ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 440/2464/21
адміністративне провадження № К/9901/36522/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 (головуючий суддя: Головко А.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021 (головуючий суддя: Рєзнікова С.С., судді: Бегунц А.О., Мельнікова Л.В.) у справі № 440/2464/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони України), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому просив:
визнати протиправним і скасувати пункту 2 протоколу № 28 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 18.02.2021 в частині повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 975, на доопрацювання;
зобов`язати Міноборони України розглянути питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 975, у зв`язку із загибеллю брата позивача сержанта ОСОБА_2 та прийняти відповідне рішення.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 28.05.2021, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021, у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.03.2019 брат позивача військовослужбовець - сержант військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), внаслідок нещасного випадку, отримав закриту черепно-мозкову травму.
Згідно із інформацією, зазначеною у витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, від 02.06.2020 № 270, наслідки закритої черепно-мозкової травми при подальшому прогресуванні призвели до смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.
У липні 2020 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 06.07.2020 направлено до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок про відсутність права у ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги, разом із поданими позивачем документами.
За результатами розгляду заяви позивача, комісією Міноборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом від 18.02.2021 № 28, про повернення на доопрацювання документів для призначення ОГД у зв`язку із необхідністю уточнення даних, а саме: чи складали позивач та померлий брат сім`ю у розумінні норм абзацу 1 частини другої статті 3 Сімейного кодексу України (сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки); чи має загиблий власну сім`ю; отримання результатів токсикологічного дослідження на час настання 24.03.2019 нещасного випадку з померлим; витребування з правоохоронних постанови про закриття кримінального провадження за фактом травмування померлого.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що розпорядник коштів, за результатами розгляду заяви про призначення одноразової грошової допомоги не прийняв одне із передбачених законодавцем рішень (про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні та повернув документи на доопрацювання, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. У підтримання такої позиції позивач послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 19.12.2019 у справі № 741/972/16 та від 28.04.2020 у справі № 760/12834/17.
Своєю чергою позивач стверджує, що надав повний пакет документів для вирішення питання по суті.
Відповідач позов не визнав. Наполягає, що прийняв одне із передбачених пунктом 13 Порядку № 975 рішення про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю). Таке рішення було прийнято зважаючи на необхідність уточнення деяких даних, зокрема: чи складали позивач та померлий брат сім`ю у розумінні норм Сімейного кодексу України (сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки); чи має загиблий власну сім`ю; отримання результатів токсикологічного дослідження на час настання 24.03.2019 нещасного випадку з померлим; витребування з правоохоронних постанови про закриття кримінального провадження за фактом травмування померлого.
До суду першої інстанції також надійшли пояснення у справі від третьої особи, у яких остання стверджує про законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на розгляд комісії Міноборони України не були надані документи на підтвердження факту спільного проживання позивача з померлим братом однією сім`єю або перебування позивача на утриманні брата (померлого), якщо такий факт має місце бути (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
Також за поданими на розгляд комісії Міністерства оборони України документами встановлено, що нещасний випадок з сержантом ОСОБА_2 стався 24.03.2019, після чого він тривалий час лікувався та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас судово-токсикологічне дослідження на вміст алкоголю в крові померлого здійснено лише 02.11.2019, тобто понад сім місяців після настання нещасного випадку. Натомість, даних щодо токсикологічного дослідження на вміст алкоголю в крові сержанта ОСОБА_2 на момент нещасного випадку не надано.
Водночас, суди також зазначили про необхідність подання разом із заявою про виплату ОГД, у тому числі, документа про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Проте таких документів позивачем не додано.
За наведених вище обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість рішення відповідача щодо повернення документів на доопрацювання з огляду на необхідність уточнення даних для повного та всебічного вирішення питання про виплату позивачу ОГД.
Одночасно суди констатували, що прийняття Комісією рішення про повернення документів на доопрацювання відповідає вимогам пункту 13 Порядку № 975.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Насамперед скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 741/972/16 та від 28.04.2020 у справі №760/12834/17. Скаржник вважає, що неприйняття відповідачем рішення по суті про призначення ОГД або про відмову у її призначенні свідчить про ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків.
Також скаржник вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо неподання ним на розгляд Комісії документу про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) ОСОБА_2 не пов`язане із учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідно до інформації, зазначеній у довідці від 08.07.2019 № 4235, ОСОБА_2 перебував у тверезому стані.
Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII обумовлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.
У відповідності до статті 16-1 Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".