ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 140/6868/21
адміністративне провадження № К/990/19637/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Дзундзи Юрія Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 (колегія суддів у складі: Хобор Р. Б., Бруновської Н. В., Матковської З. М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування жовтня 2014 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 12.07.2017;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 12.07.2017 в сумі 41 949,37 грн із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюються обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 позов задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 12.09.2017 із застосуванням базового місяця - жовтня 2014 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 12.09.2017 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року (з урахуванням виплачених сум).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Водночас суд указав, що ненарахування відповідачем індексації грошового забезпечення у встановленому розмірі порушує право позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідача.
Також за висновками суду першої інстанції, суд не вправі визначати конкретні суми індексації грошового забезпечення позивача, які слід виплатити. Обчислення таких сум належить до відання компетентних структур відповідача, а тому належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на думку суду, є зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 12.09.2017 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду, то суд зазначив, що оскільки індексація грошового забезпечення є його складовою, тому строк звернення до суду з вимогами про виплату сум індексації не застосовується.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/6868/21 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов залишено без розгляду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду апеляційний суд виходив з того, що індексація грошового забезпечення не є частиною грошового забезпечення військовослужбовців, а тому до позовних вимог, що стосуються індексації грошового забезпечення, необхідно застосовувати місячний строк звернення до суду, як до позовних вимог з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби. Суд апеляційної інстанції, ураховуючи те, що конкретна дата виплати позивачу індексації не встановлена, уважав, що позивачу стало відомо про порушення його прав в останній день місяця в якому була проведена виплата. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки позивач не просив поновити пропущений строк звернення до суду та не навів поважних причин його пропуску, суд першої інстанції помилково не залишив адміністративний позов без розгляду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Скаржник наполягає на тому, що індексація є складовою грошового забезпечення, тож її невиплата є порушенням законодавства про оплату праці і, відповідно, особа має право пред`явити позов без обмеження будь-яким строком. Тож, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції помилково керувався частиною п`ятою статті 122 КАС України, застосовуючи правило про місячний строк звернення до суду з його позовом.
Зрештою позивач зазначає, що при вирішенні питання щодо строків звернення до адміністративного суду в цій справі суд апеляційної інстанції повинен був керуватися частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), якою строк звернення до суду не був обмеженим. При цьому позивач прослався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.06.2018 у справі № 695/984/16-ц, від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 26.11.2019 у справі № 340/184/19, від 12.05.2022 у справі № 280/9017/20.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Наголошує на правильності висновку суду апеляційної інстанції стосовно пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Рух касаційної скарги
31.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дзундзи Ю. Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 140/6868/21.
Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку з виплатою позивачу індексації грошового забезпечення у меншому розмірі, ніж вважає позивач, через застосування при розрахунку індексації неправильного базового місяця та неврахування приписів законодавства.
На стадії касаційного провадження спірним є питання щодо застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду з позовом.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.