ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 200/7905/20-а
адміністративне провадження № К/990/25893/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 200/7905/20-а
за адміністративним позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя Лазарєв В. В.) від 11 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Блохіна А. А., Геращенко І. В., Міронова Г. М.) від 17 лютого 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2020 року Акціонерне товариство «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ» (далі - АТ «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 квітня 2020 року № 0007463307, № 0007473307, від 29 квітня 2020 року № 0002800513, № 0002810513, № 0002820513, № 0002830513.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач неправомірно не визнав права позивача на формування податкового кредиту за господарськими відносинами з ТОВ «ТЕСА-ГРУПП», ТОВ «ПОЖЕЖБЕСПЕКА ДОНБАСУ», ТОВ «АНЕГА», ТОВ «ЛІДЕР ПРОМСНАБ», ТОВ «БК Будмонтаж Інновейшн», ТОВ «КЬЮ. ЕФ. ЕМ СЕРВІС», ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО». Позивач вважає, що вищевказані господарські операції підтверджено необхідними первинними документами.
Щодо повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, позивач звертає увагу, що підприємством вчасно та у повному обсязі сплачувався податок на доходи фізичних осіб.
Стосовно порушення вимог законодавства з питань екологічного податку позивач зазначає, що збільшення ставки податку в контексті статті 246 Податкового кодексу України (далі - ПК України) може бути застосовано саме за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів. З метою виключення впливу на навколишнє природне середовище, а також контролю за станом місць розміщення власних відходів підприємством впроваджено системний моніторинг. Згідно висновків проведеного в 2018 - 2019 роках моніторингу ТОВ «ГЕОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» оцінки впливу MBB № 18.03 від 08 червня 2016 року на водні об`єкти встановлено, що: на основі отриманих результатів можна говорити про відсутність впливу на водні об`єкти (підземні та поверхні) в зоні його можливого впливу на оточуюче середовище.
Водночас позивач зазначає про відсутність підстав для застосовування ставки податку 5 грн/т, оскільки в результаті реконструкції фабрики змінилися технічні характеристики дрібнодисперсних відходів збагачення вугілля - Шлам та хвости з фабрик збагачувальна (код 1010.2.9.01). До реконструкції фабрики дані відходи були в рідкому стані, після реконструкції - продукт з вологістю 38 %. Отже, дані відходи придбали властивості, схожі з гірською породою, яка відноситься до малонебезпечних нетоксичних відходів гірської промисловості, для яких застосовується ставка 0,49 грн/т.
Окремо позивач звертає увагу на те, що викладені в акті позапланової перевірки обставини щодо ненадання документів не відповідають дійсності, оскільки жоден із дев`яти актів про ненадання документів не було вручено платнику податків. Про факт існування актів про ненадання документів платнику податків стало відомо безпосередньо з акту позапланової перевірки. На думку представника позивача, підприємством до позапланової перевірки на вимогу податкового органу надані всі документи, надання яких передбачено діючим податковим законодавством. Представник позивача звертає увагу, що запитувані податковим органом журнали обліку відходів виробництва не є предметом перевірки контролюючим органом та вони не подаються до органів державної влади, на підставі даних, що зазначені у вказаних журналах не ведеться податковий облік. Подібний документ не є документом на підставі якого ведеться податковий облік у відповідності до ПК України.
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 28 квітня 2020 року № 0007473307, від 29 квітня 2020 року № 0002800513, № 0002810513, № 0002820513, № 0002830513.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Донецькій області від 28 квітня 2020 року № 0007463307 та від 29 квітня 2020 року №0002840513 - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь АТ «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21 019,79 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 337 057,30 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 23 вересня 2022 року Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, в частині задоволення позовних вимог, у хвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити АТ «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ» в задоволенні позову.
5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
7. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що АТ «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ» є юридичною особою, зареєстроване 30 жовтня 1996 року, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 1 260 120 0000 000082, ідентифікаційний код 00176549, місцезнаходження: 85043, Донецька область, місто Добропілля, місто Білицьке, вул. Красноармійська, будинок 1а.
9. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01 березня 2021 року зареєстровано зміну найменування юридичної особи ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» на АТ «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ».
10. У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 05.10 добування кам`яного вугілля (основний).
11. У період, за який проводилася перевірка, зареєстрований платником податку на додану вартість.
12. З 03 березня 2020 року по 17 березня 2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка АТ «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ» з питань, що стали предметом заперечень за період діяльності з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2019 року.
13. За результатами перевірки 24 березня 2020 року був складений акт № 363/05-99-05-13/00176549, згідно якого податковий орган дійшов висновку про порушення АТ «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ»:
- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 738 637 грн, в тому числі по деклараціям з податку на додану вартість за липень 2017 року на суму 88 457 грн, за серпень 2017 року на суму 451 587 грн, за вересень 2017 року на суму 198 593 грн, що призвело: до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету всього на суму 738 637 грн;
- пункту 187.8 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, підпункту г) пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.12 статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року з врахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України всього у сумі 6 364 004 грн;
- підпункту г) пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті встановлених порушень по заниженню податкових зобов`язань з ПДВ виникли зобов`язання щодо складання податкових накладних за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року з врахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України на загальну суму 5 832 668 грн;
- підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242, пунктів 246.2, 246.4 статті 246, пункту 249.6 статті 249 ПК України, в результаті чого занижено екологічний податок за розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єкта господарювання) за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року з врахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України всього у сумі 42 379 465,91 грн;
- підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пунктів 18.1, 18.2 статті 18, пункту 51.1 статті 51, абзацу б пункту 176.2 статті 176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 в частині подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків та суми утриманого з них податку за 3 квартал 2017 року, 3 квартал 2018 року, що призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податку;
- підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 18.1 статті 18, абзацу 2 пункту 57.1 статті 57, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, абзацу а пункту 176.2 статті 176 ПК України в частині несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 160 943,97 грн.
14. 10 квітня 2020 року позивачем направлено заперечення на акт перевірки (вх. №51833/10 від 15 квітня 2020 року).
15. Листом від 24 квітня 2020 року № 35709/10/05-99-05-13 відповідачем розглянуто заперечення на акт перевірки.
16. На підставі акту перевірки від 24 березня 2020 року №363/05-99-05-13/00176549 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 28 квітня 2020 року № 0007463307, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 510 грн;
- від 28 квітня 2020 року № 0007473307, яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 31 177,49 грн, в тому числі 31 177,49 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 29 квітня 2020 року № 0002800513, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем екологічний податок на суму 52 974 332,39 грн, в тому числі 42 379 465,91 грн за податковими зобов`язаннями, 10 594 866,48 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 29 квітня 2020 року № 0002810513, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 7 176 793,75 грн, в тому числі за 5 741435 грн за податковими зобов`язаннями, 1 435 358,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 29 квітня 2020 року № 0002820513, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 7 955 005 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 6 364 004 грн, 1 591001 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 29 квітня 2020 року № 0002830513, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість на суму 2 916 334 грн;
- від 29 квітня 2020 року № 0002840513, яким застосовано штраф на суму 510 грн.
17. 15 травня 2020 року вищевказані податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено у досудовому порядку. Рішенням Державної податкової служби України від 31 липня 2020 року 24403/6/99-00-06-02-01-06, скаргу АТ «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ» залишено без задоволення, а рішення без змін.
18. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшли висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами для визначення податкового кредиту мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та спричинили реальні зміни майнового стану позивача.
20. Зокрема суди виснували, що позивачем були надані належним чином оформлені документи, передбачені законодавством про податки та збори, відповідач, навпаки, не надав належних та допустимих доказів порушення позивачем діючого податкового законодавства України щодо не підтвердження здійснення господарських операцій, у зв`язку з поставкою товарів та послуг за договорами, укладеними з ТОВ «ТЕСА-ГРУПП», ТОВ «ПОЖЕЖБЕСПЕКА ДОНБАСУ», ТОВ «АНЕГА», ТОВ «ЛІДЕР ПРОМСНАБ», ТОВ «БК Будмонтаж Інновейшн», ТОВ «КЬЮ. ЕФ. ЕМ СЕРВІС», ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО».
21. При цьому посилання відповідача на наявність в єдиному державному реєстрі судових рішень інформації про відкрите кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018080000000078 від 21 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України стосовно контрагента ТОВ «Будівельний Майданчик» (код ЄДРПОУ 40871485), в якому фігурує ТОВ «Ялта Град Строй», суд визнали необґрунтованими, оскільки ТОВ «Будівельний Майданчик» не має безпосередніх відносин з АТ «ДТЕК ЖОВТНЕВА ЦЗФ».
22. Крім того, за висновками судів попередніх інстанцій, податкова інформація щодо контрагентів, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.
23. З приводу посилань відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних суди попередніх інстанцій зауважили, що правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників), при цьому, документи обумовлені вказаними правилами зокрема, товарно-транспортні накладні, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
24. Суди також вважали, безпідставними посилання податкового органу, як на підставу нереальності господарських операцій не підтвердження ланцюгу постачання, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні лише відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
25. З наведених мотивів суди дійшли висновку, що податкові повідомлення-рішення від 29 квітня 2020 року № 0002830513, № 0002820513, № 0002810513 є протиправними та підлягають скасуванню.
26. Щодо встановленого податковим органом порушення підпункт 242.1.3 пункту 242.1 статті 242, пунктів 246.2, 246.4 статті 246, пункту 249.6 статті 249 ПК України, в результаті занижено екологічний податок за розміщення відходів за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року суди виснували, що виробник відходів має право самостійно визначати відповідний клас та рівень небезпеки відходів у засіб, що не заперечує вимогам законодавства України, із відповідним зазначенням його у декларації екологічного податку за розміщення відходів та державних статистичних спостереженнях із екології.
27. Такий висновок судів мотивований тим, що на даний момент у законодавстві України відсутні діючи нормативно-правові, нормативно-технічні та спеціальні технічні акти, затверджені у встановленому порядку, що визначають поняття класу небезпеки відходів, а також порядок визначення класу небезпеки промислових відходів, тому у відповідності до вимог пункту «в» статті 17 та частини другої статті 34 Закону України «Про відходи» відповідний клас небезпеки відходів визначається виробником відходів, у засіб, що не суперечить вимогам законодавства України.
28. При цьому суди зауважили, що відходи флотації (кек) (код за державним класифікатором ДК 005-96 - 1010.2.9.01 - шлам та «хвости» з фабрик збагачувальних) ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ», що розміщуються в місці видалення відходів «Породний комплекс» за технологію сумісного складування відходів великих і дрібних фракцій, відносяться для цілей державної статистичної звітності із екології до IV класу небезпечності (малонебезпечні), а для цілей оподаткування екологічним податком за розміщення відходів, до IV класу небезпеки відходів, за рівнем небезпечності - малонебезпечні нетоксичні відходи гірничої промисловості.
29. Також суди виснували, що у відповідності до статті 1 Закону України «Про відходи» породний комплекс ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» відноситься до об`єктів поводження з відходами та є місцем видалення відходів (далі - МВВ). Будівництво та експлуатація породного комплексу ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» у період 2018 - 2019 роки відбувалося із дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Експлуатація породного комплексу ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» не призводить до забруднення атмосферного повітря, а саме змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.
30. Суди також зауважили, що фактів порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у процесі експлуатації породного комплексу ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» у період 2018-2019 роки встановлено не було.
31. При цьому, за висновками судів попередніх інстанцій, оскільки відходи вуглезбагачення, утворені на ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» при проведенні робіт по обробці вугілля з шахт, порода великих і дрібних фракцій (кек) за ступенем небезпеки для здоров`я населення і навколишнього середовища можуть характеризуватись як відходи безпечні, експлуатація породного відвала, а саме розміщення безпечних відходів не підпадає під дію пункту 11 «Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», а тому не потребує згідно вимог статті 13 Закону України «Про екологічну експертизу» проведення державної екологічної експертизи.
32. Оскільки відходи флотації (кек) ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» («Шлам та «хвости» з фабрик збагачувальних» (код за ДК 005-96 [46] -1010.2.9.01), що розміщуються в місці видалення відходів «Породний комплекс» за технологію сумісного складування відходів великих і дрібних фракцій, для цілей оподаткування екологічним податком за розміщення відходів, відносяться до IV класу небезпеки відходів, за рівнем небезпечності - малонебезпечні нетоксичні відходи гірничої промисловості, суди зробили висновок, що розміщені в місці видалення відходів «Породний комплекс» за технологію сумісного складування відходів великих і дрібних фракцій відходи «Шлам та «хвости» з фабрик збагачувальних» (код за ДК 005-96 [46] - 1010.2.9.01) та «Відходи збагачення вугілля, переробленого на збагачувальних та брикетних фабриках» (код за ДК 005-96 [46] - 1010.2.9.03) для цілей оподаткування, сумісно за місцем розміщення, відносяться для цілей оподаткування екологічним податком за розміщення відходів до IV класу небезпеки відходів, за рівнем небезпечності до малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості (код 246.2.005, згідно Додатку 9 до Податкової декларації екологічного податку, введеної в дію наказом Міністерства фінансів «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку»).
Враховуючи вищенаведене, а також те що, внаслідок експлуатації породного комплексу ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» відсутнє підтвердження фактів забруднення атмосферного повітря (змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища) та забруднення водних об`єктів (надходження до водних об`єктів забруднюючих речовин, суди попередніх інстанцій вважали, що податковий орган протиправно дійшов висновку щодо розміщення позивачем відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів та застосування при обчисленні екологічного податку коригуючого коефіцієнту 3 відповідно до пункту 246.4 статті 246 ПК України.
33. При цьому судами враховано висновок комплексної комісійної судової експертизи, який підтвердив вищезазначене.
34. Щодо встановленого податковим органом порушення в частині несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 160 943,97 грн., суди зауважили, що суб`єктом владних повноважень застосована штрафна санкція за ненарахування, неутримання та/або несплату податку, разом з цим, в акті перевірки встановлено інше порушення - несвоєчасна сплати податку, з посиланням на підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, відповідальність за яке передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України. З огляду на зазначене, суди дійшли висновку про відсутність порушень з боку позивача вимог статті 127 ПК України і, як наслідок, безпідставність застосування до нього штрафних, санкцій, визначених зазначеною статтею.
35. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суди дійшли висновку, що обґрунтованими витратами на правничу допомогу є сума у розмірі 13 000 грн, яка підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 12 999,87 грн.
36. При цьому, за висновками судів попередніх інстанцій, подання позивачем окремих відповідей на відзив щодо кожного контрагента не є необхідним, що свідчить про штучне збільшення обсягу наданої правничої допомоги. Крім того, суди зазначили, що тривалість судових засідань складала: 28 жовтня 2020 року - 3 хв., 05 листопада 2020 року - 12 хв., 14 липня 2021 року - 10 хв.,27 липня 2021 року - 10 хв. Таким чином, суди вважали, що такі витрати не були фактичними і неминучими, а їхній розмір - не є обґрунтованим.
Крім того, суди дійшли висновку, що сума витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту представників позивача, яка становить 4045,15 грн, підтверджується посадочними документами, а тому підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Також за висновками судів попередніх інстанцій, оскільки витрати на проведення експертизи підтверджуються платіжним дорученням, а тому підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені витрати за проведення експертизи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 320 012,32 грн.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
37. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
38. Як на підставу для касаційного оскарження Головне управління ДПС у Донецькій області посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми права (підпункт 134.1.1 пункту 134 статті 134, пункти 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, статті 1, 9 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 року по справі № 813/4143/13-а (щодо недоліків первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних), від 25 вересня 2019 року по справі № 823/530/15 (щодо узгодженості дій з недобросовісним постачальником), від 21 травня 2019 року по справі № 815/662/16 (щодо відсутності у контрагента ресурсів для здійснення господарської діяльності).
39. Крім того, з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми права (пункт 246.4 статті 246 ПК України) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року по справі № 808/2892/14 (щодо підтвердження фактів забруднення атмосферного повітря).
40. Також, як на підставу для касаційного оскарження Головне управління ДПС у Донецькій області посилається на пункт 2 частини другої статті 353 КАС України, а саме: підтверджуючи документально задекларовані позивачем витрати та податковий кредит, суди обмежилися переліченням наявних в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем під час розгляду справи. Проте, судами не досліджено надані податковим органом докази та не враховано доводи щодо відсутності ресурсів у контрагента для здійснення господарської діяльності, відсутності джерела походження товару та наданим податковим органом доказам (податкової звітності контрагента).
41. Обґрунтовуючи висновки про неправомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту по господарським операціям з переліченими вище контрагентами скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано доводи контролюючого органу про невідповідність придбаної та реалізованої номенклатури товару, укладення дефектних документів та операції з вищенаведеними контрагентами постачальниками не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання такого обсягу документально оформлених операцій.
42. Також скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій не враховано при ухваленні оскаржуваних рішень, що місце видалення відходів містить забруднення атмосферного повітря, ґрунтів та понаднормове забруднення підземних вод, що свідчить про незабезпечення ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» повного виключення забруднення атмосферного повітря та водних об`єктів.
Зважаючи на встановлені обставини, ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» не забезпечило повне виключення забруднення атмосферного повітря та водних об`єктів, що в свою чергу обумовлює застосування коефіцієнту 3 до ставок екологічного податку.
43. При цьому скаржник звертає увагу, що в порушення статті 249 ПК України ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» не надано до перевірки первинні документи з обліку фактичних обсягів утворених та розміщених відходів.
44. У свою чергу судами попередніх інстанцій не було витребувано та не досліджено первинні та інші документи щодо обліку відходів, які не надано до перевірок та, відповідно, не досліджувалися:
- документи щодо складу і властивостей відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, що передбачено статтею 17 Закону України «Про відходи»;
- матеріально-сировинні баланси щодо ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються і видаляються, та подану щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;
- відомості спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами, щодо відходів що утворюються та видаляються ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ»;
- висновки щодо рівня екологічної безпеки місць видалення відходів, визначення категорії їх екологічної безпеки для навколишнього середовища та здоров`я людини.
45. Скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій за основу висновку про відсутність порушення зі сплати екологічного податку взято висновок судової економічної експертизи № 10/11/8821-8844/12166-12180 від 31 травня 2021 року. Проте, судами не було враховано, що виходячи зі змісту вказаного висновку, експертами не було витребувано висновки щодо рівня екологічної безпеки місця видалення відходів - Породного комплексу, документи, яким визначено категорію їх екологічної безпеки для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
46. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
47. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
48. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
49. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
50. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
51. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.