ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 444/2475/19
провадження № 51-2340км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання прокурора засудженого захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого та його захисника ОСОБА_7 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 15 липня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 березня 2023 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соснівка Волинської обл., жителя м. Львова.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_6 засуджено за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки та з конфіскацією майна.
2. Суд визнав доведеним, що за обставин, детально викладених у вироку, засуджений, будучи директором Львівського комунального підприємства «Збиранка» (далі - ЛКП «Збиранка»), протягом березня-квітня 2019 року вимагав та отримав від засновника ТзОВ «Гал Партс» ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 407 200 грн за те, щоб не створювати останньому штучних перешкод при виконанні договору про закупівлю вапна гашеного (пушонки).
3. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Сторона захисту, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 КПК, просить скасувати оскаржені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
5. Доводи касаційних скарг зводяться до такого:
- суд розглянув клопотання сторони захисту про недопустість ряду доказів не в нарадчій кімнаті і безпідставно відмовив у їх задоволенні;
- порушено таємницю нарадчої кімнати при постановленні ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) від 28 січня 2019 року, оскільки рукописний текст в ній виконано іншою особою, а тому результати цієї НСРД є недопустимими доказами;
- суд безпідставно відмовив у клопотанні сторони захисту про призначення почеркознавчої експертизи;
- дії засудженого є наслідком провокації злочину з боку працівників правоохоронних органів;
- засуджений не підписував та не завіряв печаткою підприємства товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт отримання вапна;
- суд залишив поза увагою той факт, що фрагмент усного мовлення на звукозаписі НСРД не належить засудженому;
- під час затримання на руках засудженого не виявлено слідів спецхімпрепарату «Светлячок-М»;
- під час обшуку робочого кабінету засудженого було порушено його право на захист;
- відомості про вчинене кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) раніше, ніж оголошено про відкриті торги та визначено переможця за результатами їх проведення;
- відсутня правова основа виготовлення стрічки, якою перев`язувались імітаційні кошти та їх упакування;
- посадові особи ТзОВ «Гал Партс» та головуючий суддя в суді першої інстанції були залежними від органів досудового розслідування та прокуратури у зв`язку з наявністю ряду кримінальних проваджень.
Позиції учасників судового провадження
6. Сторона захисту підтримала доводи касаційних скарг, просила їх задовольнити.
7. Прокурор заперечила проти задоволення касаційних скарг і просила залишити оскаржувані рішення без зміни.
8. Засуджений надав письмові доводи в яких просив скасувати оскаржені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення.
Щодо розгляду клопотань сторони захисту про недопустимість доказів
10. Сторона захисту зазначає, що районний суд до виходу в нарадчу кімнату ухвалами від 22 липня та від 06 серпня 2020 року відмовив у задоволенні клопотань захисника про визнання недопустимими результатів обшуку від 01 квітня 2019 року та відомостей, що містяться в протоколі виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів та протоколі за результатами проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 29 березня 2019 року.
11. Суд вважає необґрунтованим цей довід сторони захисту.
12. В спірних ухвалах суд першої інстанції мотивував відмову у задоволенні вказаних клопотань тим, що відповідно до статті 89 КПК вирішить питання допустимості доказів під час ухвалення судового рішення, тому їх вирішення на стадії судового розгляду, коли були заявлені ці клопотання, є передчасним.
13. В подальшому суд першої інстанції вирішив питання допустимості цих доказів у вироку та навів детальну аргументацію своїх висновків.
14. Сторона захисту обґрунтовувала недопустимість результатів обшуку від 01 квітня 2019 року тим, що обшук проводився за участі оперативних працівників за відсутності доручення прокурора на їх залучення до цієї слідчої дії. Суд першої інстанції дійшов висновку, що це не дає підстав визнавати результати обшуку недопустимим доказом.
15. Суд уже зазначав, що залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій має організаційний характер і не потребує прийняття процесуального документа у виді письмового доручення[1]. У зв`язку з цим Суд вважає вказаний довід сторони захисту необґрунтованим.
16. Також сторона захисту вважала, що результати обшуку є недопустимими, оскільки в ухвалі слідчого судді відсутня інформації щодо кабінетів, у яких дозволено обшук, та відомостей щодо осіб, у користуванні яких перебувають кабінети.
17. Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відсутність в ухвалі слідчого судді таких відомостей не може бути підставою для недопустимості результатів обшуку.
18. Суд погоджується з таким висновком. Відповідно до частини 2 статті 235 КПК в ухвалі про дозвіл на обшук зазначаються відомості про володіння особи або частину володіння особи, які мають бути піддані обшуку. Зазначення в ухвалі всього володіння означає, що суд дозволив провести обшук у будь-якій частині цього володіння.
19. Крім цього, засуджений, як директор володільця приміщення, не заперечував проти проведення за його участю обшуку приміщень, що засвідчив своїм підписом в протоколі обшуку від 01 квітня 2019 року.
20. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав ставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій про визнання вказаних доказів допустимими.
Щодо порушенням таємниці нарадчої кімнати та допустимості результатів НСРД
21. Сторона захисту вважає, що результати НСРД є недопустимими доказами, оскільки рукописний текст ухвали слідчого судді Львівського апеляційного суду від 28 січня 2019 року про надання дозволу на проведення НСРД виконаний не суддею, а іншою особою.
22. Стороною захисту не оспорюється, що слідчий суддя ухвалив таке рішення та підписав його.
23. Таким чином, незалежно від технічних аспектів виготовлення спірної ухвали, НСРД проводилося на підставі рішення, ухваленого компетентним суддею.
24. За таких обставин Суд не вважає, що при проведенні НСРД допущені порушення, які зумовлюють визнання доказів недопустимими.
25. У зв`язку з цим висновком, Суд не вважає за необхідне розглядати доводи сторони захисту, що стосуються відмови у проведенні почеркознавчої експертизи рукописних записів, оскільки результати такої експертизи не могли позначитися на висновку щодо допустимості результатів НСРД.
Щодо допустимості протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 01 квітня 2019 року