ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 510/2088/15-к
Провадження № 51 - 4221 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження № 510/2088/15-к (№ 12015160400000097 від 02.03.2015 року, №12017160150002947 від 15.10.2017 року, №12018160400000384 від 13.0.2018 року, №12019160400000047 від 09.02.2019 року), щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Ренійського районного суду Одеської області від 27 січня 2020 року за ст. 185 ч. 3, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців,
за ст. 185 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Болградського районного суду Одеської області від 29 листопада 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року щодо нього.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Болградського районного суду Одеської області від 29 листопада 2022 року ОСОБА_6 засуджено:
- за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Ренійського районного суду Одеської області від 27 січня 2020 року у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, та остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону України № 838- VІІІ від 26.11.2015 року зараховано ОСОБА_6 у строк відбуття покарання строк його тримання під вартою з 02.03.2015 року по 05.03.2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженого ОСОБА_6 вказано обчислювати з 27 січня 2020 року.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_7 , судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
02 березня 2015 року о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_6 , будучи раніше неодноразово судимим та маючи непогашені судимості за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на заволодіння чужим майном, увійшли в приміщення магазину «ПП ОСОБА_8 », що в АДРЕСА_2 , та усвідомлюючи, що їх дії бачить продавець ОСОБА_9 , та, не дивлячись на крик останньої, відкрито заволоділи кондитерськими виробами на загальну суму 65,97 грн., після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли, але одразу після його вчинення були затримані громадянином ОСОБА_10 (кримінальне провадження № 12015160400000097 від 02.03.2015 року).
09 вересня 2018 року приблизно о 09-00 годині ОСОБА_6 , знаходячись у залі очікування автостанції м. Рені Одеської області, що по вул. Пролетарська в м. Рені Одеської області, побачив на лавочці сплячого ОСОБА_11 , у якого шляхом вільного доступу викрав з барсетки ґаманець фірми «Roketsan» вартістю 160 грн., в якому знаходились 100 грн. та мобільний телефон марки «Xiaomi- Redmi-4» вартістю 1 000 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 1 260 грн. (кримінальне провадження № 12018160400000384 від 13.09.2018 року).
Крім того, 04 лютого 2019 року приблизно о 19 годині 24 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи у магазині «Єва», що по вул. Пролетарська, 11, в м. Рені, Одеської області, таємно викрав упаковку змінних касет для бритви МАК-3 турбо вартістю 300 гривень та одну пару рукавичок жіночих вартістю 90 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Руш» матеріальну шкоду на суму 390 грн. (кримінальне провадження № 12019160400000047 від 09.02.2019 року).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок суду щодо нього - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_6 просить змінити вирок та ухвалу щодо нього і розглянути питання про застосування до нього положень ст. 69 КК України та перерахунку його терміну попереднього ув`язнення згідно ст. 72 ч. 5 КК України. Вказує на те, що він є інвалідом 2 групи, хворіє на туберкульоз, у зв`язку із чим потребує постійного догляду лікарів, має на утриманні мати похилого віку, яка також потребує постійного догляду, потерпілі не мають до нього претензій, а він повністю визнає свою вину і щиро кається у вчиненому. Також вказує про те, що судами не було розглянуто питання про закриття кримінальних проваджень в його об`єднаній кримінальній справі через закінчення строків давності, а також не було застосовано Закон України «Про амністію 2017 року». Крім того, вказує на те, що більше 2 років він перебував в умовах ІСІ-22 та цей строк необхідно було зарахувати у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 26.11.2020 року по 18.04.2023 року.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого від учасників судового провадження не надходило.
Представник потерпілого ТОВ «РУШ» ОСОБА_12 у клопотанні повідомив, що касаційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 можливо здійснювати у відсутність представника потерпілого, а касаційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ст. 185 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покаранням та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Відповідно до ст. 69 ч. 1 КК України в редакції, яка діяла на день ухвалення вироку судом першої інстанції, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Доводи касаційної скарги про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого ОСОБА_6 внаслідок незастосування до нього ст. 69 КК України не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки судів обох інстанцій щодо призначеного йому покарання.
Приймаючи рішення щодо виду та розміру призначеного ОСОБА_6 покарання за ст. 185 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочинами, дані про його особу, який раніше неодноразово судимий, є інвалідом 2 групи, має двох повнолітніх дочок, негативно характеризується за місцем проживання, а також дані досудової доповіді відносно нього про те, що ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення і небезпеки для суспільства є дуже високим. Щире каяття ОСОБА_6 судом враховано як обставину, що пом`якшує покарання.
Врахувавши вказані обставини у їх сукупності, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України і в мінімальній межі санкції ст. 186 ч. 2 КК України та за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Підстав для застосування до ОСОБА_6 положень ст. 69 КК України та призначення йому покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за ст. 185 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України, судом встановлено не було.
Покарання засудженому ОСОБА_6 призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.