ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 120/4873/20-а
касаційне провадження № К/9901/16187/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Шишова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст"
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року (головуючий суддя - Мультян М.Б.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мацький Є.М.; судді - Залімський І.Г., Сушко О.О.)
у справі № 120/4873/20-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст"
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Івіст" (далі - ТОВ "Івіст"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області; відповідач; контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення фактичної перевірки, а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 серпня 2020 року № 0002603201, від 21 серпня 2020 року № 0002593201, від 21 серпня 2020 року № 0002613201, від 21 серпня 2020 року № 0002623201.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 12 січня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, судові інстанції відхилили, зокрема, доводи платника про те, що фактична перевірка щодо нього проведена з порушенням вимог підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України). При цьому суди зазначили, що положення названого підпункту дозволяють проведення фактичної перевірки, в тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" покладені на відповідача. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань, що в розглядуваній ситуації платником не оспорюється.
ТОВ "Івіст" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому, зокрема, наголошує на порушенні контролюючим порядку призначення фактичної перевірки.
Верховний Суд ухвалою від 13 липня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Івіст".
09 серпня 2021 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено фактичну перевірку ТОВ "Івіст" з питань обігу підакцизних товарів за період з 20 жовтня 2017 року по 28 липня 2020 року, за результатами якої складено акт від 29 липня 2020 року № 124/32/41552892.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230, пункту 231.6 статті 231 ПК України з огляду на: неподання як розпорядником акцизних складів (уніфікований номер 1014896 за період з 01 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року включно та уніфікований номер 1014895 за період з 01 квітня 2020 року по 28 липня 2020 року включно) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, не пізніше 23 год. 59 хв. доби, що настає за звітною добою, довідки про зведені за звітну добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишки пального на акцизному складі пального; необладнання чотирьох резервуарів для зберігання пального, розташованих на нафтобазі ТОВ "Івіст" (уніфікований номер акцизного складу 1014895), рівнемірами-лічильниками рівня пального; несвоєчасну реєстрацію перших примірників акцизних накладних на загальний обсяг пального в кількості 2827,78 л в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Також контролюючий орган дійшов висновку про недотримання платником правил пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у зв`язку з наявністю дизельного пального в резервуарі в кількості 7440,78 л, який не облікований за місцем його реалізації, - на автозаправній станції № 1
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області 21 серпня 2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0002623201, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 235,65 грн; № 0002603201, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 80000,00 грн; № 0002613201, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 222000,00 грн; № 0002593201, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 251498,36 грн.
Надаючи оцінку доводам, викладеним у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У постановах від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18, від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, від 05 листопада 2018 року у справі № 803/988/17, від 22 травня 2018 року у справі № 810/1394/16, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4766/17 Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме: наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.