У Х В А Л А
26 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 759/28079/21
Провадження № 14-133цс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Воробйової І. А.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І.,
Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна страхова компанія "ОРАНТА" на рішення Святошинського районного суду
міста Києва від 24 листопада 2022 року у складі судді Шум Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у складі колегії суддів Ящук Т. І., Махлай Л. Д., Немировської О. В., та касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року у складі колегії суддів Ящук Т. І., Махлай Л. Д., Немировської О. В.,
УСТАНОВИЛА:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі - ПАТ "НАСК "ОРАНТА"), ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовну заяву мотивовано тим, що 21 листопада 2020 року приблизно
о 06:10 ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи технічно справним автомобілем "Mercedes-Benz Vito", реєстраційний номер НОМЕР_1, розпочав рух від АЗС "Shell", яка розташована на перетині вулиць Мельниченка - Кільцева дорога в м. Києві, та скерував авто на зустрічну смугу Кільцевої дороги. В цей час по Кільцевій дорозі зі сторони
вул. Жмеринської в напрямку вул. Мельниченка в м. Києві по другій смузі для руху зі швидкістю приблизно 60 км/год наближався до зазначеної АЗС автомобіль "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 . Після цього, ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Mercedes-Benz Vito", реєстраційний номер НОМЕР_1, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відволікся від керування, не впевнився в безпеці дорожнього руху, порушуючи Правила дорожнього руху, продовжуючи рухатись назустріч транспортному потоку, скоїв зіткнення з автомобілем "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням
ОСОБА_3 .
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачці були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Крім того, автомобілю "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить їй на праві власності, завдано численних пошкоджень.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року в справі № 759/2055/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Mercedes-Benz Vito", реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована в ПАТ "НАСК "ОРАНТА", ліміт відповідальності за майнову шкоду складав 130 000 грн.
ОСОБА_1 звернулася до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" із заявою про виплату страхового відшкодування.
05 серпня 2021 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" частково відшкодувало їй майнову шкоду в розмірі 120 000 грн.
Розмір матеріального збитку, завданого її автомобілю "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 21 листопада 2020 року, складає 394 669,60 грн, за вирахуванням частково відшкодованої страховиком майнової шкоди в сумі 120 000 грн, розмір спричинених їй збитків складає 274 669,60 грн.
Вважала, що з ПАТ "НАСК "ОРАНТА" підлягає стягненню майнова шкода в межах ліміту відповідальності в розмірі 10 000 грн, а решта майнової шкоди підлягає стягненню з ОСОБА_2 .
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд:
- стягнутиз ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на свою користь 10 000 грн майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь264 669,60 грн майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада
2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на користь ОСОБА_1 10 000 грн матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 264 669,60 грн матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Вирішено питання щодо розподілу судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щопозивачем заявлено вимоги до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" в межах ліміту відповідальності страховика, а тому вони підлягають задоволенню.
Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 08 листопада 2021 року № 12943/21-54 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки "Volkswagen Golf", реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 21 листопада 2020 року, складає 394 669,60 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить: 394 669,60 грн - 130 000 грн = 264 669,60 грн, тому суд вважав, що з ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає стягненню майнова шкода у розмірі 264 669,60 грн як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва
від 09 січня 2023 року стягнуто з ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на користь
ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 582,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 417,60 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу ПАТ "НАСК "ОРАНТА" залишено без задоволення,
а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада
2022 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки узгоджена потерпілою та страховиком сума відшкодування є меншою від оціненої майнової шкоди, ОСОБА_1 не позбавлена права на реальне відшкодування заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків, а обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на користь позивача суми 10 000 грн, як різниці між лімітом відповідальності страховика та розміром виплаченого раніше відшкодування.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада
2022 року в апеляційному порядку переглядалося лише в частині позовних вимог до ПАТ "НАСК "ОРАНТА", в іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 13 квітня
2023 року стягнуто з ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду справи, апеляційний суд врахував складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій їх реальності.
У касаційній скарзі, поданій 17 квітня 2023 року до Верховного Суду,ПАТ "НАСК "ОРАНТА", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду в частині задоволених вимог до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада
2022 року в частині вимог до ОСОБА_2 в апеляційному порядку не переглядалося і в касаційному порядку не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справа в цій частині касаційним судом не переглядається.
Касаційну скаргу ПАТ "НАСК "ОРАНТА" мотивовано тим, що апеляційний суд помилково врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові
від 16 жовтня 2019 року у справі № 320/9174/15-ц.
Вважає, що факт перерахування страховиком на користь потерпілої особи страхового відшкодування в розмірі, погодженому між ними, свідчить про виконання страховиком у повному обсязі свого зобов`язання з виплати страхового відшкодування.
У касаційній скарзі, поданій 26 травня 2023 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивовано тим, що апеляційний суд помилково оцінив у 500 грн витрачений адвокатом час (6 год) на аналіз змісту апеляційної скарги, підготовку відзиву на апеляційну скаргу та участь у судовому засіданні.
Вважає доводи ПАТ "НАСК "ОРАНТА" щодо зменшення витрат на правничу допомогу необґрунтованими та наголошує, що погоджений між нею та адвокатом гонорар у розмірі 16 000 грн є фіксованим і не підлягає зміні.
У червні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних ПАТ "НАСК "ОРАНТА" судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Відзив мотивований тим, що ПАТ "НАСК "ОРАНТА" помилково підміняє узгодження страхового відшкодування за страховим випадком з положеннями договору страхування та страхового полісу, в яких ліміт відповідальності страховика визначений у розмірі 130 000 грн. Вважає, що постанови Верховного Суду, на які посилається ПАТ "НАСК "ОРАНТА" у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.
У червні 2023 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної
ОСОБА_1 додаткової постанови апеляційного суду, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Відзив мотивований тим, що у в разі встановлення в договорі фіксованого розміру гонорару інша сторона може заперечувати проти цих витрат, посилаючись на неспівмірність суми гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 759/28079/21.
В ухвалі Верховного Суду від 01 травня 2023 року про відкриття касаційного провадження за касаційного скаргою ПАТ "НАСК "ОРАНТА" вказано, що підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 569/13697/15-ц, від 10 червня 2020 року у справі № 333/2096/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 01 травня 2023 року про відкриття касаційного провадження за касаційного скаргою ОСОБА_1 вказано, що підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця вказує те, що апеляційний суд не врахував висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 та постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 756/2114/17, від 04 грудня 2018 року у справі № 911/3386/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 05 липня 2022 року призначив справу до розгляду, а ухвалою від 09 серпня 2023 року передав справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 04 вересня 2023 року повернув справу № 759/28079/21 на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2023 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з посиланням на частину четверту статті 403 ЦПК України, зокрема, для відступу шляхом конкретизації / уточненнявисновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 липня
2018 року у справі № 755/18006/15-ц, та аналогічних висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц,
від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц, від 14 грудня 2021 року
у справі № 147/66/17, від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц,
від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду керувався такими міркуваннями.
Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За вимогами статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"
(далі - Закон № 1961-IV) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що в разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.