ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 505/3127/18
провадження № 51-3930км21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження:
прокурори ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12021020070000248, стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Котовську Одеської області, проживає в АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Свою вимогу захисник мотивує тим,що вирок ґрунтується на припущеннях, у зв`язку з чим було незаконно засуджено ОСОБА_8 , винуватості якого поза розумним сумнівом не доведено. Ухвала не відповідає приписам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України),оскільки суд апеляційної інстанції не навів у ній ґрунтовних мотивів на спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту.
Указує, що до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про визнання недопустимими доказів (протоколу огляду квартири, протоколу огляду трупа, висновків експертів), яке ґрунтувалося на доводах щодо відсутності відеофіксації огляду житла та фактичної неучасті в огляді понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , проте апеляційний суд на ці грубі порушення кримінального процесуального закону уваги не звернув, що суперечить судовій практиці Суду.Таким чином, під час ухвалення судового рішення суд апеляційної інстанції не застосував положень ст. 86 і ч. 6 ст. 107 КПК України, що, на думку захисника, перешкодило йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Також до апеляційного суду було подано клопотання про визнання доказів недопустимими внаслідок порушення права на захист, оскільки сторона обвинувачення здійснила об`єднання матеріалів досудових розслідувань у порядку, не передбаченому КПК України, що призвело до фактичного ненадання підозрюваному можливості реалізувати свої процесуальні права.
Так, в одне кримінальне провадження було об`єднано матеріали досудових розслідувань за ч. 1 ст. 115 та за ч. 4 ст. 407 КК України, в одному яких ОСОБА_8 повідомлено про підозру, а в другому - ні, тобто не дотримано умов щодо об`єднання кримінальних проваджень, зазначених у ч. 1 ст. 217 КПК України.
Крім того, 10 вересня 2018 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 1 ст. 115 КК України та про нову підозру за ч. 4 ст. 407 КК України і того ж дня обвинуваченомубуло надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, на підготовку свого захисту у кримінальному провадженні за раніше повідомленою таза новою підозрою стороною обвинувачення ОСОБА_8 не було надано жодного дня, внаслідок чого реалізація підозрюваним своїх прав (давати пояснення з приводу підозри, збирати і подавати слідчому докази, заявляти клопотання, оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого) була фактично неможливою.
Також захисник указує, що під час апеляційного розгляду обвинуваченого ОСОБА_8 допитано не було,що підтверджується матеріалами кримінального провадження,чим порушено його право на захист.
Крім того, апеляційний суд не надав жодної оцінки доказам на користь обвинуваченого - показанням свідка ОСОБА_11 , висновкам експертиз щодо знаряддя злочину.
Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження
За вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 02 лютого 2020 року ОСОБА_8 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 115КК України - на строк 10 років, за ч. 4 ст. 407 КК України - на строк 4 роки, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок - без зміни.
ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді номера обслуги гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдата, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, прибувши у військову частину зі шпиталю, без належно оформленого дозволу від командирів 10 березня 2018 року близько 12:00 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби до моменту затримання правоохоронними органами, тобто до 18 квітня 2018 року, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, за винятком періоду 01, 02 квітня 2018 року, коли він звертався до медпрацівника у військовій частині.
Крім того, ОСОБА_8 20 березня 2018 року близько 23:00, перебуваючи на кухні квартири АДРЕСА_3 , яка належить на праві користування громадянину ОСОБА_12 , у ході вживання спиртних напоїв, діючи умисно, на ґрунті виниклих неприязних стосунків з останнім, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, керуючись раптово виниклим умислом на протиправне заподіяння смерті потерпілому, демонтувавши дерев`яну ніжку кухонного столу та вхопивши її двома руками, завдав близько 4-5 ударів у голову ОСОБА_12 , внаслідок чого той отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння черепа, від яких помер на місці.
Позиції учасників судового провадження
Від прокурора надійшли заперечення на касаційну скаргу захисника.
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу, прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Межі перегляду та вимоги закону, якими керується Суд
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У частинах 1, 2 ст. 419 КПК України вказано, що в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в Суді є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник, крім іншого, посилається на те, що суд не взяв до уваги доказів, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, що мають істотне значення для висновків суду, суд у вироку не зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші (зокрема показання свідка та висновки експертів у частині, що можна тлумачити на користь засудженого).
Таким чином, захисник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження(ст. 411 КПК України) та просить надати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку надали суди першої та апеляційної інстанцій. Протевідповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України перевірку цих обставиндоповноважень Суду законом не віднесено.
З урахуванням меж перегляду Судом судових рішень та підстав для їх скасування або зміни касаційний перегляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі захисника, щодо посилань на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За правилами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Щодо доводів про визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом
За змістом статей 214, 223, 237 КПК Україниогляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчих дій, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється після огляду. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.