ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 2а-7192/12/2670
адміністративне провадження № К/990/29/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
за участі:
представників Позивача: Собка О.В., Малярчука Ю.Б.,
представника Відповідача: Ткачук Я.О.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2022 року (суддя Погрібніченко І.М.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2022 року (судді: Бєлова Л.В., Аліменко В.О., Безименна Н.В.,
у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі також - ДП «Укргазвидобування», Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - Відповідач), у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 січня 2012 року №0000201504, №0000211504, №0000221504 та №0000231504.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою від 5 листопада 2012 року Окружний адміністративний суд позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 9 січня 2012 року №0000231504, №0000211504, №0000201504 в частині 4 260 333,51 грн, № 0000221504 в частині 2 554 669,41 грн. В іншій частині позову відмовив.
28 січня 2014 року Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою апеляційні скарги Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишив без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від 5 листопада 2012 року - без змін.
Ухвалюючи ці рішення, суди вказали, що:
- оскільки на початку 2011 року у Позивача був наявний згідно з обліковими картками податковий борг з плати за природний газ та газовий конденсат, а податковою службою не встановлено як терміну, коли він (борг) був погашений, та відповідно терміну початку спливу строку сплати поточних податкових зобов`язань, то здійснені розрахунки штрафних санкцій в цій частині є необґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
- нарахування санкцій за розірваними податковою службою договорами, укладеними з Позивачем про розстрочення (відстрочення) є правомірним та обґрунтованим, оскільки такі договори були розірвані у встановленому законом порядку, а позовні вимоги в цій частині не є обґрунтованими, а відтак, задоволенню не підлягають.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 травня 2015 року касаційні скарги ПАТ "Укргазвидобування" та Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби задовольнив частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі № 2а-7192/12/2670 скасував. Справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 19 січня 2012 року №0000201504, №0000211504, №0000221504 та №0000231504 повністю.
Верховний Суд постановою від 8 лютого 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнив частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням від 14 липня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 19 січня 2012 року №0000201504, №0000211504, №0000221504 та №0000231504.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 7 грудня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишив без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2022 року - без змін.
Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що Відповідач під час проведення камеральної перевірки податкових декларацій по/з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні і по рентній платі за газовий конденсат, що видобувається в Україні за 2010 та 2011 роки, надав оцінку не повноті, своєчасності подання платником податкової звітності та не здійснив візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Відповідач надав оцінку своєчасності сплати Позивачем самостійно визначеного грошового зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні та рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні визначених Позивачем самостійно в податкових розрахунках та відповідно до укладених договорів про розстрочення (відстрочення) податкових зобов`язань (податкового боргу), а отже взято до уваги іншу податкову інформацію, ніж дані податкової звітності, поданої Позивачем. Відповідач під час проведення камеральної перевірки за результатами якої склав акт з`ясовано питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання, тим паче термінів сплати грошових зобов`язань, які не були самостійно визначені платником податків у податковій декларації.
Щодо доводів про зміну Позивачем та судом предмету та підстав позову, апеляційний суд вказав, що в межах судового розгляду Позивач звертав увагу суду на порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки (зокрема, в письмових поясненнях) (том 7 а.с. 141), відтак, суд першої інстанції, досліджуючи спірні правовідносини, не міг не надати цим доводам належну правову оцінку.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву
У касаційній скарзі Відповідач просить скасувати ухвалені у справі рішення, й ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Підставою касаційної скарги Відповідач визначив пункт другий частини першої статі 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити судові рішення без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області за результатами проведення камеральної перевірки податкової звітності ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні за 2010 та 2011 роки, склала акт про результати камеральної перевірки податкової звітності від 4 січня 2012 року №1/15-0-21/30019775 (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки зафіксовані порушення, які полягають у порушенні термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по:
- рентній платі за природний газ, що видобувається в Україні протягом строків, визначених пунктом 306.2 статті 306 ПК України (додатки 1, 2);
- рентній платі за газовий конденсат, що видобувається в Україні протягом строків, визначених пунктом 306.2 статті 306 ПК України (додатки 3, 4).
На підставі акта перевірки Відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 19 січня 2012 року:
- №0000201504 щодо нарахування штрафу у розмірі 5 882 879,03 грн за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в сумі 31 798 071,70 грн;
- №0000211504 щодо нарахування штрафу у розмірі 6 359 614,34 грн за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в сумі 58 828 790,30 грн;
- №0000221504щодо нарахування штрафу в розмірі 4 870 878,13 грн за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні в сумі 24 354 390,65 грн;
- №0000231504 щодо нарахування штрафу в розмірі 839 968,43 грн за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні в сумі 8 399 684,30 грн.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі Відповідач просить скасувати ухвалені у справі рішення, й ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Підставами скасування рішення суду першої інстанції й постанови суду апеляційної інстанції Відповідач визначив порушення судами норм матеріального та процесуального права з посиланням на необхідність відступлення від правових висновків щодо неможливості при камеральній перевірці встановлювати обставини щодо своєчасності сплати зобов`язань з податків та зборів.
Як вважає Відповідач, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд чітко зазначив коло питань, які підлягали з`ясуванню при повторному розгляді справи. Натомість, суди про новому розгляді справи порушили вимоги постанови Верховного Суду, не дослідили питання, які ставилися касаційним судом. Більше того, суди самостійно вийшли за межі позовних вимог і апеляційної скарги, та скасували податкові повідомлення-рішення контролюючого орган з підстав перевищення законодавчо визначеного обсягу питань, що досліджуються під час камеральної перевірки.
Як стверджує Відповідач, при вирішенні спору суди не звернули уваги на те, що Позивач визнав факт несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з рентної плати. Також, суди не виконали вимогу Верховного Суду щодо встановлення обставин стосовно дійсного стану розрахунків Позивача з бюджетом з рентної плати за природний газ та з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, за податковими розрахунками за жовтень 2009 року - жовтень 2011 року.
3.2. Позиція Позивача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
Як стверджує Позивач, Відповідач у касаційній скарзі не навів передбачених КАС України підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Представник Позивача наполягає, що суд першої інстанції не здійснював вихід за межі позовних вимог, як і не Позивач не змінював підстав позову, адже не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Правова позиція з цього приводу викладена у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №916/1764/17, від 22 січня 2020 року у справі №817/831/18, від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15.
У межах судового розгляду Позивач звертав увагу суду на порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки, а тому суд першої інстанції, досліджуючи спірні правовідносини, не міг не надати цим доводам належну правову оцінку. У свою чергу, реалізуючи завдання адміністративного судочинства суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив, що Відповідач у спірний період не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння Позивачем узгоджених сум грошових зобов`язань в межах камеральної перевірки, у зв`язку з чим акт перевірки є недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкового прав прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.
Позивач вважає безпідставним покликання Відповідача на порушення судами першої та апеляційної інстанцій частини п`ятої статті 353 КАС України, адже висновки Верховного Суду про незаконність рішень судів попередніх інстанції щодо задоволення позову чи мотиви, з яких судові рішення про задоволення позову були скасовані, не є вказівкою Верховного Суду для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи щодо неможливості задоволення позовних вимог у повному обсязі.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.