ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 904/3734/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного виконавця Журида Сергія Миколайовича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2023
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023
у справі № 904/3734/20
за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"
про стягнення 99 000 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" (далі - АТ «СК «Інго», стягувач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, в якій просило суд визнати дії приватного виконавця Журида Сергія Миколайовича незаконними та зобов`язати приватного виконавця, Журида Сергія Миколайовича (посвідчення № 523), повернути невикористані кошти авансового внеску: в сумі 2506,90 грн, сплачені відповідно до платіжного доручення №17565 від 03.11.2020; в сумі 2022,04 грн, сплачені відповідно до платіжного доручення №16247 від 12.10.2020; в сумі 3501,35 грн, сплачені відповідно до платіжного доручення №18130 від 12.11.2020 на рахунок стягувача АТ "Страхова компанія "Інго", після повернення без виконання наказу Товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) "Страхове товариство "Домінанта" на користь АТ "Страхова компанія "Інго" боргу в розмірі 99 000,00грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 2102,00грн.
В обґрунтування скаржник посилається на те, що виконавчий документ було повернуто стягувачу без прийняття до виконання, виконавчі дії приватним виконавцем не проводились, отже сплачені стягувачем авансові внески підлягають поверненню. Приватним виконавцем Журид С.М. в порушення вимоги 4 Закону України "Про виконавче провадження" авансові внески не повернуті стягувачу.
Приватний виконавець проти задоволення скарги заперечував з посиланням на те, що скарга на дії та бездіяльність приватного виконавця подана з пропуском строку для звернення до суду зі скаргою. На підставі цього приватним виконавцем подано клопотання про залишення скарги без розгляду.
Крім того зазначав, що на виконання вимог частини восьмої статті 34 "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" з АТ "СК "Інго" було укладено усну угоду про сплату додаткової винагороди в розмірі 8% від суми стягнення за виконавчим документом. За домовленістю з приватним виконавцем винагороду стягувачем було перераховано трьома платежами (2022,04 грн, 3501,35 грн, 2504,90 грн).
Оскільки вказані суми є додатковою винагородою виконавця, вони були перераховані стягувачем на рахунок приватного виконавця, відкритий виключно для зарахування винагороди, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунку. Чинним законодавством не передбачено укладання угоди між приватним виконавцем та стягувачем про додаткову винагороду в письмовій формі. Також в платіжних вимогах в призначенні платежу не сказано, що це сплачувався авансовий внесок. Перераховані суми є виключно додатковою винагородою, повернення якої не передбачено чинним законодавством, у разі, якщо повертається виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.
Обставини справи, встановлені судами
У липні 2020 року АТ "СК "Інго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ «Страхове товариство "Домінанта" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 90000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 позовні вимоги АТ "СК "Інго" до ТОВ "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення 99000,00 грн задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Страхове товариство "Домінанта" на користь АТ "Страхова компанія "Інго" 99 000,00 грн, витрати по сплаті судового збору розмірі в розмірі 2 102,00 грн.
20.10.2020 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020, яке набрало законної сили 20.10.2020, видано наказ №904/3734/20.
Наказ господарського суду з відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження, було направлено на виконання до приватного виконавця Журида С.М.
АТ "СК "Інго" сплачено авансовий внесок в сумі 8 030,29 грн згідно платіжних інструкції: № 1 7565 від 03.11.2020 на суму 2 506,90 грн; № 16247 від 12.10.2020 на суму 2 022,04 грн; № 18130 від 12.11.2020 на суму 3 501,35 грн. В платіжних інструкціях № 18130 від 12.11.2020 та № 17565 від 03.11.2020 зазначено призначення платежу: «виконання наказу №904/3734/20 від 20.10.2020 Господарського суду про стягнення з СК Домінанта на користь СК Інго боргу». В платіжній інструкції № 16247 від 12.10.2020 зазначено призначення платежу: «виконання наказу № 904/3734/20 від 28.09.2020 Господарського суду про стягнення з СК Домінанта на користь СК Інго боргу».
01.12.2020 приватний виконавець Журид С.М. повернув виконавчий документ - наказ господарського суду № 904/3734/20 від 28.09.2020, стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (відмітка на зворотному боці наказу, а.с. 103). Так, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
30.11.2021 АТ "СК "Інго" звернулося до приватного виконавця Журида С.М. із заявою про повернення авансових платежів, які сплачені згідно вищевказаних платіжних інструкцій.
Відповіді на заяву приватним виконавцем не надано, авансові платежі не повернуто.
Відтак, АТ «СК "Інго" оскаржує бездіяльність приватного виконавця, яка полягає у тому, що з грудня 2020 року (з дати повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання) приватний виконавець до цього часу не вчинив будь-яких дій щодо повернення авансових внесків стягувачу. Така бездіяльність триває і на час подачі скарги. Тобто порушення приватним виконавцем вимог законодавства є триваючим.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі №904/3734/20 скаргу АТ "СК "Інго" на дії та бездіяльність приватного виконавця Журида С.М. задоволено. Визнано дії приватного виконавця Журида С.М. незаконними та зобов`язано приватного виконавця Журида С.М. (посвідчення №523), повернути невикористані кошти авансового внеску: в сумі 2 506,90 грн, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 17565 від 03.11.2020; в сумі 2 022,04 грн, сплачені відповідно до платіжної інструкції №16247 від 12.10.2020; в сумі 3501,35 грн, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 18130 від 12.11.2020 на рахунок стягувача АТ "СК "Інго", після повернення без виконання наказу про стягнення з ТОВ "Страхове товариство "Домінанта" на користь АТ "СК "Інго" боргу в розмірі 99 000,00 грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2023 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 у справі №904/3734/20 залишено без змін.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем порушено вимоги статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки при поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок, що не було зроблено приватним виконавцем.
За висновком суду, оскільки наведені норми законодавства пов`язують виплату основної винагороди приватного виконавця одночасно із задоволенням вимог стягувача, то відповідно і право вимоги приватного виконавця виникає у момент фактичного виконання боржником виконавчого документа.
З огляду на вищезазначене, доводи приватного виконавця про те, що сплачена стягувачем сума є частиною винагороди, судом визнані неспроможними.
Суд апеляційної інстанції встановивши порушення приватним виконавцем вимог статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої при поверненні стягувану виконавчого документа без прийняття до виконання, стягувану повертається сплачений ним авансовий внесок, що не було зроблено приватним виконавцем, погодився з висновком суду першої інстанції про порушення прав стягувана та задоволення його скарги.
Доводи апеляційної скарги про пропуск АТ «СК «Інго» строку звернення зі скаргою до суду апеляційний суд визнав безпідставними з посиланням на те, що наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3734/20 дійсний для пред`явлення до 21.10.2023, а тому АТ «СК «Інго» оскаржує бездіяльність приватного виконавця щодо неповернення коштів авансового внеску, яка триває.
Короткий зміст касаційної скарги
Приватний виконавець Журид С. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2023 у справі № 904/3734/20 скасувати, ухвалити нове рішення, яким скаргу АТ "СК "Інго" залишити без розгляду.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що:
- судом першої інстанції в порушення вимог статті 207 ГПК України залишилось не розглянутим клопотання приватного виконавця про залишення без розгляду скарги АТ «Страхова компанія «Інго» на бездіяльність виконавця, яка, на його думку, подана з пропуском строку, визначеним статтею 341 ГПК України;
- суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, не зазначивши в постанові мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, та висновків за результатом розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд;
- апеляційним судом не враховано висновок Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 12.01.2023 у справі № 904/1169/17(904/1486/20), що встановлення господарським судом факту пропуску процесуального строку на подання скарги на дії виконавця та відсутність клопотання про поновлення такого строку уже після прийняття до розгляду такої скарги також матиме правовим наслідком залишення скарги без розгляду;
- апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки вказавши про триваюче невчинення особою певних дій (бездіяльності), суд послався на норми, що визначають строки пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
АТ "СК "Інго" подало відзив на касаційну скаргу приватного виконавця, в якому заперечує проти її вимог, вважає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 про задоволення його скарги та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2023, прийняті з урахування норм матеріального та процесуального права, в межах заявлених вимог, та врахуванням всіх обставин справи, з дослідженням наданих доказів всіма учасниками справи.
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права
Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке.
Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.