ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/606/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Жилка С. Е. (в порядку самопредставництва),
відповідача - Квартенка О. Р. (адвокат),
прокуратури - Підяша О. С. (за посвідченням від 01.03.2023 № 076391),
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2023 (суддя Аюпова Р. М.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 (головуючий - Гетьман Р. А., судді Склярук О. І., Хачатрян В. С.) у справі
за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків"
про стягнення коштів у розмірі 1 678 229,74 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У лютому 2023 року керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - Харківська міськрада, Міськрада, позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Харків" (далі - ТОВ "Енергоресурс Харків", Товариство, відповідач) про стягнення з відповідача 1 678 229,74 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності в період з 01.04.2021 по 28.02.2022 (далі - спірний період) без правовстановлюючих документів, з посиланням на положення статей 182, 1212, 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 12, 83, 120, 125, 126, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 10, 14, 265 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 10, 16, 26, 33, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що Товариство, набувши право власності на об`єкти нерухомості, розміщені на земельній ділянці комунальної форми власності площею 1,68 га, кадастровий номер 6310136900:04:001:0108 (далі - спірна земельна ділянка), розташованій за адресою: м. Харків, проспект Льва Ландау, 149, в подальшому належним чином не оформило та не зареєструвало речових прав на спірну земельну ділянку та в спірний період не вносило плату за користування нею, внаслідок чого зберегло за рахунок Міськради як власника земельної ділянки безпідставно набуте майно - грошові кошти у виді орендної плати.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.05.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 93, 116, 120, 123- 126, 206 ЗК України, статей 3, 11, 15, 179, 190, 1212, 1214 ЦК України, статті 14 ПК України, статей 13, 73- 77, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що:
1) ухвалюючи рішення від 29.09.2021 і постанову від 09.12.2021 у справі № 922/2131/21 (між тими самими сторонами, предмет позову - стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за попередній період (з 01.09.2020 по 31.03.2021)), Господарський суд Харківської області та Східний апеляційний господарський суд дійшли висновку, що ТОВ "Енергоресурс Харків" своєчасно звернулося до Харківської міськради із заявою про викуп спірної земельної ділянки, вживало всіх заходів щодо оформлення права власності на земельну ділянку в зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, тобто судом не встановлено та скаржником не доведено фактів зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі та зловживання своїми правами, проте позивач після того як у жовтні 2020 року повідомив відповідача про те, що Департаментом земельних відносин підготовлено проект рішення Харківської міськради про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки з метою його винесення на розгляд сесії ради, впродовж тривалого часу не вчиняв жодних активних дій з виконання своїх обов`язків щодо подальшого оформлення відчуження спірної земельної ділянки. Таким чином, зазначені дії Міськради свідчать про те, що в жовтні 2020 року позивач вже мав намір отримати дохід саме від продажу спірної земельної ділянки, а не від надання її в користування Товариству на умовах оренди, відтак між сторонами склалися правовідносини, пов`язані як з користуванням спірною земельною ділянкою, так і пов`язані з її відчуженням, які врегульовано нормами ЦК України та ЗК України;
2) матеріали справи не містять доказів на підтвердження обґрунтованого зволікання уповноважених осіб Харківської міськради з вирішенням питання про можливість продажу спірної земельної ділянки, зокрема, доказів винесення на розгляд сесії Міськради проекту рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або обґрунтованої відмови від укладення договору про внесення авансового внеску;
3) обов`язок сплати авансового внеску виникає на підставі договору про сплату такого внеску, укладеного між Міськрадою (як продавцем) та покупцем земельної ділянки, тобто укладення такого договору є волевиявленням обох сторін, тоді як позивач у листуванні з Товариством і Прокурором не посилався на порушення відповідачем процедури викупу земельної ділянки через несплату авансового платежу.
Крім того, встановивши, що користування відповідачем спірною земельною ділянкою без укладеного договору оренди землі було зумовлене метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто метою укладення договору купівлі-продажу стосовно цієї ж земельної ділянки, апеляційний суд дійшов висновку про те, що спірні кошти не можуть вважатися набутими чи збереженими відповідачем без достатніх правових підстав, оскільки в спірних правовідносинах право користування земельною ділянкою вирішувалося в порядку її викупу, а не шляхом оформлення користування на умовах оренди, в зв`язку з чим відсутні як підстави для застосування статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин, так і неправильним є здійснений Прокурором розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у виді орендної плати.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 922/3507/20 висновок про те, що право на стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі саме орендної плати на підставі норм статті 1212 ЦК України виникає у власника земельної ділянки, зокрема відповідної ради, лише у випадку, коли неукладення договору щодо її відчуження є наслідком дій покупця - фактичного користувача, який в такому разі не може розраховувати на набуття такої ділянки у власність, а відтак і не може розраховувати на виникнення підстав для сплати земельного податку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що: 1) суди не врахували висновку щодо застосування положень частини 4 статті 75 ГПК України, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17; 2) суди не врахували висновків щодо застосування норм статей 1212, 1214 ЦК України в подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 04.08.2021 у справі № 922/3507/20; 3) суди не врахували висновків щодо застосування положень статей 120, 125 ЗК України та статті 1212 ЦК України в подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, в постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 924/856/20; 4) суди першої та апеляційної інстанцій врахували не фактичні обставини, встановлені судами при розгляді справи № 922/2131/21, а виключно правову оцінку зазначених обставин, яка полягає у висновку суду про те, що ТОВ "Енергоресурс Харків" дотрималося встановленого порядку з метою оформлення викупу спірної земельної ділянки, а Харківська міськрада, отримавши від Товариства усі необхідні документи для викупу вказаної земельної ділянки, в жовтні 2020 року вже мала намір отримати дохід від її продажу, а не від надання її відповідачу в оренду; 5) на порушення вимог частини 4 статті 236 ГПК України суди помилково врахували висновки щодо застосування норм статті 1212 ЦК України, сформовані Верховним Судом у постанові від 04.08.2021 у справі № 922/3507/20, позаяк спірні правовідносини в справі № 922/606/23 не є подібними до правовідносин у справі № 922/3507/20 з тих мотивів, що в справі № 922/3507/20 неукладення договору купівлі-продажу земельної ділянки було зумовлено діями Харківської міськради щодо невиконання взятих на себе зобов`язань за укладеним договором авансового внеску (щодо забезпечення проведення експертної грошової оцінки та винесення на розгляд пленарного засідання Міськради питання продажу земельної ділянки), тоді як у цій справі (№ 922/606/23) ТОВ "Енергоресурс Харків" не подало до Харківської міськради акт обстеження земельної ділянки, між Міськрадою та Товариством договір авансового внеску не укладався, як наслідок, авансовий внесок відповідачем не сплачувався та експертна грошова оцінка спірної земельної ділянки у встановленому порядку не затверджувалася.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
7. ТОВ "Енергоресурс Харків" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові.
Харківська міськрада не скористалася правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2023 (Чумак Ю. Я. - головуючий, Багай Н. О., Зуєв В. А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2023 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 у справі № 922/606/23 та призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 31.10.2023.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.10.2023 у зв`язку з відпусткою судді Зуєва В. А. справу № 922/606/23 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Дроботова Т. Б., Багай Н. О.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ТОВ "Енергоресурс Харків" (код ЄДРПОУ 43124744) належать на праві приватної власності нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: м. Харків, проспект Льва Ландау, 149, а саме: 1) нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 1067,4 м2 (право власності зареєстровано 30.07.2019 на підставі свідоцтва про право власності від 10.11.2015 № 47271943 та розподільчого балансу від 18.07.2019 №№ 273, 276, 579, 582); 2) нежитлова будівля літ. "В-1" загальною площею 8437,8 м2 (право власності зареєстровано 23.07.2019 на підставі розподільчого балансу від 18.07.2019 №№ 573, 576, 579, 582); 3) нежитлова будівля літ. "Г-1" загальною площею 2952,9 м2 (право власності зареєстровано 06.08.2019 на підставі протоколів загальних зборів від 31.07.2019 №№ 108, 110, від 06.08.2019 №№ 676, 678, акта приймання-передачі нерухомого майна від 06.08.2019 №№ 662, 665); 4) нежитлова будівля літ. "П-1" загальною площею 27,5 м2 (право власності зареєстровано 05.08.2019 на підставі розподільчого балансу від 18.07.2019 №№ 573, 576, 579, 582); 5) нежитлова будівля літ. "Р-1" загальною площею 34,8 м2 (право власності зареєстровано 06.08.2019 на підставі протоколів загальних зборів від 31.07.2019 №№ 115, 117, від 06.08.2019 №№ 676, 678, акта приймання-передачі нерухомого майна від 06.08.2019 №№ 668, 671).
10. 16.08.2019 відповідач після придбання у липні-серпні 2019 року об`єктів нерухомого майна (нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "П-1", літ. "Р-1"), розташованих на проспекті Льва Ландау, 149 у м. Харкові, звернувся до Харківської міськради з листом-заявою № 4 про надання згоди на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки по проспекту Льва Ландау, 149 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування зазначених нежитлових будівель з метою подальшого викупу цієї земельної ділянки.
11. Згідно з пунктом 16 додатку 1 до рішення Харківської міськради від 16.10.2019 № 1759/19 Товариству надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею орієнтовно 1,4 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1" (зварювально-заготовчий корпус), літ. "В-1" (цех), літ. "Г-1" (цех), літ. "П-1" (прохідна), літ. "Р-1" (газовий розподільчий пункт), на проспекті Льва Ландау, 149 в м. Харкові.
12. 01.07.2020 Департамент містобудування та архітектури Харківської міськради погодив проект землеустрою щодо відведення ТОВ "Енергоресурс Харків" земельної ділянки загальною площею 1,68 га на проспекті Льва Ландау, 149 у м. Харкові.
13. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 09.09.2020 № НВ-6313742202020 земельну ділянку, кадастровий номер 6310136900:04:001:0108, сформовано 20.08.2020.
Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на спірну земельну ділянку 30.09.2020 зареєстровано за Харківською міськрадою.
Водночас з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Публічної кадастрової карти України вбачається, що на теперішній час речові права на спірну земельну ділянку за ТОВ "Енергоресурс Харків" не зареєстровано.
Нежитлові будівлі літ. "А-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "П-1", літ. "Р-1" знаходяться на спірній земельній ділянці.
14. Листом від 07.10.2020 № 062/0/225-20 Департамент земельних відносин Харківської міськради надав Товариству відповідь про підготовку ним проекту рішення Харківської міськради про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,68 га з метою винесення вказаного проекту рішення на розгляд сесії Харківської міськради згідно з Регламентом Міськради.
15. Листом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова від 06.01.2022 № 15/1-42вих-22 повідомлено Харківську міськраду про виявлені порушення.
Крім того, Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова вжито заходів щодо отримання копій витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку, в тому числі щодо спірної земельної ділянки, а саме листом від 20.01.2022 № 15-2вих-22 надіслано до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Харківській області) запит про надання копій витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Листом від 02.02.2022 № 10-20-14-714/0/19-22 ГУ Держгеокадастру в Харківській області надало Шевченківській окружній прокуратурі міста Харкова запитувані документи.
Листом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова від 09.02.2022 № 15/1-195вих-22 направлено до Департаменту земельних відносин Харківської міськради копії витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.
16. На підставі частини 2 статті 83 ЗК України уповноваженою особою Харківської міськради - головним спеціалістом сектору інспекційної роботи інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міськради Федоровим В. В. здійснено обстеження спірної земельної ділянки, про що складено акт від 16.02.2022 з додатками у вигляді ситуаційної схеми (план-схеми) розміщення земельної ділянки та фото.
Зазначеним актом зафіксовано, що спірна земельна ділянка частково огороджена та використовується Товариством для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "П-1", літ. "Р-1".
17. Листом від 30.11.2022 № 3246/0/225-22 Департамент земельних відносин Харківської міськради надіслав до Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова акт обстеження земельної ділянки від 16.02.2022 та розрахунки суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства.
18. Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 у справі № 922/2131/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2021, відмовлено в задоволенні позову Харківської міськради про стягнення з ТОВ "Енергоресурс Харків" 1 069 909,68 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.09.2020 по 31.03.2021.
Позиція Верховного Суду
19. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
20. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновки місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність належними та допустимими доказами порушення майнових прав Міськради як власника спірної земельної ділянки внаслідок неоформлення Товариством права користування нею на умовах оренди, позаяк ТОВ "Енергоресурс Харків" своєчасно (в серпні 2019 року) звернулося до Харківської міськради із заявою про викуп спірної земельної ділянки, вживало всіх заходів для оформлення права власності на земельну ділянку в зв`язку з набуттям права власності на розташоване на ній нерухоме майно, не зволікало та не ухилялося від укладення договору купівлі-продажу землі та не зловживало своїми правами, проте позивач, повідомивши відповідача в жовтні 2020 року про підготовку Департаментом земельних відносин проекту рішення Харківської міськради щодо надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки з метою його винесення на розгляд сесії Міськради, надалі впродовж тривалого часу не вчиняв жодних активних дій з виконання своїх обов`язків щодо подальшого оформлення відчуження спірної земельної ділянки, отже, зазначені дії Міськради свідчать про те, що в жовтні 2020 року позивач вже мав намір отримати дохід саме від продажу спірної земельної ділянки, а не від надання її в користування Товариству на умовах оренди.
Крім того суди попередніх інстанцій виходили з відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження обґрунтованого зволікання уповноважених осіб Харківської міськради з вирішенням питання про можливість продажу спірної земельної ділянки, зокрема, доказів щодо винесення на розгляд сесії Міськради проекту рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або обґрунтованої відмови від укладення договору про сплату авансового внеску.
Водночас апеляційний суд врахував викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 922/3507/20 висновок про те, що право на стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі саме орендної плати на підставі положень статті 1212 ЦК України виникає у власника земельної ділянки, зокрема відповідної ради, лише у випадку, коли неукладення договору щодо її відчуження є наслідком дій покупця - фактичного користувача, який в такому разі не може розраховувати на набуття такої ділянки у власність, а відтак і на виникнення підстав для сплати земельного податку.
21. Проте колегія суддів вважає передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову та водночас погоджується з доводами скаржника в частині неврахування судами під час ухвалення оскаржуваних судових рішень висновків щодо застосування норм статей 1212, 1214 ЦК України та статей 120, 125 ЗК України в подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та в постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, з огляду на таке.
22. В пунктах 69- 71, 75, 78, 90- 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц зі спору, що виник з подібних правовідносин, сформульовано такі висновки щодо застосування положень статей 1212, 1214 ЦК України та статей 120, 125 ЗК України:
"69. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
70. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).
71. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).
75. Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 ЗК України).
78. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).
90. За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
91. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
92. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
93. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).
94. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України".
23. В свою чергу, в пунктах 33- 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (за участю Харківської міськради як позивача) викладено такі висновки щодо застосування норм статті 1212 ЦК України та статей 93, 120, 125 ЗК України в подібних правовідносинах:
"33. Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.
34. Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).