ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
місто Київ
справа № 676/265/23
провадження № 61-9498св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
ОСОБА_1 у січні 2023 року звернувся до суду із заявою, у якій просив видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців, яким заборонити ОСОБА_2 наближатися ближче ніж на 100 м до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовував заяву тим, що він проживає в зазначеній квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності йому та колишній дружині ОСОБА_2 . У цій квартирі до 01 березня 2022 року проживали також його колишня дружина та їхня малолітня дочка.
За період спільного проживання, в 2021 та 2022 роках, він двічі звертався до суду через неправомірні дії ОСОБА_2 , просив видати обмежувальний припис стосовно неї, проте суд двічі відмовляв йому. З дня подання останньої заяви стосовно ОСОБА_2 правоохоронні органи склали сім протоколів про адміністративні правопорушення. Усі ці протоколи про адміністративні правопорушення розглядаються Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області (справа № 676/4026/22).
Заявник зазначив, що не усі випадки домашнього насильства були зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення. Так, з початку грудня 2022 року ОСОБА_2 майже кожного дня, інколи двічі на день навідується до квартири, у якій він проживає, та вчиняє домашнє насильство фізичного та економічного характеру, а саме вихолоджує квартиру шляхом відкриття всіх вікон та дверей на балкон, вимикає подачу електроенергії, бойлеру, відкриває кран у ванній кімнаті з метою злити гарячу воду з бойлеру, пошкодила майно, яке є їх спільною власністю та його особисте майно. Також ОСОБА_2 ходить по квартирі та ліжку в брудному вуличному взутті, виливає на його ліжко воду, псує продукти харчування. Внаслідок таких дій у квартиру він відчуває сильний холод, змушений зігрівати квартиру, витрачаючи грошові кошти на електричне опалення, повторно гріти воду в бойлері, мити підлогу у всій квартирі, прати постільну білизну. Така систематична поведінка ОСОБА_2 змушували його неодноразово звертатися із відповідними заявами до поліції про притягненню названої особи до адміністративної відповідальності за фактами вчинення домашнього насильства. Проте, це не впливає на поведінку ОСОБА_2 , яка продовжує чинити домашнє насильство стосовно нього, викрадає особисті речі, побутову техніку та продукти харчування і гігієни.
ОСОБА_1 наголошував, що неодноразові неправомірні дії ОСОБА_2 провокують існування ризиків продовження чи повторного вчинення нею домашнього насильства стосовно нього, зокрема, за місцем його проживання, а також реальних ризиків настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заяви, вважаючи її безпідставною, необґрунтованою та не доведеною належними, достатніми і допустимими доказами.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 21 лютого 2023 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області частково задовольнив заяву ОСОБА_1 .
Суд видав обмежувальний припис у виді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , заборонив ОСОБА_2 строком на два місяці наближатися на відстань ближче ніж 70 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановив, що строк дії обмежувального припису потрібно рахувати з дня ухвалення рішення, яке підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Суд відмовив у задоволенні вимог заінтересованої особи ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 на її користь 23 000, 00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.
Зобов`язав повідомити про прийняте рішення Виконавчий комітет
Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області, а також
Кам`янець-Подільське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік.
Суд першої інстанції керувався тим, що надані заявником до суду докази підтверджують систематичне вчинення колишньою дружиною стосовно нього протиправних дій у виді економічного та психологічного насильства. Водночас суд вважав, що достатнім буде встановлення строку дії обмежувального припису на два місяці, оскільки заявник не довів існування можливості настання для нього тяжких або особливо тяжких наслідків від вчинення домашнього насильства, які б свідчили про потребу у встановленні максимального строку дії обмежувального припису в шість місяців, а також з огляду на наявність у спільній квартирі майна ОСОБА_2 та дітей.
Постановою від 30 травня 2023 року Хмельницький апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасував рішення
Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року,ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що самі лише факти складання протоколів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) не можуть бути достатніми доказами вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства. Відомостей про притягнення ОСОБА_2 за заявами ОСОБА_1 до будь-якого виду юридичної відповідальності у матеріалах справи немає.
На переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 не надав беззаперечних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 до нього домашнього насильства. Суд виснував, що між учасниками справи існує спір щодо користування спільним нерухомим майном, який регулюється приписами Цивільного кодексу України
(далі - ЦК України) та Сімейного кодексу України (далі - СК України), такий спір не підлягає вирішенню шляхом видачі судом обмежувального припису.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 27 червня 2023 року із застосуванням системи «Електронний суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 травня 2023 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1 , наполягаючи на тому, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначив те, що:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 404/5203/19 (провадження № 61-22539св19), за змістом яких доводи заінтересованої особи про те, що вона не набула статусу «кривдника», оскільки не притягувалася до відповідальності за вчинення домашнього насильства, не є обґрунтованими, оскільки самий лише факт непритягнення особи до юридичної відповідальності не може бути підставою для відмови у встановленні тимчасових обмежень за наявності інших об`єктивних даних, якими підтверджуються доводи заявника;
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 754/11171/19 (провадження № 61-21971св19), від 22 лютого 2023 року у справі № 531/352/22 (провадження № 61-7349св22), відповідно до яких тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання про застосування такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи;
- суд апеляційної інстанції не дослідив докази, наявні у матеріалах справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 14 серпня 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Заінтересована особа просить розглядати справу у відкритому судовому засіданні із викликом учасників справи.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 06 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребував справу.
Справа надійшла до Верховного Суду 12 вересня 2023 року.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 08 червня 1996 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2018 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 не проживає в квартирі з березня 2022 року.
Учасники справи тривалий час перебувають у неприязних стосунках.
В провадженні слідчого відділу Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження від 30 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України) стосовно ОСОБА_2 , відкрите за заявою ОСОБА_1 . До зазначеного кримінального провадження 24 жовтня 2022 року постановою про об`єднання кримінальних проваджень приєднано кримінальні провадження, які перебували у провадженні відділу поліції від 21 травня, 05 червня, 10 листопада, 23 грудня 2021 року та від 05 квітня 2022 року за частиною першою статті 125 КК України.
За період з 11 липня 2022 року до 10 січня 2023 року стосовно ОСОБА_2 працівники Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області склали декілька протоколів про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП, які направлені для розгляду до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, а саме:
- від 28 вересня 2022 року № 389694 щодо вчинення правопорушення 26 вересня 2022 року у виді домашнього насильства економічного характеру відносно ОСОБА_1 , шляхом позбавлення його продуктів харчування;
- від 11 жовтня 2022 року № 389698 щодо вчинення правопорушення 08 липня 2022 року у виді домашнього насильства економічного характеру відносно ОСОБА_1 , шляхом вивезення ОСОБА_2 з квартири без згоди ОСОБА_1 спільного рухомого майна подружжя;
- від 11 жовтня 2022 року № 389697 щодо вчинення правопорушення 30 серпня 2022 року у виді домашнього насильства економічного характеру відносно ОСОБА_1 , шляхом позбавлення його продуктів харчування та пошкодження його майна в квартирі;
- від 02 листопада 2022 року № 630219 щодо вчинення правопорушення 07 жовтня 2022 року у виді домашнього насильства економічного характеру відносно ОСОБА_1 , шляхом позбавлення його продуктів харчування;
- від 02 листопада 2022 року № 630220 щодо вчинення правопорушення 12 жовтня 2022 року у виді домашнього насильства економічного характеру відносно ОСОБА_1 , шляхом позбавлення його продуктів харчування та пошкодження його майна в квартирі;
- від 02 листопада 2022 року № 630236 щодо вчинення правопорушення 19 жовтня 2022 року у виді домашнього насильства економічного характеру відносно ОСОБА_1 , шляхом пошкодження його майна в квартирі;
- від 02 листопада 2022 року № 630218 щодо вчинення правопорушення 03 жовтня 2022 року у виді домашнього насильства економічного характеру відносно ОСОБА_1 , шляхом позбавлення його продуктів харчування.
На час вирішення справи, що переглядається, судами першої та апеляційної інстанцій адміністративні протоколи про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за частиною першою статті 173-2 КУпАП знаходилися на розгляді в Кам`янець-Подільському міськрайонному суді Хмельницької області
(справа № 676/4026/22).
Право, застосоване судом
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення вимог або відмову в їх задоволенні.
Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).
Основним правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Економічне насильство є формою домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Постраждала особа має право на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства; звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству (пункти 1, 10 частини першої статті 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
До спеціальних заходів протидії домашньому насильству належить, зокрема, видача обмежувального припису стосовно кривдника (пункт 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб (частина друга статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (частина третя статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців
(частина четверта статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: 1) постраждала особа або її представник; 2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; 3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування (частина перша статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).