замовниками послуг транспортування вартості отриманих послуг транспортування природного газу.
Так, ТОВ «Оператор ГТС України» вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, положень статей 526, 527, 530, 549, 625 ЦК України та порушення норм процесуального права, а саме приписів статей 2, 7, 13, 42, 73-79, 86, 210, 236-238 ГПК України.
ТОВ «Оператор ГТС України» посилається на те, що позивач отримував відшкодування відповідно до Угоди за період, який ще не настав та зазначає, що відповідно до змісту пункту 2.11 Угоди позивач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість за Угодою, у тому числі, за підпунктом 2.4.2 пункту 2.4 Угоди, після здійснення остаточного розрахунку розміру суми відшкодування коригування необхідного доходу за регуляторний період 2020-2024 років, після його (регуляторного періоду) завершення, з урахуванням даних, отриманих від уповноваженого органу (НКРЕКП). ТОВ «Оператор ГТС України» вказує на неможливість нарахування штрафних санкцій на неіснуючу заборгованість, розмір якої не визначений, та стягнення їх у судовому порядку, а також нарахування відсотків річних та інфляційних втрат. Крім того, скаржник вказує на неврахування судами попередніх інстанцій у вирішенні спору того, що ТОВ «Оператор ГТС України» вже переплачено (проавансовано наперед) на користь АТ «Укртрансгаз»13,7 млрд відшкодування за 2022-2023 роки.
Стосовно здійсненого судами розрахунку інфляційних втрат, ТОВ «Оператор ГТС України» наполягає на тому, що оскільки сума заборгованості, про яку стверджує позивач, існувала менше одного місяця (тобто менше найменшого періоду для визначення індексу інфляції), а станом на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, заборгованість була відсутня, то інфляційні втрати за такий період не нараховуються.
У касаційній скарзі ТОВ «Оператор ГТС України» звертає увагу Суду на компенсаційний та специфічний характер правовідносин, врегульованих Угодою, які стосувалися безпосередньо покладених на нього обов`язків Регулятором та ліцензіатом його діяльності НКРЕКП.
Доводи інших учасників справи
Від ТОВ «Оператор ГТС України» надійшов відзив на касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз», в якому відповідач просить Суд залишити касаційну скаргу позивача без задоволення. При цьому ТОВ «Оператор ГТС України» просить Суд судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені у розмірі 210 833 261,50 грн. скасувати, ухвалити в зазначеній частині нове рішення, згідно з яким відмовити у задоволенні вказаних вимог.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 для розгляду справи № 910/6379/22 визначено колегію суддів у складі: Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюк І.М., Малашенкова Т.М.
12.10.2023 у судовому засіданні Судом оголошувалася перерва до 09.11.2023.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.10.2021 АТ «Укртрансгаз» (попередній ліцензіат) та ТОВ «Оператор ГТС України» (новий ліцензіат) укладено Угоду, відповідно до умов якої новий ліцензіат зобов`язується виплатити попередньому ліцензіату відшкодування коригування необхідного доходу при визначенні тарифів на послуги транспортування природного газу нового Ліцензіата за регуляторні періоди, які передували зміні ліцензіата з транспортування природного газу, що призвело до збільшення прогнозованого доходу, який отримує новий ліцензіат (далі - відшкодування).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Угоди її ціна складається із сум відшкодування фактично перерахованих новим ліцензіатом попередньому ліцензіату.
Суми відшкодування, передбачені цією Угодою, встановлюються у розмірі коригування необхідного доходу на користь попереднього ліцензіата, врахованого за даними від уповноваженого державного органу при встановленні новому ліцензіату тарифів на послуги транспортування природного газу у відповідних регуляторних періодах.
Сума відшкодування новим ліцензіатом попередньому ліцензіату за кожен рік регуляторного періоду 2020-2024 років, з урахуванням даних від уповноваженого державного органу, становить 9 588 600 000,00 грн та є попереднім розрахунком.
Згідно з пунктом 2.4 Угоди новий ліценціат здійснює перерахування попередньому ліцензіату відшкодування коригування необхідного доходу протягом регуляторного періоду 2020-2024 років у таких розмірах:
2.4.1 - 27 000 000 000 грн - до 04.10.2021;
2.4.2 - 20 943 000 000 грн - до 01.12.2021, але не раніше укладання новим ліцензіатом кредитного договору та отримання кредитних коштів на виплату вказаної суми відшкодування.
У разі неотримання новим ліцензіатом кредитних коштів на виплату суми відшкодування, зазначеної в абзаці першому підпункту 2.4.2 пункту 2.4 цієї Угоди, новий ліцензіат сплачує, починаючи з грудня 2021 року, попередньому ліцензіату щомісячно, до 3 числа, 50% від фактично отриманих від НАК «Нафтогаз України» коштів у попередньому місяці за договором на транспортування природного газу від 30.12.2019 № 012020/1912000543, укладеним новим Ліцензіатом з НАК «Нафтогаз України».
Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Угоди новий ліцензіат зобов`язується своєчасно та в повному обсязі виплачувати попередньому ліцензіату суми відшкодування.
Згідно з доводами позивача (з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог), відповідачем не виконано належним чином вказані вище умови Угоди та відповідно здійснено сплату щомісячних платежів за період з березня 2022 року по травень 2022 року з простроченням.
Відповідачем від НАК «Нафтогаз України» на підставі договору на транспортування природного газу від 30.12.2019 № 012020/1912000543 отримано кошти за спірний період: за лютий 2022 року - 3 208 057 792, 35 грн; за березень 2022 року - 3 224 31 622, 67 грн; за квітень 2022 року - 3 349 202 428, 72 грн та за травень 2022 року - 2 080 370 938, 23 грн.
Враховуючи положення підпункту 2.4.2 пункту 2.4 Угоди відповідачем мали бути виконані зобов`язання щодо відшкодування коштів та здійснення щомісячного платежу у розмірі 50% від перерахованих НАК «Нафтогаз України» сум у такі строки:
- у березні сума у розмірі 1 604 028 896, 18 грн (3 208 057 792, 35 грн/2) мала бути сплачена у строк до 03.03.2022;
- у квітні сума у розмірі 1 612 465 811, 34 грн (3 224 931 622, 67 грн/2) мала бути сплачена у строк до 04.04.2022 (з урахуванням того, що 03.04.2022 - вихідний день);
- у травні сума в розмірі 1 674 601 214, 36 грн (3 349 202 428, 72 грн/2) мала бути сплачена у строк до 03.05.2022.
Водночас, згідно з доводами позивача, відповідачем у порушення умов підпункту 2.4.2 пункту 2.4 Угоди допущено прострочення перерахування на користь позивача відповідних платежів.
Судами встановлено, що відповідачем на виконання умов Угоди перераховано позивачу такі суми коштів:
- 25.03.2022 - 1 604 028 896, 18 грн згідно з платіжним дорученням від 25.03.2022 № 19925;
- 20.04.2022 - 1 612 465 811, 34 грн згідно з платіжним дорученням від 20.04.2022 № 25760;
- 31.05.2022 - 1 040 185 469, 12 грн згідно з платіжним дорученням від 31.05.2022 № 38231;
- 28.06.2022 - 1 076 138 660, 42 грн згідно з платіжним дорученням від 28.06.2022 № 45501;
- 22.07.2022 - 1 343 571 979, 07 грн згідно з платіжним дорученням від 22.07.2022 № 52540.
Судами також встановлено, що у вказаних платіжних дорученнях міститься таке призначення платежу:
«Опл.відшкодування.кориг.необх.дох.Попер.Ліценз.20222024,зг.Ріш.учасн.№94/2021від02.10.2021таУгоди№2110000007від04.10.2021БЕЗПДВНВПЗ».
Обставини оплати відповідачем вказаних вище сум сторонами не заперечуються.
Спір між сторонами виник стосовно щомісячних платежів, які, за твердженням позивача, відповідач зобов`язаний був сплатити за період березень 2022 - травень 2022 року.
Так, враховуючи останню редакцію позовних вимог (викладену у заяві про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог), позивач стверджує, що відповідачем кошти за березень та квітень 2022 сплачено з пропуском строку, а саме: замість 03.03.2022 сплачено 25.03.2022 (за березень 2022 року), замість 04.04.2022 сплачено 20.04.2022 (за квітень 2022 року), а платіж за травень 2022 в розмірі 1 674 601 214, 36 грн. за доводами позивача, станом на дату подання до суду позову відповідачем не сплачений, що стало підставою для включення (доповнення) його до позовних вимог.
Крім того, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов Угоди позивачем здійснено окремо по кожному простроченому платежу такі нарахування:
- на суму 1 604 028 896,18 грн за період з 04.03.2022 по 24.03.2022 нараховано: пеню в розмірі 18 457 318,81 грн, 3% річних в розмірі 2 768 597,82 грн та інфляційні втрати в розмірі 72 181 300,33 грн;
- на суму 1 612 465 811,34 грн за період з 05.04.2022 по 19.04.2022 нараховано: пеню в розмірі 13 253 143,65 грн, 3% річних в розмірі 1 987 971,55 грн та інфляційні втрати в розмірі 49 986 440,15 грн;
- на суму 1 674 601 214, 36 грн за період з 04.05.2022 по 19.09.2022 нараховано: пеню в розмірі 265 695 836,62 грн, 3% річних в розмірі 23 752 676,29 грн та інфляційні втрати за період з 04.05.2022 по 31.08.2022 в розмірі 130 581 377,71 грн.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, річних та інфляційних втрат, нарахованих за неналежне виконання умов укладеної між сторонами Угоди.
У касаційній скарзі ТОВ «Оператор ГТС України» з посиланням, зокрема, на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: статей 526, 527, 530, 549 ЦК України, вказуючи про те, що висновки місцевого та апеляційного господарських судів свідчать про неправильне застосування судами наведених положень ЦК України та умов Угоди, укладеної сторонами спору.
Дослідивши доводи у сукупності та логічному взаємозв`язку з наведеною підставою касаційного оскарження, обраною скаржником, та обставинами справи, Верховний Суд зазначає таке.
Так, зокрема, за доводами скаржника, на виконання умов Угоди ним вже переплачено (проавансовано наперед) на користь позивача 13,7 млрд відшкодування за 2022-2023 роки. Тобто, позивач отримав відшкодування за період, який ще не настав, а, отже, у відповідача не виникло прострочення виконання взятих на себе зобов`язань за укладеною Угодою (відсутня заборгованість), відповідно, відсутні підстави для стягнення з відповідача пені, річних та інфляційних втрат.
Про зазначені обставини відповідач також послідовно зазначав у відзиві на позов, у запереченнях на відповідь на відзив, в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу.
Крім того, скаржник зазначає про те, що позивач отримував відшкодування відповідно до Угоди за період, який ще не настав та вказує, що відповідно до змісту пункту 2.11 Угоди позивач має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість за Угодою, у тому числі, за підпунктом 2.4.2 пункту 2.4 Угоди, після здійснення остаточного розрахунку розміру суми відшкодування коригування необхідного доходу за регуляторний період 2020-2024 років, після його (регуляторного періоду) завершення, з урахуванням даних, отриманих від уповноваженого органу (НКРЕКП). ТОВ «Оператор ГТС України» вказує на неможливість нарахування штрафних санкцій на неіснуючу заборгованість, розмір якої не визначений, та стягнення їх у судовому порядку, а також нарахування відсотків річних та інфляційних втрат.