ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 640/17816/21
адміністративне провадження № К/990/3329/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,
представника позивача - Ларіонова М.О.,
представника відповідача - Франчука Я.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року (головуюча суддя Маруліна Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Горяйнов А.М., судді - Файдюк В.В., Шелест С.Б.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» (далі - позивач, ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна», Товариство) звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 березня 2021 року №00001060702 та від 10 червня 2021 року №2843100070201.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказував на помилковість зробленого контролюючим органом висновку про безтоварність господарських операцій з поставки товару з контрагентами за операціями з постачання сільськогосподарської продукції, оскільки реальний характер такої діяльності підтверджений належними бухгалтерськими та первинними документами. Окремо позивач звертав увагу на допущені відповідачем процедурні порушення під час проведення документальної перевірки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року, позовні вимоги Товариства задоволено в повному обсязі, визнано протиправними і скасовано оскаржувані податкові-повідомлення-рішення.
Констатуючи незаконність спірних рішень відповідача суди попередніх інстанцій виходили з того, що на стадії призначення та проведення позапланової документальної перевірки, а також оформлення її результатів контролюючим органом допущено процедурні порушення. Стосовно ж суті прийнятих за наслідками податкової перевірки рішень суди вказали, що позивачем надано до перевірки усі необхідні первинні документи, які слугували підставою для належного формування складу податкового кредиту, натомість відповідачем фактично здійснено перевірку та аналіз господарської діяльності на підставі відомостей податкових баз щодо контрагентів позивача, без дослідження діяльності позивача.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати прийняті судами рішення й ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).
В аспекті заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач звертає увагу на застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування практики Верховного Суду у справах за подібних правовідносин щодо оцінки використання контролюючим органом податкової інформації при формуванні висновку про безтоварність господарських операцій, необхідності вияву належної обачності при виборі контрагента, а також щодо обов`язковості оформлення під час господарських операцій із поставки сільськогосподарської продукції додаткових документів (щодо якості товару, зберігання, транспортування тощо). Зокрема, відповідач посилався на постанови Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі 3804/16516/15, від 6 березня 2019 року у справі №804/5444/16, від 27 жовтня 2021 року у справі №808/1336/16.
У світлі зроблених Верховним Судом висновків заявник касаційної скарги переконує у відсутності в контрагентів Товариства реальної можливості здійснити заявлені обсяги постачання сільськогосподарської продукції та невідповідності первинних документів за формою і змістом вимогам чинного законодавства. Про це, на переконання заявника касаційної скарги, свідчать виявлені у ході перевірки обставини щодо відсутності у контрагентів постачальників доказів посіву зернових культур, недостатньої кількості працівників, основних засобів, земельних ділянок у виробників сільськогосподарської продукції, невстановлення законного джерела походження товару тощо.
В аспекті заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач звертає увагу на те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не дослідили належним чином докази, надані відповідачем на підтвердження своїх доводів та міркувань, та не вжили усіх залежних від них заходів щодо з`ясування обставин справи.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. Матеріали справи надійшли до суду касаційної інстанції 18 жовтня 2023 року, після чого справу призначено до касаційного розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.
Від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому позивач, поділяючи висновки судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін. У своїх доводах позивач зазначає, що наведені відповідачем постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин, установлених судами в тій чи іншій справі.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав правову позицію, викладену в поданій касаційній скарзі. Наполягав на тому, що позивач не надав доказів прояву належної обачності при виборі контрагентів та, власне, не довів реальності здійснених з ними господарських операцій. Окремо акцентував увагу на відсутності у контрагентів позивача можливості поставити на користь останнього того обсягу сільськогосподарської продукції, що була обумовлена укладеними між ними правочинами.
Представник позивача повністю підтримав доводи та аргументи, наведені ним в судах попередніх інстанцій, і, посилаючись на них, просив залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення. Зазначав, що усі доводи контролюючого органу були спростовані у ході розгляду справи в судах попередніх інстанцій та отримали розгорнуту оцінку в судових рішеннях. Звертав увагу на те, що відповідач як в суді апеляційної інстанції, так і у поданій касаційній скарзі жодним чином не спростовує допущені посадовими особами контролюючого органу порушення при призначенні й, власне, проведенні спірної документальної перевірки платника податків.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що відсутні підстави до задоволення касаційної скарги, з наступних підстав.
Як установили суди попередніх інстанцій ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» входить до міжнародної групи компаній Louis Dreyfus, яка здійснює діяльність з виробництва та продажу продовольчих товарів й сільськогосподарської продукції.
Позивачем подано до Державної податкової служби України податкову декларацію з податку на додану вартість за період листопад 2020 року, розрахунок коригування сум податку на ПДВ (Д1) за листопад 2020 року, довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) за листопад 2020 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) за листопад 2020 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (Д4) за листопад 2020 року у сумі 155' 312' 351 грн, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2020 року.
На підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено перевірку дотримання ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» вимог податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року у податковій декларації з ПДВ від 17 грудня 2020 року №9337260812, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 20 січня 2021 року №9002863586 (далі - Декларація), від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За наслідками документальної позапланової виїзної перевірки Товариства відповідачем складено акт від 18 лютого 2021 року №77/37-00-07-02-01-16/30307207.
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (далі - Порядок №21), в результаті чого завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року у сумі 8' 392' 443 грн, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) у сумі 8' 392' 443 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 4' 327' 713 грн, та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 3' 969' 226 грн, яка підлягає зменшенню.
Не погоджуючись із зробленими контролюючим органом висновками ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» подано заперечення на акт перевірки.
Листом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19 березня 2021 року повідомлено платника податків про відхилення позиції, викладеної у запереченнях на акт перевірки.
Цим же листом деякі пункти (висновки) акта перевірки викладено у іншій редакції. Так, на сторінці 26 - стосовно взаємовідносин ТОВ «ЛДК Україна» та ТОВ «ІНОКС СЕРВІС»; на сторінці 26-27 - щодо перенесення від`ємного значення, суми ПДВ яких не підтверджено результатами акта попередньої перевірки від 19 жовтня 2020 року №42/28-10-04-01-02/30307207; пункт 3.3 «Результати перевірки визначення від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (розділ ІІІ Декларації)») та пункт 4 «Висновок» акта перевірки викладено в наступній редакції : «… встановлено порушення платником податків пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, Порядку №21, в результаті чого завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року у сумі 8' 581' 608 грн, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) у сумі 8' 581' 608 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 4' 327' 713 грн, та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 4' 253' 895 грн, яка підлягає зменшенню».
23 березня 2021 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення: №00001050702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 4' 327' 713 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 2' 163' 856,50 грн, №00001060702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ 4' 253' 895 грн.
Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість слугував висновок контролюючого органу про неправомірне декларування ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених контрагентами-постачальниками ТОВ «Кагарлицьке ХПП», ТОВ «ТД Українська борошномельна компанія» та ТОВ «Інокс Сервіс», за правочинами з поставки сільськогосподарської продукції позивачеві.
Товариством подано скаргу на вказані вище податкові повідомлення-рішення, за наслідками розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 8 червня 2021 року скасовано податкове повідомлення - рішення від 23 березня 2021 року №00001050702 у частині застосування штрафних санкцій, які перевищують розмір, визначений пунктом 123.2 статті 123 ПК України, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення - рішення від 23 березня 2021 року №00001060702 залишені без змін.
10 червня 2021 року відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення №284310007020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 4' 327' 713 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1' 081' 928,25 грн.
Вважаючи протиправними прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 23 березня 2021 року №00001060702 та від 10 червня 2021 року №284310007020 позивач звернувся до суду з указаним позовом.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Зосереджуючись першою чергою на обставинах проведення документальної позапланової перевірки позивача суди першої та апеляційної інстанцій з`ясували, що контролюючим органом неправильно застосовано підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, згідно з указаною нормою документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, серед іншого, такої підстави: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V («Податок на додану вартість») цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.